App Store Google Play

Дніпровський метрополітен: обіцянки, розкрадання і провалля

9 Жовтня 14:15
Дніпровський метрополітен: обіцянки, розкрадання і провалля

Історія будівництва метрополітену у Дніпрі почалася ще у другій половині минулого століття. За задумом радянських проектувальників гілка метро мала б об'єднувати щойно збудовані житлові масиви Красний камінь, Комунар та Парус з вокзалом та заводами, на яких і працювала левова частка мешканців спальних районів.

Втім, завершувати задум довелося вже за часів незалежності України. Всередині 1990-х, після майже 20 років будівництва, у Дніпрі все ж відкрили шість станцій. На цьому активна фаза розвитку метрополітену зупинилася.

Вже у той час з'являлися думки про недоцільність продовження будівництва нових гілок, адже ні економічних, ні інфраструктурних потреб метро фактично не покривало. Ба більше, за наступні 15 років економічне обличчя міста змінилося, заводи значно скоротили кількість робітників, та й з'явилося багато інших альтернативних маршрутів для переміщення містом. Тому не дивно, що метро швидко перетворилося не на реальну потребу Дніпра, а на інструмент передвиборної агітації. Кожен великий дніпровський політик мав за честь пообіцяти добудувати метро як тільки його оберуть. Втім, до 2016 року всім політикам вдалося викопати лише пару тунелів в центрі міста.

Здавалося б, що на цьому історія метро у Дніпрі має завершитися. Деякі міські депутати продовжували відкрито заявляти про необхідність закопати недобудовані "кратери" в центрі або ж просто заморозити проект. Свою думку вони опирали на висновки експертів, які наголошували на складності буріння гранітних порід, проблемах з грунтовими водами та колосальним бюджетом реалізації проекту. Але тоді ніхто нікого не почув, а головні містобудівники Дніпра вкотре побачили у метро хороший привід для отримання політичних дивідендів й привели на будівництво турків.

За декілька сотень мільйонів євро турецька компанія "Лімак" погодилася на авантюру з дніпровським метро й почала маштабно розривати проспект Дмитра Яворницького. Міська влада пафосно звітувала про відновлення будівництва, "новоавстрійський" метод проходу, швидкість буріння, виготовила "брендові паркани" для будмайданичків тощо. Проте, чим далі йде будівництво метрополітену, тим більше з'являється проблем у центрі Дніпра.

Перші дзвіночки з'явилися ще наприкінці 2017 року. Тоді прес-служба міськради гордо прозвітувала, що метробудівники щодня проходять по півтора метри під землею. Тоді було заявлено, що всі роботи завершать наприкінці 2021 року. Очевидно, що за два роки таких інтенсивних робіт мали пройти вже декілька сотень метрів, але на у лютому 2019 року наразі розшукуваний прокуратурою заступник міського голови Михайло Лисенко повідомив, що на стволі біля театру опери та балету навіть не вишли на нульву відмітку, до якої залишалося ще 32 метри. При цьому швидкість руху складає приблизно 30-50 см в день. Тобто, на цій ділянці дійти до нульвої відмітки мали приблизно за три місяці. Це підтвердив і сам Лисенко. 

"На сьогоднішній день нам до горизонту залишилося пройти 32 метри. Враховуючи те, що ми не використовуємо буро-підривний спосіб роботи, швидкість проходження в день складає від 30-50 сантиметрів", - розповідав тоді Михайло Лисенко. Згодом він заявив, що відкриття метро переноситься з кінця 2021 року на 2023.

У квітні обіцяної нульової відмітки будівельники не побачили, а інформація про метро "приглушилася" аж до серпня 2019 року. Міський голова Борис Філатов провів показовий виїзд на будмайданчик, де ще півроку тому звітував Лисенко, і запевнив журналістів, що до горизонту вийдуть вже у вересні цього року. 

Переносити терміни виконанян своїх обіцянок - звична справа для керівництва Дніпра. Городничий відверто плював на думку містян й вже відкрито заявляє, що його виборці будуть чекати скільки треба. 

"У Дніпрі на метро чекали 20 років, ще рік почекати зможемо", - заявляв у свій час очільник Дніпра.

Щодо відповідальності підрядників за недотримання термінів, очільник міста коментар не надав. 

Про сумнівну ідею будівництва метро казав і колишній партнер Філатова, а тепер його ворог, екс-секретар міськради В'ячеслав Мішалов. Так, він зауважив, що дніпрянам не слід чекати на відкриття нової гілки метрополітену. 

Не виключено, що постійна зміна термінів будівництва пов'язана з прихованими від публіки проблемами. Не дарма ЗМІ випадково дізналися про затонулий екскаватор на одному з будмайданчиків, а також про проблеми з проходженням порід на стволі біля вулиці Столярова.

