App Store Google Play

Локшини вам на вуха або Як депутати з себе недоторканність «зняли»

19.12.2019 14:00
Локшини вам на вуха або Як депутати з себе недоторканність «зняли»

Напередодні Дня святого Миколая народні депутати зробили подарунок собі й президенту. З одного боку, вони виконали його обіцянку проголосувати закон про зняття недоторканності. З іншого, примудрилися зробити це так, що насправді наздогнати їх правоохоронцям буде ще важче ніж до цього.

Три місяці спротиву

Попри те, що депутати ліквідували статтю Конституції, яка  гарантує їм недоторканність ще 3 вересня, понад  3 місяці вони не могли виписати зміни до закону, які врегульовують процесуальні дії правоохоронців щодо них.

20 вересня у фракції «Слуги народу» стався «чорний четвер». Саме тоді молоді депутати вперше провалили президентський законопроєкт, який змінював норми закону про статус народного депутата, регламент та КПК у частині зняття недоторканності депутатів.

– Вони нарешті прочитали норми про обшук і про доступ до банківських рахунків, і зрозуміли, що реально означає зняття недоторканності, – пожартував тоді один з депутатів опозиції.

Щоб якось врятувати обличчя партії, «слуги народу» норми щодо недоторканності витягли з пакетного законопроєкту 1009 (де була також прослушка для НАБУ і ДБР)  і зареєстрували новий, взявши тим самим паузу на кілька місяців на розгляд у  комітеті.

Якраз напередодні розгляду питання про зняття недоторканності з нардепа Дубневича комітет цей законопроєкт ледь не поховав. Група депутатів з числа «Слуг» повстала проти надання Руслану Рябошапці права відкривати провадження і якби документ  того дня  поставили на голосування, він не отримав би більшості голосів і навіть не потрапив би до зали Ради.

Вже на тій стадії нардеп від «Голосу» Андрій Осадчук припустив у  спілкуванні  з журналістами, що його колеги шукають, як вберегти недоторканність, бо втрачати її вони не хотіли.

Так само як вносити поправки «Голосу» про те, щоб право відкрити провадження мав не лише генпрокурор, але й ДБР та НАБУ. Бо якщо їм не надавалися такі повноваження, то не могло ефективно вестися слідство.

3 грудня законопроєкт все ж проголосували в залі в першому читанні.

При цьому голова профільного комітету Денис Монастирський  пообіцяв розглянути поправки щодо можливості відкривати провадження НАБУ і САП. Його також підтримував у  коментарях і Олександр Качура.

Але коли від слів треба було перейти до справи, комітет вирішив, що такі поправки їм не потрібні.

Натомість там з’явилася поравка нардепа від ОПЗЖ Григорія Мамки:

“Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

«Голос» тут же заявив, що неврахування їхньої правки, помножене на врахування поправки Мамки не знімає, а лише посилює депутатську недоторканність.

За інституційні гарантії

Інші депутати від опозиції були значно розважливішими у коментарях.

«Я не буду коментувати саме поправку Мамки, але скажу так. Є два підходи до цього питання: популістський і непопулістський. Я в принципі про це всім колегам, з якими спілкувався, сказав. Якщо ми вважаємо, що всі, хто знаходиться в цьому залі – крадії, вбивці, ґвалтівники, казнокравди, тоді краще глянути в дзеркало і подумати, а чому всі, але не ти. Це перше», – зауважив один з депутатів від опозиції не під запис.

«А другий підхід – давайте чесно скажемо, що коефіцієнт ризику у народного депутата потрапити під каток, як це було при Януковичі, 100%. Тому я за інституційні гарантії для діяльності народного депутата. І це гарантії не для нас, а для людей, які за нас голосували», – наголосив він.

«Давайте будемо чесні, якби не недоторканність, то Майдан би розігнали в три секунди», – додає депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко. Він теж за те, щоб депутати мали інституційні гарантії для своєї діяльності.

Судячи з результатів голосування, поправку Мамки як захист своїх інституційних прав сприйняла конституційна більшість депутатів у  залі. Її підтримали 326 депутатів.

Цікаво, що перед тим, як поставити  поправку на голосування, спікер Дмитро Разумков та віцеспікер Руслан Стефанчук почали якось дивно синхронно крутити  пальцями. Тим самим, вони подавали знак, що депутатам слід  мобілізуватися перед голосуванням.

У той самий  час депутати СН активно переписувалися  в чатах, де лідери груп звітували, скільки депутатів є в Раді.

-211 депутатів по картках, – написала Галина Янченко колегам.

– Де група Дубінського? – питав Давид Арахамія.

– У мене нема трьох, – рапортував Юрій Мисягін.

– Потураєв їде з температурою, Галушко теж їде, Грищенко на лікарняному ще з минулого тижня, – доповідала по своїх Євгенія Кравчук.

У  результаті за документ № 2237 проголосував 291 народний обранець (223 – від “Слуги народу”, 22 – від “Опозиційної платформи – За життя”, 15 – від групи “За майбутнє”, 17 – від групи “Довіра”, 14 – позафракційні).

“Батьківщина” і “Європейська Солідарність” – утрималися, “Голос” – голосував проти.

Згідно з нормами, ухваленими депутатами,  вийшло, що провадження проти депутатів зможе відкрити лише генпрокурор.

Стаття 482 КК була доповнена 2 абзацами, які фактично унеможливлюють арешт майна депутата без його відома:

«Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд запланованого клопотання, окрім застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку”.

“Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України”.

«Вони забетонували депутатську недоторканність, а тепер вони вам розказуватимуть, що вони її зняли. Юридична відповідальність – це і кримінальна,  і адміністративна. Тобто фактично депутат може будь-що робити при виконанні своїх повноважень, бо ми отримуємо мандат на 5 років, і навіть ти вдома щось зробив, то ти при виконані повноважень», – скаржилася  після голосування Олександра Устінова з «Голосу».

