App Store Google Play

Газовий договір-2019: зрада чи перемога? Пояснення зрозумілою мовою

21.12.2019 18:00
Газовий договір-2019: зрада чи перемога? Пояснення зрозумілою мовою

 

Про що йдеться в протоколі?

Він складається з двох частин – по судових суперечках між «Нафтогазом» і «Газпромом» та по умовах нового договору про транзит газу, який укладе з «Газпромом» новостворений Оператор газотранспортної системи (відокремлена від «Нафтогазу» компанія).

А навіщо взагалі новий договір? Адже транзит відбувався і раніше

Дія чинного договору від 2009 року про транзит завершувалася 31 грудня 2019 року. Відповідно, треба було або продовжувати його, або укладати новий, або ж довелося б зупиняти транзитування. Пролонгація старого договору виглядала б абсурдно: адже саме його умови призвели до багатомільярдних претензій «Нафтогазу» і «Газпрому» один до одного.

Так що тепер буде з транзитом?

За протоколом, Україна та Росія до 29 грудня підпишуть новий договір про транзит газу. Він діятиме 5 років з можливістю продовження ще на 10 років. На 2020 рік Росія забронює транзит на 65 мільярдів кубометрів, у чотири наступні роки він знизиться до 40 мільярдів кубометрів. Тарифи на транзит відповідатимуть аналогічним у країнах Західної та Центральної Європи.

Нам говорили, що Україні треба максимально обмежити економічні стосунки з Росією. А тут раптом підписуємо з нею договір. Хіба це не зрада?

Ні, тому що не слід забувати про існування в газовій ситуації ще одної зацікавленої сторони – Європи. Постачання російського газу через територію України – це не тільки багатомільярдний бізнес, але й один з фундаментальних чинників енергетичної безпеки ЄС. Забезпечуючи транзит, Україна діє на користь європейських інтересів. До речі, саме європейський інтерес і став однією з причин нетипової конструктивності Росії в переговорах: адже вимкнути газ Україні означало водночас припинити продажі Європі.

65 мільярдів кубометрів на 2020 рік – це багато чи мало?

Це стандартно. У 2014 році Україна протранзитувала до ЄС і Молдови 62 мільярди кубометрів. У 2015-му -67 мільярдів кубометрів. У 2016-му, після того, як Росія зрозуміла, що скорочення транзиту не створить у Європі дефіцит, наслідком якого стане припинення продажів європейського газу до України, транзит зріс до 82 мільярдів кубометрів. У 2017-му ріст продовжився – до 93,5 млрд куб м. У 2018-му – останному, за який є повні дані, - він скоротився до 86,8 млрд куб м.

Але ж 40 мільярдів кубометрів на 2021-24 роки – це дуже мало?

Це вдвічі менше, ніж зараз, але це прийнятно. Слід зазначити, що Україна під час переговорів, які тривали кілька років наполягала на збереженні мінімальних обсягів транзиту на рівні як мінімум 40 мільярдів. Зокрема, про те, що влада «буде битися» за такі обсяги, заявляв тодішній міністр енергетики Насалик в квітні 2018-го. Прокачування газу на рівні 40 і більше мільярдів кубометрів забезпечує рентабельність української магістральної газотранспортної системи. А ще - нормальну роботу в проектному режимі – без форс-мажору, пов’язаного з переорієнтуванням газових потоків у напрямку з заходу на схід.

Росія погодилася заплатити Україні три мільярди доларів. Це правда?

Так. «Газпром» виконає рішення Стокгольмського арбітражу від 2017-18 рр. І виплатить Україні 2,9 мільярдів доларів. Україна натомість зобов’язалася зняти арешт на майно «Газпрому» в світі, відмовитися від позовів, які ще тривають, та не подавати нові позови щодо умов транзитного договору від 2009 року. Також буде укладена мирова угода по позову, який зараз розглядається в Женеві.

Кажуть, Україна погодилася не висувати до «Газпрому» нові позови по газу в майбутньому. Це ж зрада?

Ні. Умова невисування позовів стосується попередніх правочинів – транзитного договору від 2009 року та рішень АМКУ і Господарського суду Києва від 2016 року. Ніхто не заборонить Україні судитися з Росією, якщо вона в майбутньому порушить нові угоди.

Три мільярди – це взагалі значна сума?

