App Store Google Play

Держава та її статистика. Як вирішити проблему даних в Україні

2 Листопада 18:00
Держава та її статистика. Як вирішити проблему даних в Україні

Є поняття data-driven decision making — коли будь-яке управлінське рішення приймається на основі аналізу даних «з полів». Що, якщо такий підхід застосувати і до управління державою?

Відсутність єдиної системи

Давайте від зворотного: що буде, якщо такий підхід не застосовувати? Загалом буде те, що зараз в Україні — нічого хорошого. Зараз у нас немає єдиної системи з відкритими всебічними даними про параметри населення країни. Дані Державної служби статистики нескінченно перераховуються, потреба в переписі перезріла. Система зберігання даних у деяких державних структурах виконана в кращих традиціях закритої інформаційної системи — нарізно по всіх інстанціях, у ворді або PDF, так, щоб ніхто не знайшов, а хто знайшов — нічого не зрозумів або не зміг перевірити.

Бізнесова статистика впливає тільки на вектор розвитку одного підприємства або ринку. Державна статистика впливає на чотири базові групи: суспільство, органи влади, бізнес і міжнародні організації. Зараз гостро відчувається нестача якісної статистичної інформації під час ухвалення державних рішень.

Так, наприклад, за офіційними даними, які повідомив заступник голови КМДА Дмитро Давтян, у Києві в 2018 році зареєстровано 2 651 235 осіб, і тепер, ґрунтуючись на цих даних, можна буде контролювати рівень заселеності районів і прогнозувати розвиток міста. Але водночас, в українському законодавстві не передбачено механізму обліку осіб, які не зареєстровані в певній адміністративно-територіальній одиниці, але які проживають на цій території. За непрямими даними, в Києві нині проживає 4 мільйони, що відрізняється від офіційної статистики майже в півтора раза.

По суті, та сама інформація, на яку планує орієнтуватися КМДА в розвитку інфраструктури міста, вже у 2018 році відрізнялася від реальної в 1,5 раза.

Що має на увазі розвиток міста:

●   прокладання доріг і їх обслуговування. Наприклад, розуміння машинопотоку на певних ділянках дороги може вплинути на прийняття рішення щодо ремонту, перекриття або розширення дороги. Ці дані, найімовірніше, є у патрульної поліції або Укравтодору;

●   громадський транспорт, завантаженість, «популярні» маршрути, необхідні оновлення. Ця інформація могла б бути у Укравтодору або служби метрополітену;

●   соціальні установи (дитячі садки, школи, лікарні). Складно не помітити кількість новобудов у Києві, їх не злічити. Але ще складніше помітити нові соціальні установи — їх катастрофічно мало. Публічна інформація на сайті КМДА допомогла б відслідковувати відповідність всього необхідного соціально-інфраструктурного забезпечення населення, яке зростає. Співвідношення потенційних жителів і місць у дитячих садках — інформація, яка могла б бути в КМДА. Якщо вона і є — то закрита від сторонніх очей. Адже офіційно під час видання дозволу на забудову КМДА оцінює забезпечення інфраструктурою.

Таких прикладів можна наводити ще багато, але є дві очевидні проблеми:

1.   У державних установ немає розуміння цінності даних про населення, через безлічі причин: менталітет, система, відсутність ресурсів тощо.

2.   Немає єдиної системи, яка б показала чітку всебічну картину того, що відбувається.

Наявна система статистичного обліку нагадує Франкенштейна, зшитого з розрізнених реєстрів, підходів до обліку радянських часів, фрагментарних модернізацій і катастрофічно незручного формату зберігання й надання інформації.

Майбутня реформа і управління Кабміном

Є хороші новини. У 2015 році в рамках указу Президента від 12 січня 2015 р № 5 «Стратегія сталого розвитку — Україна-2020», було заявлено ініціативу з реформування статистики, за реалізацію якої відповідав Кабінет міністрів. Потім щось дуже пішло не так, ніяк не могли зрозуміти, що на чолі цієї реформи і що, власне, потрібно робити.

Восени 2019 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що Державна служба статистики перейде в управління секретаріату Кабміну. До цього Держстат був в управлінні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

На мою думку, це буде однією з основоположних реформ нового Кабміну. Оскільки статистика — це прилади космічного корабля. Неможливо управляти країною, не маючи єдиного, зрозумілого, зручного і валідизованого dataset про статистичну спільність під назвою Україна. Скільки нас? Які ми? Скільки чого у нас є? Що залишилося з останнього перепису? На ці та багато інших запитань нам належить відповісти.

По суті, є два варіанти розвитку подій:

1.   Американська модель статистики без централізованого статистичного органу. У США державна статистика розосереджена по семи міністерствах та інших державних органах. Статистику сільського господарства курирує Міністерство сільського господарства, Міністерство праці відповідає за сферу зайнятості, а статистику видобувної промисловості надає Гірниче бюро. Також раз на п’ять років Міністерство торгівлі проводить економічні переписи. Але водночас уся ця інформація в загальному доступі і збирається в щорічник «Statistical Abstract of the United States».

2.   Європейська модель. За статистичні дані відповідає Люксембурзький Євростат, який працює безпосередньо з центральними національними статорганами, в яких зосереджено всю статистичну інформацію.

З огляду на те, що Україна прагне до Євросоюзу, саме така модель організації роботи Держстату має сенс. Але тут важливо правильно організувати процес збору, передавання та аналізу даних між державними органами. У статистиці важливий фактор збагачення інформації, на один і той самий фактор по-різному можуть впливати різні статистичні показники.

Для побудови причинно-наслідкових зв’язків важливо бачити взаємозв'язок показників і динаміку зміни, а це можливо тільки в разі наявності єдиної відкритої електронної бази даних. Необхідність оперативної реформи також обумовлена переписом населення у 2020 році, на реалізацію якої Держстат запитує 5 млрд грн.

Також у межах попередньої реформи було висунуто пропозицію закріпити за Держстатом статус центрального органу державної влади з питань статистики, який би співпрацював безпосередньо зі статорганами Євросоюзу.

Успішна реалізація запланованої реформи дасть можливість:

●   органам влади приймати рішення, ґрунтуючись на відкритих даних, і коригувати свій вектор діяльності в режимі реального часу;

●   бізнесу — використовувати коректні та єдині дані для планування та оцінювання ринків;

●   міжнародним організаціям — отримувати релевантну інформацію про Україну;

●   населенню України — краще розуміти соціальну ситуацію як на локальному, так і на національному рівнях.

Новое время

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...
Після української заяви про розпуск лднр, м'яч недовго був на половині поля росіян. путін висунув і свою вимогу - імплементація "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Причому ці вимоги путін...
Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...