App Store Google Play

Закон про мову - ухвалено! Що нас чекає?

25 Квітня 18:00
Закон про мову - ухвалено! Що нас чекає?

Парламент України ухвалив законопроект про українську мову.

Документ визначає, що єдиною державною мовою є українська, яка визначена як один із символів держави на рівні із гербом, прапором і гімном. Саме мова є однією з головних ознак нації, вона формує національну культуру і вирізняє націю з-поміж багатьох у глобалізованому світі.

Після визнання неконституційним закону Колісніченка-Ківалова у лютому минулого року (“Про засади державної мовної політики”, діяв з 2012 року до початку 2018 року), позиції української мови у безумовно посилились. Проте, законодавче регулювання мовної політики залишилось фактично залишилось невизначеним – оскільки закон Колісніченка-Ківалова припинив свою дію та цим утворився певний правовий вакуум.

Треба нагадати, що Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Що це означає на практиці - тлумачив Конституційний Суд. Ця ж стаття Конституції встановила, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. От саме про такий закон йде зараз мова - врегулювати ситуацію і покликаний закон. Законопроект розглядається авторами як інструмент забезпечення національної безпеки.

До законопроекту про українську мову було запропоновано понад 2000 правок, і однозначно викликав широкий дискурс серед населення та законодавців, наразі ми можемо оглянути що принесе в суспільство цей закон після його підписання президентом України.

Закон після підписання президентом України зобов’яже посадових осіб використовувати на роботі державну мову, а громадяни повинні нею володіти та використовувати у сферах публічного спілкування (освіта, наука, культура, телебачення, книгодрукування, електронні інформсистеми, обслуговування, спорт, пошта, юридичні послуги, охорона здоров’я, транспорт, виготовлення реклами, діяльності громадських організацій, партій).

Крім того, володіння мовою стає умовою набуття громадянства України.

 

Тож, головним питання стає - на кого поширюється дія закону про мову?

Законом визначені особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Серед них, зокрема:

  • керівництво держави, депутати;
  • судді, прокурори;
  • службовці Національного банку України;
  • особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;
  • педагоги, медики державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Отже, Президент, державні службовці, народні депутати, лікарі та судді з прийняттям закону будуть забов’язані знати державну мову та вільно нею спілкуватись, що на практиці і так має місце бути.

Державна мова визнається обов’язковою для використання майже у всіх публічних сферах, від державної служби до ЗМІ.

При цьому побутове спілкування та мова релігійних обрядів залишаються поза сферою дії закону, це повністю розвінчує усі страхи щодо цього закону в суспільстві.

Але, все ж функціонування української мови як державної передбачає ряд змін в повсякденному житті.

Як зазначалось вище: українська мова стане обов'язковою для сфери освіти- від дитячих садків до вищих навчальних закладів. Представникам національних меншин гарантується право навчатися на своїй рідній мові в дитячих садах і початкових школах (1-4 класи). Для цього повинні бути створені спеціальні класи. У ВНЗ крім українського дозволяється викладати на мовах Європейського союзу (російська в нього не входить).

Все афіші, вивіски, експозиції повинні бути українською мовою або мати український переклад. Театральні вистави на іноземних мовах обов'язково повинні супроводжуватися перекладом. Культурні заходи також проводяться тільки українською. Якщо людина не володіє мовою, потрібно забезпечити переклад його реплік.

Медпрацівники державних і комунальних установ будуть вести документацію повністю українською. Надавати допомогу пацієнтові можна на будь-якому іншому мовою, якщо він попросить.

Судочинство також повністю переходить на українську мову. Під час судового процесу можна користуватися будь-якою мовою, але при наявності перекладача.

Будь-яка сфера, пов'язана з наявністю клієнтів, повинна працювати з відвідувачами українською мовою. Наприклад, в кафе, барі чи ресторані. Інтернет-магазини і каталоги повинні вести свої продажі тільки державною мовою. На прохання клієнта, можна говорити іншою мовою.

 

Друковані ЗМІ повинні видаватися українською, але їх російськомовна або будь-яка інша версія буде дозволена в продажу. Електронні ЗМІ тепер повинні будуть мати україномовну версію сайту, яка буде автоматично довантажувати як стартова.

Закон передбачає, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. При цьому зазначається, що держава організовує курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Відповідно до закону, особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою. При цьому, зокрема, особи, які проходять військову службу у Збройних силах України та нагороджені державною нагородою, і особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для країни, мають право на набуття українського громадянства без засвідчення рівня володіння державною мовою, але зобов’язані опанувати її упродовж одного року з дня набуття громадянства.

Законопроект не має ознак “примусової українізації”. Українська мова розглядається саме як інструмент об’єднання нації, що не передбачає посягань на культурну ідентичність нацменшин та корінних народів України.

Контроль за дотриманням мовного законодавства буде здійснювати Уповноважений із захисту державної мови. Розробкою мовних стандартів буде займатись Національна комісія зі стандартів української мови за аналогією з Французькою академією наук.

Українську мову підтримуватимуть на державному рівні. Йдеться про розвиток мови жестів, застосування до вимог українського правопису, заміну іншомовних слів на український лад, запобігання вульгаризації та змішування її з іншими мовами, поширення знань про українську мову та її роль у культурі, популяризацію діалектів та говірок та їхнє збереження, поширення у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців.

Уразі порушення норм закону законодавці передбачили систему покарання.

  • Якщо зафіксовані порушення норм використання української мови в сферах публічного спілкування – штраф посадовим особам у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 - 5100 гривень).
  • Якщо зафіксовані порушення на телебаченні – штраф на посадових осіб від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів (8500 - 10200 гривень).
  • Порушення у друкованих ЗМІ – від 400 до 500 мінімумів (6800 - 8500 гривень).
  • Порушення в наданні інформації у сфері послуг – від 300 до 400 мінімумів (5100 - 6800 гривень).
  • Повторне протягом року вчинення порушення – штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів (6800 - 11900 гривень) із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
  • Невиконання законних вимог мовного інспектора – штраф на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 - 3400 гривень).
  • Публічне приниження чи зневажання державної мови – штраф до 50 мінімумів доходів громадян (850 гривень) або арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років.

СайтЮа

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...Це було 19 років тому...
Важко осягнути наскільки ми втратили зв'язок зі своїм минулим. Не кажучи вже про те, скільки нам необхідно часу на відновлення своєї ж ідентичності та культури. Гортаючи сторінки "Моїх споминів п...
Ойойой! Вони образили Україну і весь народ!Вони не віддали честь Президенту(!!!)Ооо! Наші герої! Скрутили дулю клоуну!Я промовчу про честь. Бо тут окрім посміятися не виходить. Честь можна мати, або н...
Потенційна реабілітація Росії в очах євробюрократії висить над нами уже кілька років. В цьому немає нічого дивного, адже Росія має набагато більший вплив у Європі, ніж Україна. Цей вплив напрацьовував...