Її колеги від «Слуг» з цим категорично не погоджуються.

За словами Монастирського, поправка Мамки про те, що народні депутати не несуть відповідальність «за результати голосування або висловлювання» не тільки  у Верховній Раді України, а й на комітетах чи в окрузі.

«Тобто у разі, якщо він висловлюється на мітингах чи на зустрічі з виборцями, то він не нестиме відповідальність», – спробував пояснити голова комітету.

Монастирський та Янченко. Фото прес-служби Слуги народу

Галина Янченко взагалі назвала цю поправку приведенням діяльності ВР до європейських норм.

«Жоден злочин, який буде вчинений депутатом, не може вважатися його депутатською діяльністю. Тому тлумачити цю поправку як індульгенцію абсолютно неможливо і я переконаний, що буквально в перші місяці нового року ми це побачимо на прикладі подань і НАБУ, і ГПУ», – зазначив заступник голови комітету з правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.

На зауваження,  що як здійснення депутатських повноважень тепер  можна розцінити  діяльність Ярослава Дубневича, з якого зняли недоторканність, Іонушас заявив, що неможливо здійснювати депутатську діяльність у незаконний спосіб.

«Це був найскладніший законопроєкт в історії роботи нашого комітету. Був дуже складний шлях  до компромісів, і він став саме компромісним», – заявив голова комітету Денис Монастирський після голосування.

«Відтепер з 1 січня Верховна Рада не матиме жодного відношення до погодження притягнення депутата до відповідальності. Не приховуватиму, що були спроби повернути роль Верховної Ради у  цей законопроєкт», – поскаржився він.

Прощавай, незалежносте НАБУ!

Монастирський також заперечив, що по суті генпрокурор зможе ухвалювати політичне рішення – кого притягувати до відповідальності, а кого – ні.  «Особа, яка звертається з таким проханням, зможе оскаржити це питання в суді, і в судах 100% практика реєстрації таких проваджень. Ви можете подивитися  таку практику по НАБУ, яке масово відмовляло в реєстрації проваджень, і по ГПУ, і по поліції», – зауважив голова комітету правоохоронної діяльності.

На відміну від «Слуг» Устінова дуже переживає, що тепер усі справи про злочини, які розслідувало НАБУ проти депутатів, опиняться під загрозою знищення.

«Всі матеріали, які були зібрані до цього НАБУ, можна буде оскаржити адвокатам, щоб вони не використовувалися  в суді як докази. Тому що вони були зібрані з порушенням процедури – тому що справа врешті-решт  проти депутата, а генеральний прокурор на це дозволу не давав. Це створить правову колізію, в результаті якої довести корупцію буде неможливо. Тому і ми просили  виписати всі органи, які мали б це розслідувати – НАБУ, ДБР, САП і ГПУ», – зазначила Устінова.

Олександра Устінова. фото прес-служби Голосу

Вона також згадала, що тепер депутата мають повідомити, що на його майно буде накладено арешт.  «Ви уявляєте собі притомну людину, якій кажуть, що завтра до тебе прийдуть арештовувати майно, і вона за ніч це майно на когось не перепише. Або якщо не перепише, то він може поїхати за кордон і звідти написати, що в нього серцевий напад. І якщо депутат не з’явився до суду з поважних причин, його майно не можна арештувати. Що тепер робитимуть депутати – лягатимуть у Феофанію і їхатимуть за кордон», – наголосила депутат.

За словами Устінової, зараз вона вже не розуміє, що гірше – стара недоторканність чи цей закон.

«Раніше могли розслідувати діяльність депутатів, і впиралися  в рішення Ради, але ми бачили всі деталі справи – по тому ж Розенблату або Оніщенку, або Мосійчуку. То тепер таких справ може не бути, бо ти маєш піти до генпрокурора і отримати дозвіл», – обурюється депутат.

Увечері побоювання депутата підтвердили НАБУ та  САП своєю заявою. Вони наголосили,  що ухвалений закон ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ й  прокурорів, адже тепер перед тим, як почати розслідування, вони мають звернутися до Генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до ЄРДР.

“Також вказаний законопроєкт частково унеможливлює збір доказів у провадженні. Припустімо, в межах одного розслідування детективи НАБУ виявили інший злочин, до якого ймовірно причетний нардеп. До набуття чинності законопроєктом №2237, слідчим достатньо виокремити вказаний епізод і розслідувати як окреме провадження. Якщо ж проголосований проєкт набуде статусу закону, детективам доведеться переконувати Генпрокурора розпочати розслідування, однак після його початку усі зібрані в межах іншої справи докази визнаються неприпустимими”, – йдеться у заяві НАБУ і САП.

Відтак вони просять президента ветувати ухвалений закон.

Букви

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Шостий номер на посаді президента до такої межі додзвонився Путіну, допримирявся з Московією, що Україна вже перетворилася з суб‘єкту міжнародних відносин і геополітики на об‘єкт, думка як...
Що ближче 9-те травня, тим більше ми чуємо здавалося би незбагненні біснування у Кремлі та виразки місцевих наших груп, які орієнтуються на Москву.Деякі російські аналітики (Піонтковський чи, наприкла...
Ви хочете зупинити зелений реванш?Відрубати зелену голову совково-рашистській гідрі так само, як перед тим відрубали синю і червону?Я теж. Але ще дужче хочу зупинити, нарешті, постійні коливання внутр...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Чи в нас уже 37 рік?

Офіційно. У зв’язку з останніми подіями, що відбуваються в Україні, звертаюся до усіх проукраїнських політичних партій та рухів, таких як партії «Європейьска Солідарність», «Г...