App Store Google Play

Вибори: насправді нічого нового

01.08.2019 14:15
Вибори: насправді нічого нового

Не секрет, що в Україні досі відсутнє класичне партійне структурування, і невідомо, коли ми доживемо до того щасливого часу, коли у нас будуть, як у людей, справжні праві, ліві, ліберали, центристи, правоцентристи, лівоцентристи, радикали, консерватори, соціал-демократи etc. А зараз у нас здебільшого існують лише кланово-олігархічні партії, які для здобуття підтримки електорату рядяться в одежі проукраїнськості чи проросійськості. Якихось інших варіантів у нашому політичному житті поки що не існує. Така собі поляризація, чорно-білий варіант: ти за Україну чи за Росію? Можливо, колись між чорним і білим з’являться і якісь сірі плями, але не сьогодні. Нам залишається говорити лише про наявність умовно електорату проукраїнського і проросійського, і цей поділ на «наших» та «їхніх», як не дивно, в межах усієї України залишається незмінним упродовж усіх останніх років, принаймні від 2004 року. Це звучатиме майже неймовірно, але навіть війна з Росією не змогла похитнути цього залізобетонного співвідношення!

Баланс проукраїнських і проросійських настроїв і надалі залишається незмінним, що продемонстрували й позачергові парламентські вибори 2019 року, як і усі попередні. Зараз ми з вами у цьому переконаємось. Отож, почнімо підрахунок. Для початку виносимо за дужки партію «Слуга народу», до якої згодом повернемось. Проукраїнські партії прохідні: «Батьківщина» – 8,2%, «Європейська солідарність» – 8,1%, «Голос» – 5,8% і непрохідні: «Радикальна партія» – 4,0%, «Сила і честь» – 3,8%, «Українська стратегія Гройсмана» – 2,4%, «Свобода» – 2,1%, «Громадянська позиція» – 1,0%, «Самопоміч» – 0,6%, «Рух нових сил» – 0,5% разом набрали 36,6%.

Проросійські партії, одна прохідна і дві непрохідні: «За життя» – 13,0%, «Опоблок» – 3,0%, «Партія Шарія» – 2,2%. Разом 18,3%.

Отож, загалом за проукраїнські партії проголосували 66,7% незеленських виборців України, які прийшли на виборчі дільниці, за проросійські – 33,3%. І якщо ми не забули, що Крим і частина Донбасу (де вибори з відомих причин не проводилися) залишаються «тимчасово окупованими територіями» України (майже 10% населення неокупованої України), то нам доведеться врахувати і їхню думку. Відкинувши проукраїнських (будемо так сподіватися) кримських татар і дещицю іншого потенційно проукраїнського населення всіх окупованих територій, отримаємо щонайменше ще 9% проросійськи налаштованих респондентів у межах усієї України. Додаємо їх до проросійських в межах неокупованої території і отримуємо майже 42%. Проукраїнських, відповідно, залишається 58%. Це, фактично, третій тур виборів 2004 року, коли проти Ющенка голосувало 48,01% виборців. А тепер нехай хтось доведе, що від часів російсько-української війни проросійськи налаштованих українців в Україні поменшало. Прикро, але факт. У нас хоч війна з Росією, хоч Зоряні війни, хоч дідько лисий, а ватників не меншає.

А тепер найцікавіше. Повертаємось до партії «Слуга народу». Тут все виявляється напрочуд просто. Зешники – це такий собі екстракт, зліпок, зріз, дзеркало загальної електоральної картини, портрет протестного (проти захмарних тарифів, зубожіння, низьких зарплат і високих цін) електорату цілої України. Там нічого й рахувати не треба, ми для них уже маємо готові цифри: в середовищі цієї партії (чи то членів майбутньої парламентської більшості) 66,7% умовно проукраїнських політиків і 33,3% умовно проросійських.   

