App Store Google Play

Чи з'явиться в Україні велоінфраструктура за зразком європейських країн

11 Липня 14:00
Чи з'явиться в Україні велоінфраструктура за зразком європейських країн

У деяких країнах Європи велосипедний транспорт настільки розвинутий, що майже кожен мешканець має двоколісного друга. В Амстердамі і Копенгагені, до прикладу, пересуватися велосипедом зручно і безпечно, ніхто навіть не задумується про якісь перешкоди, які можуть виникати на шляху велолюбителів. На жаль, про державу в серці Європи - Україну не можна сказати того самого. Тут ситуація склалася абсолютно протилежна. В більшості регіонів, зокрема, на Січеславщині, велоінфраструктурура просто відсутня.

На фото: Копенгаген

Редакція Дніпрограду обговорила проблеми інфраструктури з велосипедистами різних міст України, хоча деякі з них залишилися лише потенціальними велосипедистами, адже так і не наважилися пересуватися на двоколісному в своєму місті.

“Спільна проблема для міст і решти доріг — низька якість покриття: ями, хвилі на асфальті, тріщини. В місті головна проблема — інші учасники руху. Частина водіїв не помічають велосипедистів, подекуди навіть якщо велосипедист дотримується ПДР. За містом частина водіїв проїжджають дуже близько до велосипедиста. Інколи відстань менше метра. Найчастіше зустрічається "підрізання", коли автомобіль повертає праворуч під носом велосипедиста”, - ділиться спостереженнями експерт Володимир Гудич із Рівного.

Він також відзначає вкрай низьку кількість велодоріжок в усіх містах та відсутність поваги до них з боку інших учасників руху.

“А якщо велодоріжки є, то часто вони зроблені "аби відчепились" — пересуватись ними незручно, постійно доводиться гальмувати, пропускати інший транспорт, пересікати пішохідні зони та дороги, виїзди з прилеглих територій. На велодоріжках розташовуються люки. Пішоходи рухаються велодоріжками навіть якщо поруч є нормальний тротуар. Заїзд та з'їзд з велодоріжок не в одній площині з дорогою, а є невеликий бордюр”, - додав Володимир Гудич.

Про погану ситуацію з інфраструктурою для велосипедистів відзначає і Богдан Спанч із Одеси.

“Я не велосипедист. Краще вже чотири колеса. Все просто, в Одесі, де я живу, для велосипедистів немає практично нічого. Звичайно, кожен, хто починає покращувати середовище навколо свого бізнесу, відразу ставить велосипедну парковку. Зазвичай, це така залізна штука загадкової форми. Це недорого і в тренді. Практично в будь-якому місці нашого міста можна прикувати свій велосипед до стовпа. До модного, трендового стовпа. Але ось велодоріжок немає. Мабуть, велосипед потрібно принести на руках і прикувати. Відмінне рішення, але це якось дивно. Хочеться їхати, але їхати можна тільки по автомобільній дорозі, на якій велосипедист нікому не потрібен і абсолютно не захищений”, - з сумом розповідає Богдан Спанч.

На фото: Одеса

Більшістю українських міст на велосипеді складно пересуватися, навіть дотримуючись правил дорожнього руху. Тож деякі велолюбителі почали вигадувати інші варіанти.

“Ще гірше тим велосипедистам, які десь прочитали, що їхати потрібно по зустрічній смузі. Так, мовляв, тебе краще видно водіям. Можливо, це і правда, але у більшості водіїв це викликає когнітивний дисонанс. Коли на тебе по зустрічній їде велосипед, ти впадеш у ступор і випадково можеш прикинутися мертвим, а ще гірше, починаєш чинити опір тому, що бачать твої очі. Коротше кажучи, з всієї інфраструктури є тільки парковки і нерозуміння з боку водіїв великих залізних штук. Саме тому я вибрав замість велосипеда чотири колеса. Живіт росте, звичайно, але життя дорожче”, - резюмує Богдан Спанч.

Активісти зверталися до владних органів і намагалися спільними зусиллями вирішити проблему. Так, у січні 2014 року Асоціація велосипедистів Києва за фінансової підтримки Європейського Союзу розпочала реалізацію проекту “Розвиток велотранспорту задля добробуту громад”, який дозволяє активніше підтримувати велосипедних активістів та органи місцевого самоврядування в містах України.

Найкращі практики ЄС вже давно трансформовані в ряд пропозицій для України:

  • Створити національну програму (стратегію) розвитку велотранспорту;

  • Створити фінансовий механізм для реалізації велосипедної стратегії;

  • Оновити нормативну базу (будівельні норми, ПДР, ДСТУ) для будівництва велоінфраструктуру;  

  • Створити механізм систематичного збору інформації про велорух;

  • Створити місцеві програми розвитку велоінфраструктури;

  • Стимулювати населення користуватися велосипедами через фіскальні механізми (зниження ставок ПДВ на купівлю велосипедів).

Проте на практиці комфортні умови для пересування велосипедом все ще залишаються у занедбаному стані. Вже на 2018 рік у бюджеті того ж Києва зменшили видатки спеціального фонду бюджету Департаменту транспортної інфраструктури КМДА на будівництво велодоріжок.

Велоактивісти регулярно проводять акції з метою привернути увагу громадськості та влади на критичну проблему з велоінфраструктурою. Два роки тому херсонські активісти започаткували акцію “Досить нас вбивати”, влаштувавши “лежачий” протест після ДТП, у якому загинула 22-річна дівчина, а хлопець отримав серйозні травми. КамАЗ виїхав з узбіччя і збив велосипедистів. Водій втік, але пізніше завдяки автомобілістам і патрульній поліції його спіймали.

Велосипедисти Дніпра підтримали акцію херсонців. На площі Героїв Майдану вони лягли на землю зі своїми роверами. 

Фото: Олександр Лаур

А нещодавно у Дніпрі пройшла більш позитивна акція, приурочена до свята Івана Купала, яка мала назву КупалаРайд. 6 липня, півсотні велосипедистів, вбрані у вишиванки і розмальовані квітами, проїхали вулицями міста задля привернення уваги влади Дніпра та його мешканців до проблеми відсутності велоінфраструктури.

До Райду долучився і голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов. Чиновник повідомив, що наразі в обласній раді жоден департамент не опікується долею велосипедистів. В регіоні немає навіть стратегії розбудови велоінфраструктури. Тож, подальшому активісти домовилися створити робочу групу, яка працюватиме над програмою, що враховує потреби велосипедистів і яка впроваджуватиметься по всій області.

Фото: Сергій Дівєєв

Дніпряни відзначають, що пересуватися містом на велосипеді страшно: доводиться постійно видивлятися провалені ливнівки, маневрувати серед автівок, стерегтися маршруток, які наче навмисно витискають з дороги, стерегтися автівок, які не пропускають, навіть якщо у велосипедистів головна дорога, тощо. 

Тож власники роверів дуже сподіваються, що колись отримають умови, наближені до європейських.

На фото: ливнівки у Дніпрі

Владі як державній, так і місцевій, варто дослухатися активістів і почати розбудовувати велоінфраструктуру за прикладом європейських міст. Тим більше, що найкращі практики ЄС вже сформовані в план розвитку для України. Велосипедний транспорт - це здоров’я, екологія, зменшення заторів і дорожньо-транспортних пригод, тож мотивація очевидна і залишилося лише бажання можновладців.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...