App Store Google Play

Невизначена визначеність

14 Серпня 18:00
Невизначена визначеність

У такі прегарні серпневі дні, коли пишуться ці рядки, можливо, найбільше упродовж року відчувається, як спиняється час. Серпень, оксамитовий сезон, час забуття і розслаблення. Дні ще по-літньому довгі і теплі, хоча сонце вже щоранку сходить на хвилину-дві пізніше, а заходить раніше, проте попереду ще є кілька тижнів тепла і релаксу, а вже з осені..

А власне — що з осені? Влада в країні обнулилась цілковито, і населення повниться надіями на краще життя. Ось-ось запрацює парламент в унісон з президентом, підуть вказівки на місця, приймуться потрібні закони, паровоз “Україна” спершу повільно зачахкає, пустить пару, дасть свисток і набираючи швидкість помчить до станції “Краще Життя”? Чи як це буде?

Здається, Джордж Орвелл якось зауважив, що самі по собі народні маси ніколи не знають, добре вони живуть чи погано – аж поки їм про це не скажуть згори. І в його романі “1984” Вінстон Сміт, головний герой, працює в Міністерстві Правди (ну, типу мінстець, хоча мінстець якраз ганебно не справився з цією задачею) й саме цим і займається — повідомляє населенню, що йому сьогодні живеться краще, ніж раніше. Для цього він вдається до виправлення історії. Вирізає з підшивок у старих газетах повідомлення про розмір щоденної пайки масла, коли її уряд зменшує з 50 до 30 грамів, і вставляє на це місце повідомлення, що попередня пайка становила 25 грамів, і 30 грамів — це зростання. Орвелл не передбачив до кінця появи електронної мережі, в якій подібні зміни інформації робити важче (хоча, можливо, в майбутньому, навпаки, буде легше), проте передбачив тотальний нагляд за громадянином за допомогою техніки, розташованої якомога ширше у суспільному просторі, від камер на вулицях і в адмінспорудах, до камер та мікрофонів, розташованих у приватних помешканнях. На самому початку роману головний герой робить обов'язкову ранкову зарядку під команди, які чує з приймача у власному помешканні, – як раптом цей приймач гаркає до нього особисто: “Сміт! Вінстон Сміт! Присідайте енергійніше!” Щось подібне вже начебто функціонує в Китаї, де не лише слідкують за громадянами, а й вносять дані спостережень у загальний реєстр, формуючи таким чином рейтинг конкретного громадянина і коригуючи його життєві можливості. Викинув недопалка мимо урни — бали мінусуються. Перевів стареньку бабцю через вулицю — бали додаються. Маєш низькі бали — і тобі не продадуть квитка на літак чи на потяг, не приймуть на омріяну роботу або не запишуть дітей у вибрану школу чи ще якось обмежать у правах. Якщо подібна система бодай колись прийде до нас, українцям з їх вродженою анархічністю доведеться ой як нелегко. Та не відволікаймось від теми літа.

Отож, у ці останні тижні літа населення мріє, що тарифи на комунальні послуги знизять. Це, як відомо, головна вимога електорату переможців. Ну, тобто піднімуть пайку масла з 25 до 30 відсотків. Європейський вектор країни буде продовжено. Кілька останніх офіційних візитів до Ніагарського водоспаду і турецького аеропорту тільки переконують в цьому. Війну буде припинено! Бо ж так набридла ця війна! Еге ж. Подзвонив Путіну, розповів про погану другу сторону. Чомусь не давав йому 24 години, як Порошенкові.

Втім, окрім мрій побутових, принижених, є ще й мрії вищого порядку. Таких мрій населення не вміє формулювати, проте їх має, десь дуже глибоко.

Й от із таких вищих, глобальніших сподівань чи є у нас бодай одне здійсненне? Хоча ми й мали цього року солодку футбольну сенсацію у вигляді світового чемпіонства наших чудових U-20, проте навряд чи хтось сподівається перемоги нашої збірної на Чемпіонаті Європи наступного року. А от ще цього року в першій декаді жовтня будуть вручатися аж цілих дві Нобелівські премії з літератури (бо минулого року Академія брала паузу) — але навряд чи бодай одна з цих двох нагород дістанеться українському авторові. І “Оскар” за кращий іншомовний фільм у березні наступного року навряд чи візьме до рук український режисер. Особливо, якщо він зараз лежить на пляжі, замість монтувати фільм.

Ці нотатки — одна зі спроб зафіксувати саме цей момент застиглості літнього часу. Не відбувається нічого, або майже нічого, або нічого важливого. Ніщо не здатне в середині серпня розбудити українське суспільство. Суспільство, сповнене очікувань, надій і сподівань.

Попереду осінь, пора здійснення нездійсненного. Буде цікаво.

Збруч

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Юрій Фоменко

Сільський автобус

Сільський автобус кінця 70-х.Дочекавшись обвітреного і запиленого, задимленого і замученого сільськими дорогами ЛАЗа, вмощувалися на твердих його кріслах, бажано біля вікна. Гойдало, гицало, раз-у-раз...
Максим Мірошниченко

Інтелектуальні пітекантропи

Сьогодні у Раді цілий шабаш інтелектуальних пітекантропів. Але мажоритарник Шахов, на мою скромну думку, - хедлайнер цієї туси. У його виступі проти ринку землі ми почули посилання на спартанського ца...
Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...