App Store Google Play

Максимальні зиски від підняття прожиткового мінімуму

31 Січня 10:00
Максимальні зиски від підняття прожиткового мінімуму

Уряд схвалив законопроєкт, який дозволить підвищити прожитковий мінімум, за попередніми розрахунками, до 4200 гривень на місяць. Нещодавно під №2720 було зареєстровано історичний проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму". Оптимістично. От тільки "передумови" ці не всім припадуть до смаку.

Законодавство визначає, що мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги не можуть бути менші за прожитковий мінімум, розмір якого є вартісною величиною достатнього для нормального функціонування організму людини набору продуктів, непродовольчих товарів і послуг. Тому чинна редакція статті 95 Кодексу законів про працю визначає, що розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кабмін пропонує це положення виключити, що, власне, вписується у нову концепцію регулювання трудових відносин. Водночас зміни вносяться і до Закону "Про оплату праці". Нині стаття 6 визначає, що "мінімальний посадовий оклад встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року".

Це положення пропонується замінити таким: "Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюється у розмірі, не меншому за мінімальний розмір посадового окладу, встановлений на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників.

Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій визначається у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону".

Тобто на зміну однієї універсальної категорії приходять дві нові: одна — для бюджетників, інша — для всіх інших.

Умови "для усіх інших" більш-менш зрозумілі, мовляв, панове бізнесмени, слідкуйте за показником мінімальної зарплати, діліть його навпіл і отримуйте розмір окладу (2020 року мінімальна зарплата — 4723 гривні, 50% — 2361,5 гривні, для порівняння, прожитковий мінімум — 2102 гривні, тобто +10%). У цьому випадку, на перший погляд, усе гаразд, більше — значить краще. Водночас варто пам'ятати, що йдеться про приватний сектор. Адміністративно визначений показник мінімальної зарплати може бути неспівмірним із рівнем доходів підприємства, а перегляд показників оплати праці за всією тарифною сіткою призведе до необхідності переглянути цінову політику у напрямі зростання як наслідок інфляції, або ж неконкурентності продукції, або оптимізації видатків. З погляду публічних фінансів такий крок має збільшити базу оподаткування та сприятиме зростанню надходжень бюджетів і Пенсійного фонду України.

Складніша ситуація з бюджетниками. Розмір їх посадового окладу пропонується визначити на рівні, "не меншому за мінімальний розмір посадового окладу, встановлений на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників".

Логічні запитання: хто, як, на підставі чого його вираховуватиме, залишаються без відповіді. Принаймні у зазначеному законопроєкті.

Відбувається розрив між поняттями "оплата праці" та "прожитковий мінімум". Цю соціальну гарантію залишать лише для тих, хто отримує соціальну допомогу та пенсійні виплати, але про них у законопроєкті не йдеться. Ні, проєкт закону не вводить вас в оману, адже створення передумов не означає підвищення до 4200 гривень.

Згадаймо слова прем'єра Гончарука: "Прожитковий мінімум залишається прожитковим мінімумом. Зараз просто до нього прив'язано дуже багато різних історій… Ти піднімаєш трошки прожитковий мінімум, і це тобі коштує неадекватно грошей… Перший крок — відремонтувати цей інструмент, зараз він поламаний".

"Ремонт" і відв'язування розпочали, але частина положень проєкту має лише віддалений зв'язок із прожитковим мінімумом.

До прикладу, сьогодні вартість річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями (500 тисяч гривень) встановлюється Законом "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту…". У новому варіанті — це прерогатива Кабміну. Критерії, методологію, градацію вартості, мабуть, ще опрацюють, головне, "застовпити" таке повноваження на рівні акта Кабміну, а не закону.

Цікаві нововведення стосуються розвантаження детективів НАБУ із одночасним завантаженням слідчих органів Нацполіції (не питайте, як із цим пов'язаний прожитковий мінімум).

Проєкт закону реформує і сектор суспільних відносин, пов'язаних із кримінальним переслідуванням. Ним у нових редакціях статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 11 Кримінального кодексу України для визначення майнового/вартісного критерію кваліфікації злочинів та адміністративних правопорушень вводиться поняття "розрахункова одиниця".

Якщо хочете заглибитись у зміст, сенс і розмір цього словосполучення, наберіться терпіння, "слайди ще у роботі".

Можна було б не згадувати про цей показник, якби він не фігурував у наступних положеннях, від нього також залежатиме і наповнення бюджету.

Сьогодні для тих, до кого застосовується штраф як покарання, його розмір вираховується у відповідній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень).

Проєкт закону наповнює "штраф" новим змістом, замінюючи неоподатковувані мінімуми на "штрафні ставки", — одна ставка становить 2% "розрахункової одиниці".

За таких умов, вірогідно, з 2021 року розміри всіх штрафів зростуть. Так, на сьогодні для кваліфікації використовується соціальна пільга, яка становить половину прожиткового мінімуму, тобто 1051 гривню. Замінюючи її на розрахункову одиницю, уряд не завжди змінює їх кількість. Ухилення від сплати податків кваліфікується за частиною 1, якщо завдано шкоди у значних розмірах. Під значним розміром слід розуміти такі, які в три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Водночас у запропонованій редакції — у три тисячі і більше разів перевищують розрахункову одиницю.

Припустимо, особу покарано штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів, зараз це 17 000 гривень. Якби розрахунок проводився на базі розрахункової одиниці, співмірної із сьогоднішнім розміром соціальної пільги (яка поки використовується для кваліфікації), то 1000 штрафних одиниць становитимуть 21 020 гривень. Зростання штрафів на понад 20%, причому усіх, а не за окремі категорії правопорушень.

Серед інших змін — питання вартості ліцензій, що зараз визначаються статтею 14 Закону "Про ліцензування…" як "разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму". Пропонується, що цей розмір встановлюватиме Кабінет міністрів. Аналогічні зміни буде внесено до декрету "Про державне мито". Так, нині держмито за державну реєстрацію актів цивільного стану; видачу дозволів на право полювання та рибальства; за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності встановлюється на рівні від 0,03 до 3 неоподатковуваних мінімумів. У подальшому їх замінять адміністративні збори, розмір і порядок справляння яких "визначатиметься КМУ та регулярно переглядатиметься з урахуванням економічного значення наданої послуги, зокрема необхідності покриття вартості її надання".

Судячи з усього, такі новації покликані подолати не лише бідність, а й бюджетні збори. З кожним роком реєстрація шлюбу, так само, як і його розірвання, коштуватиме більше, ніж у попередньому. Так, 2020-го з молодят візьмуть 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а от наступного — ту суму, яка відповідатиме "економічному значенню наданої послуги, зокрема необхідності покриття вартості її надання". З огляду на те, що вартість надання послуги залежить від таких показників, як оплата праці, вартість житлово-комунальних послуг, видаткових матеріалів, які з кожним роком не зменшуються, то очевидно, що ці збори зростуть.

І поки всі зайняті обговоренням зарплат міністрів і керівників держкомпаній, можуть відбутися "тихі революції", які прямо вплинуть на зарплати населення, розміри штрафів чи оплати держпослуг. Охочих обговорювати ці теми катма. З моменту реєстрації законопроєкту минуло 14 днів, альтернативні документи не з'явилися. Майбутня полеміка обіцяє бути захоплюючою.

ZN,UA

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...