App Store Google Play

Горе переможцям

28 Липня 14:00
Горе переможцям

Міські легенди свідчать, що рішення йти в політику Володимир Зеленський прийняв після заборони серіалу Свати. Політика втрутилася у справи шоу-бізнесу, і шоу-бізнес вирішив відповісти. Втім, кажуть, стартові амбіції зводилися лише до 3−4-го місця на президентських виборах і до 10% на парламентських. Але щось пішло не так.

Тепер у нього в розпорядженні самостійна більшість. Безпрецедентний рівень підтримки. Шанси на редагування Конституції. Український виборець зробив усе, про що його просив Володимир Зеленський. І тепер президенту доведеться віддавати борги.

Українські громадяни голосували не за політичну партію Слуга народу. Давайте чесно — її просто не існує. Це зібрання незнайомих між собою людей, багато з яких є носіями протилежних цінностей. Люди голосували за самого Зеленського. За власну мрію про краще життя. За світле майбутнє і проти всього поганого.

Ставка спрацювала. Нове перемогло старе. Володимир Зеленський отримав усе, про що тільки може мріяти політик. І в цьому ж його трагедія.

Президент приречений опинитися на роздоріжжі

Бо тепер не вдасться списати ненастання епохи щастя на підступи парламенту. Не вдасться перевести стрілки на Кабінет міністрів. Не вдасться звинуватити в усьому партнерів із коаліції. Володимир Зеленський може не озиратися на систему стримувань і противаг, тому що цієї системи більше немає. Відтепер все у країні — його персональна відповідальність.

Перші місяці ще можна списувати негатив на опір старої системи. Влаштовувати на камери розноси чиновникам. Телефонувати безпосередньо мерам і головам облрад. Вимагати відставок і заяв «за власним». Але рано чи пізно президенту доведеться зануритися у реальність із головою. І тут на нього чекає низка відкриттів.

Наприклад, те, що українські проблеми народжені не тільки саботажем чиновників. Їх причини ховаються не тільки у старих корупційних схемах. Те, що прирікає країну на її нинішнє існування, — це тканина суспільного договору. В рамках якого громадяни хочуть жити не за законом, а за справедливістю. І кожен цю саму справедливість готовий трактувати на свою користь.

Володимиру Зеленському належить виявити, що українські громадяни хочуть несумісного. Низьких податків і високих пенсій. Боротьби з корупцією і чиновників, які живуть на зарплату шкільного вчителя. Низьких тарифів і європейських стандартів.

Йому належить дізнатися, що з України не вдасться збудувати Німеччину. З тієї ж причини, через яку не вдалося стати Німеччиною сусідній Польщі. Варшава почала проводити реформи майже тридцять років тому — і все одно приречена залишатися в позиції того, хто наздоганяє, відносно Берліна. На її тлі українські мрії про одномоментне потрапляння у «перший світ» виглядають досить наївно.

Володимиру Зеленському належить дізнатися, що реформи не обов’язково бувають популярними. Що будь-яка успішна економіка — це насамперед простір чесної конкуренції. Що український виборець здебільшого сприймає реформи як скорочення витрат і зростання доходів. А боротьбу з корупцією — нерідко як боротьбу з багатими.

Йому доведеться виявити, що українські олігархи володіють ресурсами, співмірними з тими, що є в розпорядженні держави. Що боротьба з фінансово-промисловими групами загрожує діями у відповідь. Йому доведеться дізнатися про регіональних баронів і феодальний характер відносин.

Йому доведеться з’ясувати, що мир на Донбасі залежить лише від доброї волі Кремля. Що будь-які прояви лояльності сприймаються Москвою як недостатні. Що Кремль готовий бачити Україну тільки, як кумедний етнографічний елемент в імперській палітрі. А її громадян — як регіональний різновид «єдиного народу», який просто смачно куховарить і непогано співає.

Володимир Зеленський приречений дізнатися, що Україна — це бідна країна Східної Європи. Стабільність якої багато в чому залежить від лояльності західних кредиторів. І що гроші Києву готові давати під цілком конкретні зобов’язання. І багато з них зовсім не вписуються в обивательські очікування.

Великою мірою, президент приречений опинитися на роздоріжжі. Він зрадить або очікування своїх виборців, або інтереси країни. У першому випадку його рейтинг дуже швидко піде в піке. Або він може поборотися за народну любов — і розплатиться за неї майбутнім країни.

Але хоч який би варіант він не обрав, звинувачувати Володимиру Зеленському буде вже нікого.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Інтелектуальні пітекантропи

Сьогодні у Раді цілий шабаш інтелектуальних пітекантропів. Але мажоритарник Шахов, на мою скромну думку, - хедлайнер цієї туси. У його виступі проти ринку землі ми почули посилання на спартанського ца...
Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...
Після української заяви про розпуск лднр, м'яч недовго був на половині поля росіян. путін висунув і свою вимогу - імплементація "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Причому ці вимоги путін...