App Store Google Play

Освіта по-естонськи: чого нам бракує?

23.03.2020 18:00
Освіта по-естонськи: чого нам бракує?

Українці, які отримали середню освіту на Батьківщині, мають багато претензій до державних освітніх установ. Нескінченні побори, незадовільне харчування, жахливий ремонт двадцятирічної (іноді 40-річної) давнини, розірвані підручники, а головне вчитель, людина, яка займається “святою справою” зазвичай некомпетентна й несучасна совдепівська бабця - з такими проблемами часто стикаються в українських школах. 

Як змінити застарілу систему та як все може виглядати - розглянемо на прикладі однієї з передових європейських країн - Естонії, яка 30 років тому мала таку ж радянську систему освіти, як і Україна.

Як і у нас, в Естонії діти до 17 років мають конституційне право та зобов’язані здобувати освіту. Структура освіти також схожа на наші реалії: ясла - для дітей віком від 1,5 до 3 років, дитячий садочок відвідують діти від 3 до 7 років, школа - для учнів від 6 до 17 років. Також існує ще одна сходинка - гімназія, де вчиться молодь від 17 до 20 років.

У рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства українським журналістам випала нагода подивитися зсередини на одну зі шкіл в Талліні - Гімназію Густава Адольфа. Без перебільшення можна сказати, що побачене вражає.

Екскурсію проводив директор школи, зовнішність якого ні як не вписується у стереотипи зовнішності українських директорів. Молодий на вигляд, у яскравому вбранні директор Хенрик Салум вільно розповідав про переваги і недоліки освітнього закладу.

До речі, на посаду директора проходить відкритий конкурс. Кандидат повинен мати ступінь магістра, пройти курси керівника і написати мотиваційний лист із планом розвитку школи. Відібрані кандидати проходять співбесіду в комісії, яка складається з представника від влади міста, інших директорів та батьківської ради. Таким чином обирається новий директор.

Як розповів Хенрик Салум, головним принципом школи є прозорість та відкритість у прямому сенсі. Стіни та двері у класах скляні, але уроки можуть проходити у будь-якому місці будівлі, в тому числі й в коридорі. Популярна практика замість уроків водити учнів у музеї, театри і навіть у кіно.

Як і у всіх державних установах Естонії, документообіг Гімназії Густава Адольфа ведеться в електронному вигляді. Всі журнали з оцінками також знаходяться у мережі. Учень та батьки можуть скористатися електронним кабінетом, аби проконтролювати успішність дитини. 

Вчаться гімназисти за підручниками, а також за допомогою планшетів. Іноді вчитель може дозволити використати смартфон на уроці, але на перерві телефони заборонені.

“На перерві учні мають бігати, грати або читати. Зараз початкові класи пішли у кіно, сьогодні вийшов новий цікавий фільм, тому у коридорах так порожньо”, - зазначає директор Хенрик Салум.

Дійсно, у коридорах багатий вибір дозвілля. Є і шахи, і тенісний стіл, музичні інструменти, настільні ігри та багато іншого. Для більшої і цікавої активності замість сходів учні можуть скористатися скелелазною стінкою аби переміщатися між поверхами.

Проте навчання відбувається не менш цікаво, ніж відпочинок.. Школа дуже добре оснащена технічно. С першого класу діти займаються програмуванням, але окрім комп’ютерних класів є кімната з 3D-принтером, лего-роботами, а також кімната віртуальної реальності. 

Цікаво, що вчителі не бояться нових технологій. Існує спеціальна людина - освітній технолог, який допомагає освітянам йти у ногу з часом, але найголовніше, він прибирає у вчителів страх не бути найрозумнішим і чогось не знати. Вчителі лише допомагають дітям здобувати нові знання, а не виступають у ролі найрозумнішого деспота. 

Зарплатню освітяни отримують скромну за європейськими мірками - близько 1300 € на місяць, і фахівців страшенно не вистачає. Тож викладати починають ще студенти, з ним укладають договір лише на рік. Також для мотивації вчителям пропонується можливість додаткового заробітку. У школі проводяться приватні курси, як для дітей, так і для дорослих. 

Для постійного розвитку освіти естонці переймають досвід в інших країнах. Існують програми, за якими вчителі періодично їздять за кордон, щоб отримати нові знання і втілити їх на батьківщині. 

Варто зауважити, що учні у школі виглядають задоволеними і зовсім не наляканими. Вчителі для них друзі, і між собою серйозні конфлікти зустрічаються вкрай рідко. Боротися з випадками булінгу в Естонії вчаться за спеціальною програмою KIVA. Держава закупила її у приватного виробника та запровадила у свій освітній процес. Програма розрахована на навчання як дітей, так батьків і вчителів. Навчальні матеріали розроблені у вигляді онлайн-ігор та спеціальних уроків. Існує інструкція та план дій і заходів, які попереджають та зупиняють булінг. Якщо дитина стикається з ним, то знає, до кого звертатися та де шукати підтримки. Усі вчителі також проінформовані, як діяти та поводити себе у випадках бійок, сутичок, цькувань.

У сфері освіти в Естонії не приховують наявність проблем і намагаються вдосконалюватись. Саме це і робить школи такими, в які дійсно хочеться віддати дитину. Після побаченого сумно і складно повертатися до українських реалій, адже хочеться, щоб наші діти вчилися саме в таких нескладних, комфортних і ефективних умовах, які б забезпечували не накачку знань, не виховання гвинтиків, а особистий розвиток.

Нагадаємо, про впровадження адміністративної реформи та загальні показники в Естонії можна ознайомитись у попередній публікації.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...