App Store Google Play

Відведення по-російськи

4 Липня 18:00
Відведення по-російськи

Розведення військ у Станиці Луганській було заплановане в рамках Мінських домовленостей і мало відбутися ще пів року тому. Але воно постійно зривалося, тому що російська сторона не дотримувалася умов і не відводила свої підрозділи.

А не робила вона це з декількох причин. По-перше, тому що вони мали достатньо укріплені позиції з нашого боку річки Сіверський Донець, яка є головним стратегічним пунктом та природним бар’єром. По-друге, росіяни контролюють головний міст на річці, через який пролягає єдиний для мешканців окупованої Луганщини шлях до вільної території.

Українські підрозділи стояли, згідно з Мінськими домовленостями, за КПВВ "Станиця Луганська". Але через те, що 2015 року ворожі групи підкралися до наших позицій і зробили вистріли з протитанкового гранатомета, було ухвалене рішення підвищити контроль і убезпечити місцеве населення. Наші позиції перенесли на 500 метрів вперед, тобто дислокували їх з іншого боку КПВВ в напрямку "ЛНР", щоб мати ліпший огляд для спостереження. Це й було зроблено. Відповідно, наші підрозділи дуже наблизились до російських.

Вже давно йшла мова про те, що потрібно відвести сили, зокрема важке озброєння. Але росіяни відмовлялись це робити — жодного разу не було зафіксовано відведення з їхнього боку. Цього разу вони нібито продемонстрували, після того як наші підрозділи відійшли, що відводять свої сили трохи далі в сторону окупованої території. 

Але за домовленостями російська сторона мала відійти у два етапи на 1600 метрів. Вони ж продемонстрували якесь відео, де носять техніку і ніби ОБСЄ зафіксувало, що був відвід. Але нагадаю, за цей рік декілька разів та ж ОБСЄ зафіксувала перетин кордону російськими військовими, вантажівками та іншими воєнно-транспортними засобами. Було зафіксовано близько 30 "Градів" та іншої  техніки, яка розташована за межами місць відведення і зберігання.

Тобто росіяни періодично порушують домовленості і використовують такі поступки з нашого боку для того, щоб покращити свої позиції або завдати нам якоїсь шкоди. Зараз ми бачимо, попри те, що розведення відбулося, у абсолютно різних зонах розмежування продовжуються обстріли не тільки наших позицій, а й цивільного сектору.

Були поранені снайперськими пострілами двоє волонтерів, вони зараз перебувають в Кураховому. Вчора у нас загинуло двоє медиків, двоє військових поранені та обстріляні поліцейські, які теж зараз перебувають у лікарні. Сьогодні вночі була обстріляна Авдіївка, було завдано шкоди цивільному сектору, а обстріли з важкого озброєння, яке заборонене Мінськими домовленостями,  активно тривають.

Тому говорити, що наше відведення сил дало результати у припиненні вогню не те що рано, а просто неможливо. Будемо сподіватися, що нинішнє керівництво країни має хороших консультантів, окрім Кучми, наприклад, які розкажуть їм, яка реальна оперативна обстановка на лінії фронту, тому що зараз говорити про деескалацію просто немає сенсу. У нас гинуть люди.

Я не думаю, що розведення здатне з географічних причин привести до миру. Можливо, воно здатне створити більш безпечні умови для наших військових. Безумовно, чим далі перебувають бойовики, тим легше нам контролювати, обороняти свої позиції, забезпечувати мир на цій території. Але я не вірю, що росіяни віддадуть контроль за мостом у Станиці Луганській. Бо це стратегічний об’єкт, і якщо вони втратять його — будуть позбавлені нормальних умов для розширення свого наступу в цій зоні.

Зараз бойовики тимчасово відведуть або зроблять обманні дії, але, як практика показує, ще жодного разу свої домовленості вони не виконували. Якби було бажання з їхнього боку припинити вогонь, для цього навіть відведення не потрібне. Немає ж вогневого зіткнення з росіянами, наприклад, в зоні біля Білорусі на Півночі, хоча там стоять наші прикордонники, там є озброєнні люди, наші кордони там дотичні, є КПП (пропускні пункти), там також є озброєнні люди. Вони обстрілюють там, де створили собі зону війни, зону бойового конфлікту.

Тобто, якби у росіян було бажання припинити стрілянину і цю вбивчу війну — вони б це зробили. Але те, чи виводили би вони війська — це вже наступний крок, та принципового рішення щодо припинення збройного конфлікту зараз у російської сторони немає.

Тому розведення — це просто один із багатьох кроків, які нам пропонує світова спільнота для нібито примирення обох сторін. Але треба зрозуміти, що Україна ніякого примирення не потребує, тому що ми не стріляємо першими. От і все.

І не треба шукати зараз причин для припинення вогню у якихось розведеннях, все одно ми не будемо виводити свої війська. Інше питання, щоб росіяни вивели свої підрозділи і припинили ночами порушувати бойовий кордон і перевозити вантажівки з боєприпасами, бойову техніку і так далі.

Якщо говорити про загрозу наступу у Станицю Луганську з Російської Федерації — наразі її немає. За оцінками фахівців, у них не готова поки що інфраструктура і немає достатніх оперативних можливостей для цього. Та вони їх постійно нарощують і до серйозної локальної війни будуть готові наприкінці 2020 року. Але створювати проблеми, наприклад, як в Дебальцевому або під Іловайськом, можуть і зараз. 

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...