App Store Google Play

Прогноз на 2020 рік

26 Січня 18:00
Прогноз на 2020 рік

Кажуть, у січні ніколи нічого важливого не відбувається, але нині все інакше й у світі, й у країні. Рік буде сповнений подій. Це визначається і глобальними трендами, і нашими власними викликами: війна, вплив виборів у США, економічні проблеми та прориви, розсипання єдності влади і підвищення соціальної напруги в умовах слабких інститутів, все ще сильних олігархів, падаючих рейтингів і відсутності стратегічного бачення.

Чого ж чекати Україні у 2020 році? Почнемо з того, що залишиться незмінним за будь-якого сценарію. Мирний процес на Донбасі навряд чи матиме істотні результати: ключі від миру і війни знаходяться у Кремлі, і його мешканців влаштовує заморожений конфлікт, що дозволяє впливати на ситуацію в Україні й одночасно бути у клубі великих держав. Більшість економічних реформ 2020 року дадуть результати тільки у 2021-му, а цьогоріч лише піднімуть настрій підприємцям (якщо його не зіпсують чергові поразки у сфері верховенства права). Продовжиться розпад правлячої еліти на протиборчі групи, керовані з різних центрів. Рейтинг президента поступово буде знижуватися, як завжди на другий рік. Це все незмінні, інваріантні тренди.

Основні сценарії формуються роздоріжжями, де можливі варіанти. Перше роздоріжжя пов’язане зі стратегією Росії — Кремля має цілий букет можливостей. Одні стратегії залежать від наростання хаосу в Україні, чого можна досягти як морською блокадою, так і тиском із метою досягти миру на російських умовах (провести вибори на Донбасі до виведення військ, вручивши Україні політичну бомбу), або ж інформаційними атаками на дедалі слабшого президента Зеленського.

Але у Путіна є в запасі й протилежна стратегія — поступове втягування України в російську економічну орбіту на тлі замороженого конфлікту. Український президент хоче миру, і він його отримуватиме шматочками на російських умовах, без різких рухів, так, щоб не збурити громадянське суспільство. Комбінуючи тиск і поступки, Росія у цьому сценарії втягуватиме Україну в економічну пастку за білоруським шаблоном. Для цього уряд замінять на гнучкіший і більш проросійський (прийдуть колишні «комсомольці», які вміють інтегруватися із РФ), а запобіжники проти проникнення російських грошей в економіку зникнуть. Важливо наголосити, що Кремль має великий вибір стратегій, а Банкова не має жодної.

Друге велике роздоріжжя — це олігархи. Вони нікуди не поділися і все ще володіють грошима та медіаканалами. Тому в умовах падаючого рейтингу і впливу доведеться обирати: або союз з ними, або війна.

Війна з олігархами — це ліберальні економічні реформи, що призводять до демонополізації ринків і створення рівних правил гри. Це велика приватизація і концесії, земельна реформа, дерегуляція, лібералізація трудового і валютного законодавства, податкова реформа, що стимулює інвестиції. І найголовніше — перезапуск судової реформи.

Союз із олігархами — це зростання їхнього впливу через зміни в уряді та можливі дострокові парламентські вибори. Майбутній уряд у будь-якому разі буде гіршим, оскільки представить олігархічні (і, можливо, російські) інтереси. Майбутній парламент не зможе повторити перемогу 2019 року і стане коаліційним. Так чи інакше, олігархи й старі місцеві еліти повернуть собі частину втраченої влади, так само як і проросійські сили.

Всі ці тренди і роздоріжжя створюють варіативний простір із чотирьох сценаріїв. Найвірогіднішим є відновлення олігархічного статус-кво, тобто повернення на традиційну траєкторію розвитку, перервану Майданом (в такому разі реформи згортаються або проводяться так, щоб посилити вплив олігархів).

Дещо менш імовірна вже описана повзуча «Білорусизація» — поступове втягування України в російську економічну орбіту на тлі тліючого конфлікту і млявого опору громадянського суспільства.

Малоймовірний третій сценарій — дестабілізація внаслідок жорсткого протистояння з активним громадянським суспільством через очевидні військово-політичні поступки Росії або атаки на волонтерсько-ветеранську спільноту. І, мабуть, найменш ймовірним є найкращий сценарій деолігархізації — війна з олігархами або досягнення з ними домовленості про «новий курс» ліберальних реформ і верховенство права в обмін на обіцянку рівних правил гри і прощення старих гріхів.

Тепер залишилося зрозуміти, що нам вдіяти, щоб зробити бажаний сценарій імовірнішим.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...