App Store Google Play

Рік відступу. Що чекає Україну в 2020 році

3 Січня 10:00
Рік відступу. Що чекає Україну в 2020 році

Відверто кажучи, я не бачу позитивних кроків і нічого хорошого в 2020 році не чекаю. Це не песимізм, а реалізм — потрібно розрахувати всі можливі варіанти майбутнього.

Якщо в новому році і буде просування до «миру» на Донбасі, то воно відбудеться тільки ціною втрати або значного зменшення суверенітету України. Путін не буде просуватися до того миру, про який мріє Зеленський, якщо той не здаватиме йому суверенітет України.

Наприклад, після саміту в Парижі в рамках нормандського формату Зеленський зауважив, що у них з Путіним була нічия, але він приймає бажане за дійсне. Яка нічия? На фронті дуже деморалізована армія, оскільки солдати не розуміють, що відбувається. Вони оборонялися, тримали лінію фронту, а зараз в ній три дірки — частина армії відведена, знищені всі інженерні споруди і розміновані мінні поля. А отже, є три місця, куди російська армія може увійти в будь-який момент. Немає суцільної лінії фронту, яка вибудовувалася всі ці роки, і яку українська армія могла утримувати. Ті місця, куди були відведені українські солдати, на жаль, не пристосовані для оборони. І що з цим збираються робити — незрозуміло, особливо тепер, коли стало відомо, що нормандський формат не приніс нічого позитивного в Україні. У військовому напрямку ми рухаємося назад від досягнутого в минулому році. Це шлях до капітуляції, яка не означає підписання акта про капітуляцію, як вважає дехто. У гібридної війни і капітуляція гібридна. Ця капітуляція багатофакторна, багатовимірна. Не тільки з військової точки зору, а й в дипломатичній сфері, енергетичній, бізнесі та економіці — усюди.

Нові газові домовленості теж грають на руку гібридної капітуляції. Уряд Яценюка за підтримки президента Порошенко насилу досягли повної незалежності від російського газу. Транзит здійснювався, але у РФ ми газ безпосередньо не закуповували. Цим були зруйновані багато корупційних схем, які працювали в газових відносинах з Росією всі попередні десятиліття. Але зараз п’ять фірм знову отримали право на закупівлю газу в Росії. Це відступ від досягнутого в попередні роки і означає, що ми стаємо залежними від Росії, що використовує газ як зброю.

Децентралізація. Це була одна з кращих реформ за останні 5 років. Звичайно, вона не завершена, як і багато в Україні. Звичайно, вона була з проблемами, суперечностями, непослідовністю, але відбувалася глибше, ніж всі інші реформи. Що ж тепер? Представники президента — префекти, можуть зупиняти будь-які дії громад і областей. Ми отримуємо вибудувану вертикаль. Самостійність громад багато дала регіонам, але з новим інститутом префектів, що підкоряються тільки президенту, громади її втратять.

Банківська реформа. Це була жорстка, хвороблива реформа, від якої постраждали багато. Але в результаті Валерія Гонтарєва, яка тоді була головою Нацбанку, знищила половину банків, які відмивали брудні гроші, тобто була зменшена корупційна складова в банківській сфері. Але ми вже бачимо, що в 2020—2021 році нам доведеться повернутися до тих банків. Тому що олігархи знову наблизилися до рівня прийняття рішень — це ще одна капітуляція.

Вплив олігархів. Порошенко, при всіх його недоліках, відсунув олігархів від впливу на власні політичні рішення. Ні Ахметов, ні Фірташ, ні Коломойський, особливо в останні два-три роки, не хотіли б такої жорсткої позиції стосовно Росії, яка була у Порошенка. А отже, триває відступ і в стосунках з олігархами. Сьогодні до прийняття рішень точно близькі — Коломойський, Пінчук і люди Фірташа, і, напевно, тільки Ахметов ще не так близький до президента, як хотів би.

Українська опозиція — дезорієнтована і зовсім невелика, вона не може протистояти цьому бурхливому процесу прийняття законів, необхідних владі. Причому під владою я маю на увазі тих олігархів, які за нею стоять. На електроенергії вже збагачуються і будуть знову збагачуватися на газі. Знову відновлюється система відкатів, що завжди існувала в газових договорах.

Україні потрібно терпіння. Ми пережили вже п’ять президентів, переживемо і шостого. Зрештою ми пережили навіть Януковича.

Я не певен, що в 2020 році можливий новий Майдан, для цього потрібно подолати дуже велику дистанцію він має дозріти, народ повинен накопичити фрустрацію, роздратування і головне, що повинні стати явними дії, які передають нас в нову залежність від Росії. Коли їх помітять багато — ось тоді буде накопичуватися енергія для нового Майдану. Через тарифи, олігархів і корупцію на Майдан не вийдуть, але через поворот до Росії — так. Вже є опір громадянського суспільства, воно є найбільш провідним в Україні, незважаючи на те, що нова влада намагається його дискредитувати.

На мій погляд, в 2019 році Україна почала втрачати свою суб'єктність, яку вона з такими труднощами здобула за минулі п’ять років, після Революції гідності.

Підтримка Заходу. Якщо ми самі будемо громадянами в повному сенсі цього слова, захищати свої завоювання, незалежність, суверенітет і свободи, тоді Захід буде нам допомагати. Але якщо ми самі будемо відступати від своїх же позицій, він не буде замість нас воювати за наші права. Захід буде нас стримано підтримувати, якщо ми будемо самі це робити. Уже помітно, як Захід стомився від нас, тому що це виявилося не таким простим завданням — допомогти встановити мир між Україною і Росією. Тому вони хочуть бодай чимось закамуфлювати, накласти якийсь грим, щоб виглядало більш-менш пристойно. Тому, якщо Україна вирішить, не доведи Господи, здатися — я сподіваюся, що громадянське суспільство цього не допустить — Захід не буде заперечувати. Вони скажуть — ви самі хочете здатися, самі хочете капітулювати, чому ви нас повинні захищати? Те саме відбувалося в 2013—2014 році, Захід був готовий нас здати Путіну і, якби мільйони не вийшли на майдани, так би й сталося. Але люди вийшли і зламали всю цю конспірологію, договорняки між лідерами. Таке можуть зробити тільки мільйони, які мають пасіонарну енергію, властиву Майдану. Ніхто інший цього не вчинить і не зробить.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Зеленський зробив спробу зупинити дефолт, але став заручником п’ятої колони Коломойського і непотребу власної фракції, який понабирали за оголошенням і для якого $60 тис. за саботаж значать біль...
Тимур Желдак

Хроніки карантину

те, про що ніхто не говорить1) ця фігня надовго. Біл Гейтс говорить про 10 тижнів. Це у них в цивілізованих країнах МОЖЛИВО говорити про 10 тижнів. у нас це триватиме мінімум до вересня, а у вересні п...
Пандемія коронавірусу COVID-19 змусила задуматися ідеологам глобалізму. Неочікувано для них світ почав закриватися вже не просто на рівні країн, а в деяких випадках і на рівні великих міст. Територіал...
Ярема ГАЛАЙДА

Про армію Конвенту

Тож, про армію Конвенту, про яку я все торочу, бо люди вже цікавляться.Як на мене Армія Конвенту - це те, що ми з вами, панове, не змогли реалізувати і те, що олігархічна контрреволюція, очолювана поп...