Загалом, станом на кінець липня 2019 року, попри "оптимізм" метробуду з міськради, картина будівництва виглядала наступним чином:

Шахтний ствол №1 (12-біс), нагадаємо, знаходиться в районі перетину вул. Столярова та пр. Яворницького. Метробудівники мали вийти на проектну відмітку в 52,83 метри (на даний момент пройдено 40 метрів).

На будівництві ескалаторного ходу ст. Театральна виконано 100% робіт по облаштуванню стіни в грунті - це 26 панелей, загальною площею 2932,7 м2. Так само виконано майже 19% робіт по струменевій цементації грунтів - це 524 колони з 2812 запланованих.

На будмайданчику №14 (біля "Пасажу") йде проходка в правому тунелі в сторону ст. Театральна. Тунелі вже дійшли до майбутнього станційного залу ст. Центральна:

Поруч з майданчиком ствола № 14 розташований будмайданчик вестибюля ст. метро Центральна. Стіна в грунті і струменева цементація виконана на 100%, ведеться підготовка до початку будівництва ескалаторного тунелю.

Тривало буріння свердловин для паль на майданчику ствола 15-біс, що на розі Проспекту і вул. Сергія Єфремова. Було виконано майже половину запланованих пальових робіт. Глибина стовбура буде в районі 65 метрів, палі буряться на 41 метр.

На території будмайданчика ст. Історичний музей побудовані всі заплановані стіни в грунті. Наступний етап - струменева цементація.

Як можна побачити, обіцянки міської влади та звіт про будівництво суперечать одне одному.

Такий розклад зацікавив навіть Службу безпеки України, яка наразі проводить слідство за фактом розкрадання грошей та зловживання владою при будівництві метро у Дніпрі. В ухвалі суду по кримінальній справі йдеться, що посадові особи комунального підприємства "Дніпровський метрополітен", зловживаючи своїм службовим становищем та з метою отримання "винагороди" сприяють неналежному виконанню робіт на будівництві нової гілки метро. За версією слідства це робиться на користь генерального підрядника турецької компанії "Лімак". СБУ вилучила документацію у суміжних підрядників та експертних організацій, які пов'язані з будівництво метрополітену в Дніпрі й продовжує слідство.

Окрім цього, нещодавно СБУ викрила директора "Дніпровського метрополітену" на закупівлі неякісного і небезпечного обладнання.

Така увага до метро з боку правоохоронців свідчить, що доля чергового "великого проекту Філатова" може повторити долю Центрального мосту, на якому вкрали майже 30 мільйонів, залишивши міст недоремонтованим.

Але найголовніша небезпека полягає не тільки в повільному будівництві та розкраданні коштів, а у небезпеці для дніпрян. Сьогодні вже можна побачити великі просідання грунту та тріщини на будинках по проспекту Дмитра Яворницького, який проходить над новою гілкою метро. Зокрема, 5 жовтня, поблизу будмайданчику станції "Музейна", де два роки проводилися роботи з винесення комунікацій, сталося просідання грунту під гуртожитком, де мешкали 200 студентів НТУ "Дніпровська політехніка".

Інші дніпряни почали бити в набат щодо небезпеки, яку наразі несе проект Філатова та команди. Зокрема, відомий політик Михайло Соколов закликав дніпрян рятувати місто від наслідків будівництва метро.

"А ось перший сигнал тривоги в районі будівництва станції метро Театральна в Дніпрі біля театру Опери та балету. Тільки не розповідайте нам в стрімі, що знову винен якийсь «стрічковий фундамент». Такий же тонкий натяк на міську біду спостерігав три місяці тому в районі перетину центрального пр. Яворницького та пр. Гагаріна, на такій ж відстані від будівництва станції Музейна, де зараз зсув і евакуйовано 200 студентів", - заявив Соколов.

Наразі міська рада Дніпра намагається швидко залагодити проблему з просідання грунту під гуртожитком. Зокрема, планується виділення 2 мільйонів гривень на обстеження будинку та грунту біля будівлі, а також виділяється матеріальна підтримка для студентів.

Що цікаво, мешканці будинків поблизу гуртожика зверталися до міськради з проханням пояснити чому виникає просідання грунту. Чиновники відповіли, що метро тут ні до чого і попросили час для вивчення. Але як бачимо, не встигли.

Таким чином, будівництво у метрополітені може перетворитися не тільки у чорну діру в бюджеті міста, який і так тримається на постійних кредитах, а і стати небезпечним об'єктом для мешканців міста. Саме тому дніпрянам слід дивитися собі під ноги під час прогулянок проспектом Яворницького, а правоохоронцям більш детально досліджувати якість виконаних робіт.

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...