App Store Google Play

Хто ставить "галочки". Портрет виброця 1998-2019

7 Серпня 14:15
Хто ставить "галочки". Портрет виброця 1998-2019

Як голосували різні категорії громадян на парламентських виборах протягом останніх 20 років.

У 1998-му в Україні вперше провели екзит-пол. Відтоді й дотепер його організовує Фонд «Демократичні ініціативи» разом із відомими соціологічними компаніями. Вибори-1998 відбувалися за змішаною системою, прохідний бар’єр для партій становив 4%. На дільниці прийшло 70% громадян. Того року Комуністична парія України востаннє отримала найбільше мандатів у Верховній Раді. За результатами екзит-полу, найактивніше за комуністів голосували люди з освітою, нижчою за середню. Крім того, КПУ мала більшу підтримку серед росіян та інших національностей, ніж серед етнічних українців. Її підтримала половина виборців Криму, третина на Сході, Півночі та Півдні, тільки 6% на Заході та 16% у Києві. Також у тих виборах уперше взяла участь створена роком раніше Партія регіонального відродження України, згодом перейменована на Партію регіонів. Вона отримала тоді лише 0,9% голосів.

У парламентських перегонах 31 березня 2002-го взяло участь 65% громадян. КПУ витіснив із першого місця новостворений блок Віктора Ющенка «Наша Україна», куди ввійшли Народний рух та ще сім політичних сил, опозиційних до президента Леоніда Кучми. Екзит-пол з’ясував, що комуністи втратили прихильників серед наймолодшої аудиторії, яка проголосувала за блок Ющенка. Також наймолодші виборці віддали найбільше голосів проти всіх політсил. Партія регіонів потрапила до парламенту в складі пропрезидентського блоку «За єдину Україну!», який здобув третій результат у голосуванні за списки.

Помаранчева революція та програш Віктора Януковича на президентських перегонах мобілізували електорат Партії регіонів. На виборах-2006 регіонали здобули найвищий результат і сформували найбільшу парламентську групу. За них голосували переважно східні області, мешканці міст віком за 60 років із середньою спеціальною освітою — робітники. На другому місці був Блок Юлії Тимошенко, за який голосували села в Центрі, на третьому — блок «Наша Україна» із сільським електоратом на Заході. Комуністи тоді ледве подолали виборчий бар’єр. Оскільки співпраця «Нашої України» з регіоналами не склалася, у квітні 2007-го президент Ющенко розпустив парламент, і восени того самого року відбулися позачергові перегони до Ради. За результатами вони були подібні до попередніх.

 

Вибори-2012 минули за новими правилами: президент Янукович та його парламентська більшість підняли прохідний бар’єр до 5% і заборонили блокам брати участь у перегонах, щоб не дати опозиції об’єднатися. Крім того, Янукович відмовився вступати у Митний союз із Росією, що не відповідало уявленням його електорату про дружбу з північним сусідом. У результаті вибори продемонстрували падіння рейтингу Партії регіонів на Півдні та Сході на користь комуністів. Регіонали все ще перші в списку з 30%, проте КПУ набрала 13% на відміну від 3–5% на попередніх перегонах. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» того року ввірвалося до парламенту з понад 10%, хоч опитування показували їхнє балансування на рівні прохідного бар’єра.

У 2014-му позачергові вибори до парламенту відбувалися в умовах війни: у них не брав участі Крим, дев’ять округів Донецької області та шість Луганської. Явка становила понад 52%. На першому місці з 22% опинився «Народний фронт» Арсенія Яценюка, який перед тим вийшов із «Батьківщини» разом з Олександром Турчиновим. Майже стільки само отримав президентський Блок Петра Порошенка. Третє місце з 11% посіла «Самопоміч» Андрія Садового, яку підтримали західні області. Оскільки Партія регіонів після Революції гідності розпалася, а її електорат залишився без вибору, то на уламках політсили утворився Опозиційний блок з аналогічною ідеологією та незмінно біло-синім логотипом. На парламентських перегонах вони здобули 9,4% традиційно від Сходу, виборців за 60 років із середньою освітою.

Нинішній президент Володимир Зеленський, чия політтехнологія, можна сказати, хакнула українську демократію, дістав безпрецедентну підтримку на президентських виборах. І, логічно, вирішив на хвилі популярності отримати ще й більшість у парламенті, тому оголосив дострокові вибори в Раду. Хід удався, пропрезидентська партія «Слуга народу» набрала 43% в голосуванні за списки, до того ж виграла в більшості мажоритарних округів, де від неї балотувалися люди, про яких буквально не можна знайти жодної інформації. Попри те що явка на цих виборах була найнижчою в історії — 49%, «нові обличчя» від «Слуги народу» перекроїли політичну ситуацію навіть на Донбасі, де традиційно перемагали міцно вкорінені місцеві регіонали. В Опозиційному блоці стався розкол, у результаті якого сам він із Євгеном Мураєвим на чолі та Рінатом Ахметовим за плечима навіть не подолав бар’єр. Натомість «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука, куди з Опозиційного блоку перейшов, наприклад, Юрій Бойко, має друге місце з 13%. Результат міг бути вищим, адже ОПЗЖ ділила електорат з іншими проросійськими партіями.

Проте окремо на Сході та Півдні Опозиційний блок здобув 8% та 5,5% відповідно. Також тут популярна Партія Шарія, яка до парламенту не пройшла, але отримає фінансування з бюджету: 6,5% на Сході та 4,8% на Півдні. При цьому серед прихильників антиукраїнського блогера Анатолія Шарія переважають виборці з вищою освітою та студенти.

«Європейська солідарність» Порошенка та «Батьківщина» Тимошенко отримали по 8%. «Євросолідарність» підтримували ті самі виборці, що й до того залишалися прихильниками Порошенка: середнього віку, із вищою освітою, мешканці міст на Заході. Електорат «Батьківщини» — із Заходу та Центру, живе в селах, переважно за 60 років та максимум із середньою освітою. Ще одна сенсація виборів — «Голос» Святослава Вакарчука. Партія здобула 5,8% буквально з нуля, відібравши в сили Порошенка частину освіченого електорату на Заході країни.

За даними екзит-полу, більше ніж половина виборців були прихильниками своїх партій давно, це стосується електорату «Євросолідарності», «Батьківщини», «Свободи», «Опозиційної платформи — За життя» та Опозиційного блоку. В останній момент визначалися ті, хто проголосував за «Українську стратегію» Володимира Гройсмана, Радикальну партію Олега Ляшка, «Громадянську позицію» Анатолія Гриценка та «Голос».

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Після української заяви про розпуск лднр, м'яч недовго був на половині поля росіян. путін висунув і свою вимогу - імплементація "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Причому ці вимоги путін...
Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...