App Store Google Play

У Дніпрі попрощалися з загиблим бійцем Владиславом Локтіоновим

10 Липня 21:00
У Дніпрі попрощалися з загиблим бійцем Владиславом Локтіоновим

Сьогодні, 10 липня, у Дніпрі провели в останню путь загиблого українського воїна Владислава Локтіонова, який загинув під Торецькомв результаті мінометного обстрілу позиції. Вшанувати пам’ять бійця зібралися родичі, друзі, та товариші по службі. Про це повідомляє Дніпроград із посиланням на Суспільне Дніпро.

7 липня позицію біля міста Торецьк обстріляли бойовики. В той час на чергуванні там перебував боєць Владислав Локтіонов. Чоловік загинув на місці.

«Я бачив як це відбувалося, я перебував на сусідній позиції. Стріляли з мінометів крупного калібру. Позиція була розстріляна великою кількістю снарядів. Я все це бачив. Я відразу прийшов туди. Шансів не було», - розповів Андрій Пінчук, командир 24 окремого штурмового батальйону “Айдар”.

На війні Андрій з 2015 року. Служив у протитанковому взводі першого батальйону 92 бригади. У травні 2016 у складі диверсійно-розвідувальної групи перебував у селі Лобачеве. Там потрапив у полон. У грудні 2017, коли відбувся найбільший обмін полоненими, повернувся додому. Тут командування звинуватило його у дезертирстві.

«Судилися. Відновили справедливість. Він наш справжній українець, а не якийсь там... Суд все вирішив в пользу Владислава», - розповіла Людмила Оскаленко, подруга загиблого бійця.

За півтора роки після звільнення з полону, Владислав знову пішов на фронт. Воював у складі 24 окремого штурмового батальйону “Айдар”.

«Був коригувальником гранатомету. Був справжнім патріотом, справжнім бійцем. Незламним. Він пішов на війну заради життя. Щоб зупинити це кровопролиття, щоб зупинити війну. Але, на жаль, за це він віддав своє життя», - згадує Андрій Пінчук.

Людмила Оскаленко згадує останній дзвінок Владислава: «Подзвонив, з котиком грався, казав, я приїду, котика заберу додому. І на другий день його не стало».

У Владислава залишився 8-річний син та мама.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Юрій Фоменко

Сільський автобус

Сільський автобус кінця 70-х.Дочекавшись обвітреного і запиленого, задимленого і замученого сільськими дорогами ЛАЗа, вмощувалися на твердих його кріслах, бажано біля вікна. Гойдало, гицало, раз-у-раз...
Максим Мірошниченко

Інтелектуальні пітекантропи

Сьогодні у Раді цілий шабаш інтелектуальних пітекантропів. Але мажоритарник Шахов, на мою скромну думку, - хедлайнер цієї туси. У його виступі проти ринку землі ми почули посилання на спартанського ца...
Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...