App Store Google Play

Мрія песиміста

18 Квітня 14:00
Мрія песиміста

Знаєте, я щиро хочу програти всі свої парі.

Хочу помилитися в прогнозах. Опинитися неправим у занепокоєнні. Я буду страшенно радий, якщо через рік ви будете мені поблажливо розповідати про те, в чому саме я прорахувався. А я стану скрушно кивати й думати про те, що прогнозист з мене нікудишній.

Хочу виявити, що Володимир Зеленський компетентніший та ефективніший, ніж Петро Порошенко. Що йому вдасться звільнити полонених моряків. Витягнути з в'язниць політв'язнів і полонених. Хочу виявити, що новачкові української політики вдасться все те, що не вдавалося його попередникові.

Я буду страшенно радий, якщо Зеленський збереже незалежність Нацбанку. Не стане гратися з друкарським верстатом. Не буде перетворювати країну на Венесуелу. Захистить Приватбанк від колишніх власників, а держбюджет ‒ від їхніх претензій на компенсації.

Я аплодуватиму, якщо при ньому в Україну не пустять на гастролі всіх тих, хто відзначився виступами в Криму. Якщо армію продовжать переозброювати, а суверенітет ‒ захищати. Якщо країна все так же буде дрейфувати в Європу та співпрацювати з МВФ, НАТО та Брюсселем.

Я не вигадуватиму претензії, якщо корупцію вдасться зменшити. Якщо судову реформу вдасться реанімувати. Якщо прокуратура перестане бути виборною та неефективною.

Я хочу переконатися в безпідставності своїх підозр. Хочу виявити, що за молодим політиком не ховаються старі олігархи. Хочу дізнатися, що його команда професійна, креатури ‒ компетентні, а укази працюють на країну. Я хочу, щоб усе, в чому переконують мене його прихильники, виявилося правдою.

Щоб при ньому українська економіка стала інноваційною. Податкове адміністрування ‒ простим. Правила гри ‒ прозорими та однаковими для всіх.

Я посипатиму голову попелом і вибачатися перед читачами. У той самий момент, коли він почне деолігархізацію економіки. Коли домагатиметься збереження санкцій проти Кремля. Коли виведе економіку країни з тіні.

Я про все це читав у соцмережах. У невідворотності цього сценарію мене переконують виборці Володимира Зеленського. Ті самі, які дорікають мені в зайвому скептицизмі та спробах дути на воду. Ті самі, які впевнені, що їм ніколи не жилося так погано, як при чинному президенті.

Я не наполягатиму на всяких дурницях. Мені не потрібно, щоб президент моєї країни їздив на велосипеді. Щоб він не користувався охороною. Щоб він купував продукти на ринку та катався на громадському транспорті.

Навпаки, мені потрібний президент, який знає ціну грошам. Який вірить у ринкові механізми. Який знає, як зводити дебет з кредитом і вміє дотримуватись слова.

Загалом, мені потрібний той самий президент, в існуванні якого штаб Володимира Зеленського переконує всіх останні три місяці. Президент, перед яким мені буде соромно. За своє невір'я, за свої сумніви, за свій скепсис. Той самий президент, якого років через п'ятдесят ми будемо друкувати на грошах. Той самий, на честь якого онуки стануть називати вулиці.

І я готовий до того, що через п'ять років буду розповідати дітям про те, як помилявся спочатку щодо нього. Як підозрював його в некомпетентності та нещирості. Буду говорити, що його манера спілкування була оманливою ‒ і що за нею крився незвичайний адміністративний талант і приголомшлива політична воля. Я буду вибачатися перед його прихильниками. Закину публіцистику й почну писати тест-драйви.

Я публічно зізнаюся, що недооцінював потенціал країни. Буду радіти, коли президент зруйнує корупційний клубок. Коли ми подвоїмо економічне зростання ‒ розпишуся у власній профнепридатності.

Я буду найщасливішим переможеним. Мені ніколи так не хотілося помилитися в прогнозах, як зараз. І я з радістю публічно говоритиму про те, що ви були прозорливіші за мене. Зумівши розгледіти в Зеленському все те, чого сьогодні я ніяк не можу знайти.

Це буде моє тріумфальне фіаско. Повірте, я чекаю цього не менше, ніж ви. Ви отримаєте право на поблажливість, зверхність та брутальні повчальні нотки. Але яка різниця ‒ якщо в цей момент ми будемо жити в країні нашої спільної мрії.

Тільки домовимось про одне. Якщо раптово щось піде не так ‒ ми поміняємося ролями. Домовилися?

Крим. Реалії

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...Це було 19 років тому...
Важко осягнути наскільки ми втратили зв'язок зі своїм минулим. Не кажучи вже про те, скільки нам необхідно часу на відновлення своєї ж ідентичності та культури. Гортаючи сторінки "Моїх споминів п...
Ойойой! Вони образили Україну і весь народ!Вони не віддали честь Президенту(!!!)Ооо! Наші герої! Скрутили дулю клоуну!Я промовчу про честь. Бо тут окрім посміятися не виходить. Честь можна мати, або н...
Потенційна реабілітація Росії в очах євробюрократії висить над нами уже кілька років. В цьому немає нічого дивного, адже Росія має набагато більший вплив у Європі, ніж Україна. Цей вплив напрацьовував...