App Store Google Play

Перші ознаки тривоги для України

7 Жовтня 10:30
Перші ознаки тривоги для України

Данилюк був чи не найбільш досвідченою та поважною особою там, і вже напевне найбільш високопоставленим чиновником у сфері безпеки в адміністрації Зеленського.

Пояснюючи причини своєї відставки, Данилюк дав важливі інсайди щодо того, як функціонує команда Зеленського, які її недоліки та вразливі місця.

Данилюк пішов у відставку, щоб попередити про «неправильне рішення», яке готується «щодо процесу з ПриватБанком». Якщо націоналізацію згорнуть, а банк повернуть сумнозвісному олігарху Ігорю Коломойському, це заблокує співпрацю з МВФ і матиме страшні наслідки. Це стане сигналом про те, що олігархи досі у керма.

Данилюк також підтвердив здогади про зловісну роль, яку відіграє права рука Зеленського, колишній юрист Коломойського, Андрій Богдан. Третього жовтня Данилюк розповів медіа, що враховуючи конфлікт інтересів Богдана, останньому було б правильно поступити «по-професійному» та подати у відставку, щоб дозволити Зеленському просувати реформи та належним чином керувати.

Іронічно, та тут відчувається елемент дежавю. Самовідсторонений реформатор і професіонал, відданий ідеї політичної та економічної трансформації України, Данилюк вже вдруге став викривачем.

Вперше це сталось у 2016-му, коли він був на посаді міністра фінансів і відмовився працювати за корупційних схем керівництва президента Петра Порошенка та прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Він відмовився іти у відставку, виніс ситуацію на публіку, і, врешті-решт, був звільнений.

Цього разу він вирішив піти зі своєї волі, тим самим заявивши про свою позицію, проте утримавшись від грюкання дверей за собою. Він наголосив на тому, що досі вірить у те, що Зеленський має хороші наміри, проте чинить неправильно, а подекуди разом із неправильними людьми.

Данилюк був яскравим доповненням до команди Зеленського, що на початку 2019-го спішно заявив про участь у виборах президента України. Ті, хто підозрював цього кандидата у близьких зв’язках з Коломойським, були здивовані появою Данилюка. Саме він допомагав націоналізувати проблематичний ПриватБанк олігарха.

Сучасного професіонала, який навчався за кордоном і володіє кілька іноземними мовами, Зеленський на початку бачив майбутнім міністром МЗС. Багато хто вбачав у ньому ідеального кандидата на посаду прем'єр-міністра.

Дивно, проте кінець-кінцем Данилюка призначили на делікатну посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони. Він з ентузіазмом шукав там собі застосування, і невдовзі представив ідеї, як провести реформи у таких ключових секторах оборони як служба безпеки та енергетична сфера.

Та для більш прозорливих оглядачів ставало все більш очевидно, що Данилюка просто зміщують з близького внутрішнього кола президента, де приймаються рішення. Були підозри, що зі зростанням впливу Богдана, Данилюк став жертвою битви за владу між розрізненими елементами всередині нової адміністрації.

Після відставки Данилюк підтвердив, що ставлення Богдана справді стало фактором, що привів до такого рішення. Їхні стосунки були складними від початку. Їхні цінності, переконання і підходи відрізнялись. Богдан блокував його пропозиції щодо реформ.

Данилюк розчарувався у стилі роботи адміністрації Зеленського, яку уособлює Богдан. Він натякнув, що у близькому оточенні президента нібито вважають, що можуть і мають вирішувати все.

«Я не підходжу до проблем з позиції „все вирішимо“, — сказав Данилюк. — Вважаю, що держава має працювати інакше, без ручного контролю». Мають бути «потужні інституції» та «відповідний професіоналізм».

Апелюючи до закулісних інтриг, Данилюк сказав, що його рішення піти у відставку «базувалось на тому, що відбувається, і як зараз формується політика». Він додав: «Мені просто не цікаві підкилимні ігри, якими займаються деякі персонажі».

На запитання, чи вважає він, що Коломойський впливає на Богдана, Данилюк відповів: «Давайте дивитись на те, відбувається. Мова не про персоналії. Є системна проблема. Є люди, які мають конфлікт інтересів, і Андрій — один з них».

Схоже на те, що ситуація досягла апогею минулого місяця. Не так давно Коломойський став проявляти велику публічну активність і бореться у судах за те, щоб скасувати рішення про націоналізацію «його» ПриватБанку, найбільшого нині банку України, після того як там зникли мільярди доларів. Данилюк і екс-голова Національного банку Валерія Гонтарева сприяли поглинанню цього банку державою.

Напередодні приїзду до Києва місії МВФ, Гонтарева стала жертвою серій таємничих нападів на неї та її дім. 10 вересня Данилюк публічно став на її бік, вказавши пальцем на Коломойського, і попередив, що такі дії можуть викликати дестабілізацію в країні. Він також припустив, що деякі правоохоронні інституції, яким доручили розслідувати ці напади, є політично упередженими.

Що стосується МВФ, то тут ключове значення має здоровий стан українського банківського сектору і події навколо ПриватБанку. Суддівські слухання по справі Коломойського були заплановані на 24 вересня, проте кілька разів відкладались. Місія поїхала 25 вересня після безрезультатних перемовин з новою владою, що оголосила про свою рішучість домогтись економічного відновлення та росту. Першого жовтня київський суд знову відклав слухання до 8-го числа цього місяця.

Данилюк наголосив, що в справі Коломойського компромісів бути не може, так як призначення йому «певної суми компенсації» було би поразкою. Він додав, що сподівається на те, що його позиція стосовно цієї справи, виражена у відставці, належним чином буде оцінена як в Україні, так і за її межами. Та якщо влада проігнорує його застереження, «тоді українцям варто хвилюватись».

Є й інші причини для хвилювання. Третього жовтня Зеленський оголосив, що Данилюка замінить Олексій Данілов, який був у останнього за заступника. Це суперечливий колишній мер Луганська, якого звільнили після обвинувачення в корупції. Дивний вибір як на таку вкрай делікатну посаду в часи війни.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...