Нова українська влада і її обличчя

Невже ж узагалі нічого нового не принесли останні вибори? Стільки ж нових молодих облич. Але ж і у Верховній Раді зразка 2014 теж було їх до біса. Лишень то були люди з Майдану і Східного фронту, кажуть – непрофесіонали. А зараз що? Суперпрофесіонали? Це ще велике питання, чи (даруйте) попередники цього парламенту – військовики, волонтери і громадські активісти – були гіршими законотворцями, аніж у майбутньому будуть клоуни, аніматори і весільні фотографи. Це що, аж надто велика якісна різниця поміж попередниками і їхніми наступниками? Якщо і є різниця, то не на користь новообраного парламенту, в якому більше депутатів без вищої освіти, і який деякі аналітики називають «колективним козаком Гаврилюком». Думаєте. «Голос» – це щось нове, а не електоральний замінник «Самопомочі» (скажуть, знову зі Львова) з дуже виразним проєвропейським обличчям і фактично з ліберально-центристською ідеологією?   

Порошенко так перейнявся проблемою національної пам’яті, що Володимира В’ятровича поставив аж двадцять п’ятим у списку  після Синютки, Кубіва, Саврасова та інших "більш потрібних"

Це про нові обличчя, а щодо старих, то там майже те ж саме стояче болото. «Європейська солідарність», злегка підмарафечена насправді геройською дівчиною Яною Зінкевич і ще Ахтемом Чийгозом та Софією Фединою, загалом залишається зашкарублою. Порошенко так перейнявся проблемою національної пам’яті, що Володимира В’ятровича поставив аж двадцять п’ятим у списку. Людина, яка за останні п’ять років зробила неоціненний вклад в українську історію і українську духовність, залишається за бортом української політики. Ясно, що Синютка, Кубів чи Саврасов – люди більш потрібні Порошенкові, аніж В’ятрович. Щоправда, Порошенко виграв у іміджі, позбувшись одіозних Кононенка, Грановського і Пашинського, які не пройшли за мажоритаркою. Але йому тепер, вочевидь, доведеться витрачати на партію більше власних грошей.

«Батьківщина» – феномен української зашкарублості. Юлія Тимошенко – незмінна за останні роки сирена, голос якої зачаровує здебільшого жінок, старших за п’ятдесят років, зі середньою та середньо-спеціальною освітою. Феноменальний фарт непотопельності цієї партії виявився на минулих парламентських виборах, коли «Батьківщина» пройшла в парламент лише завдяки першому номеру у списку Надії Савченко. Зараз же за Савченко проголосувало лише вісім виборців. Sic transit… Пригадую, мене доволі здивували її слова в перший день насправді тріумфального повернення в Україну з російської в’язниці: «Сьогодні ви мені даруєте квіти, а завтра будете кидати каміння». Пророчиця.  

Савченко балотувалася на найменшому за кількістю виборців окрузі. Переможець здобув підтримку в 220 голосів, а пані Надія  8

Опозиційна платформа «За життя». Кол вже з’явиться платформа, з якої нарешті поїде потяг із ними усіма в один кінець до Ростова? Українці ніяковіють – як же так, скільки вбитих, покалічених, скільки спаленої української землі, а вони ще не за ґратами? Ця фракція, як і її попередниця в минулому парламенті, практично ні на що не впливатиме: можливо, будуть якісь ситуативні голосування, коли конче буде щось потрібно олігархам, а так загалом «За життя» буде ізгоєм цієї Верховної Ради.

А тепер найголовніше – чому нічого нового ці вибори не принесуть. Тому що залишиться неторканою кланово-олігархічна система в Україні, корупція на всіх щаблях влади, продажні суди, неефективна економіка, непривабливість для інвестицій, неможливість для працьовитих і розумних наших громадян щось заробити тут своїми руками і головою. Сумна картина. Після низки доленосних подій ми вже неодноразово впадали в ейфорію – ось нарешті будуть якісь істотні позитивні зрушення. Хочеться і цього разу хоча б на дещицю впасти в цю ейфорію й повірити у наше світле майбутнє. А може, ці хоч трошки щось зроблять для України? А може, таки зважаться посадити економічних злочинців, реформувати судову систему, бодай скасувати депутатську недоторканність? Побачимо. Залишилося небагато чекати. Бо час так шалено летить, що не встигнеш оговтатись, а тут вже й наступні вибори. До речі, на носі вибори місцеві.      

Збруч

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...
Найелектронніше місто із суперпослугами повсажувало недолугих бабусь за компи і довірило їм документи. Найпродвинутіший пологовий на Космічці обіцяє оформити свідоцтво і дитячі виплати ще до виписки....