Значна. Три мільярди доларів, які заплатить Росія – це приблизно річний дохід від транзиту газпромівського газу Україною. Або понад 20 мільярдів кубометрів газу, які Україна може закупити у Європі за «літніми» спотовими цінами. Наприклад, у липні 2019-го газ на європейських хабах коштував 130 доларів за тисячу кубометрів.

Так може, слід було вимагати інших компенсацій? Адже був ще штраф Антимонопольного комітету на 7,4 мільярди доларів і новий арбітражний позов по транзиту на 12,25 мільярдів?

Перспективи виграшу нових позовів у Стокгольмському арбітражі дійсно були – інакше б Газпром не висував би умови про їх скасування. Втім, те, що Україна розміняла ці претензії, забезпечивши тим самим успіх переговорів, - правильно. Образно висловлюючись, краще синиця вартістю три мільярди доларів у руках, ніж журавель вартістю 20 мільярдів доларів у небі.

Але ж озвучувалися пропозиції отримати від Росії борг газом. Може, це було б вигідніше – Росія дала б газ дешевше?

Ні. Багаторічний досвід стосунків із Газпромом (точніше, з газовою владою в Кремлі) довів: дешевий російський газ, як і безкоштовний сир, буває тільки в мишоловці. І дешевизна – теж не факт. Дослідження російської газети «Ведомості» у 2014 році виявили кричущий факт – у 2011-13 роках Москва продавала найбільш проросійському режиму Януковича газ по найвищій серед усіх газпромівських контрагентів ціні. Так що раціонально брати гроші, а потім вже вирішувати, в кого і по якій ціні купувати газ. І не слід переривати гарну традицію некупівлі російського газу, яка триває з осені 2015 року.

Але в приципі така можливість буде?

Так. Пункт 4 протоколу передбачає можливість постачання російського газу до України. Ціну буде визначено на базі спотових цін на європейській біржі NCG, мінус знижка за обсяги. Але, наголошуємо ще раз, це лише предмет можливих переговорів.

Тобто, в нас тепер з Росією газовий мир?

Кажуть, ще Бісмарк говорив, що угоди з Росією не варті паперу, на якому вони написані. Україна кров’ю заплатила за усвідомлення цієї істини. Зрозуміло, що як тільки Росія зможе безкарно порушити новий договір – вона це зробить без жодних рефлексувань. Відповідно, Україні слід максимально ефективно використати час, який лишився до нового газового нападу зі Сходу. В ідеалі – наростити видобуток газу до обсягів, які гарантують повне забезпечення країни. І активно перетворювати українські підземні сховища на сховища, які обслуговують Євросоюз, зберігаючи дешевий «літній» газ для зимового споживання.

А що від цієї перемоги матимуть українці? Їм знизять ціни на газ?

Не факт. З одного боку, в листопаді 2019-го міністр Оржель прогнозував, що в разі підписання транзитної угоди «ми можемо стати свідками однієї з історично найнижчих цін на газ цієї зими". З іншого, дешевий газовий імпорт ще не означає дешевих цін для населення. Втім, в будь-якому випадку Україну не спіткає в січні шокове зростання цін на імпортний газ: а керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв натякав, що в разі зупинки транзиту воно могло бути навіть дворазовим.

TEXTY.ORG.UA

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Зеленський зробив спробу зупинити дефолт, але став заручником п’ятої колони Коломойського і непотребу власної фракції, який понабирали за оголошенням і для якого $60 тис. за саботаж значать біль...
Тимур Желдак

Хроніки карантину

те, про що ніхто не говорить1) ця фігня надовго. Біл Гейтс говорить про 10 тижнів. Це у них в цивілізованих країнах МОЖЛИВО говорити про 10 тижнів. у нас це триватиме мінімум до вересня, а у вересні п...
Пандемія коронавірусу COVID-19 змусила задуматися ідеологам глобалізму. Неочікувано для них світ почав закриватися вже не просто на рівні країн, а в деяких випадках і на рівні великих міст. Територіал...
Ярема ГАЛАЙДА

Про армію Конвенту

Тож, про армію Конвенту, про яку я все торочу, бо люди вже цікавляться.Як на мене Армія Конвенту - це те, що ми з вами, панове, не змогли реалізувати і те, що олігархічна контрреволюція, очолювана поп...