App Store Google Play

Диктатура хлору

15 Березня 18:00
Диктатура хлору

На сьогодні хлор є стратегічно важливою речовиною для української економіки, адже за допомогою нього проводиться очищення води на майже усіх водоканалах країни. Разом із цим, не дивлячись на цінність цієї речовини, в Україні є лише один її виробник — ПрАТ “ДніпроАзот”, що знаходиться у Кам’янському.

Влітку 2018 року “ДніпроАзот” раптово зупинив своє виробництво, через що більшість водоканалів України втратили єдиного виробника головного реагенту для очищення води для населення.

"З каменем на серці повідомляю всім вам, що з 15.06.2018 р підприємство ПрАТ "ДніпроАзот" вимушено входити в простій на невизначений термін. Підприємство, яке вісім десятиліть створювало собі ім'я, було і є надійним партнером в бізнесі, головним постачальником мінеральних добрив українським аграріям і головним виробником дезінфектантів для питної води; підприємство, яке завжди було підтримкою і опорою місту і забезпечувало стабільним доходом працівників і членів їх сімей, повністю зупинено", - писав тоді голова правління підприємства Серій Сидоров.

Причиною зупинки підприємства була названа зависока ціна на газ. Більш ніж 4 000 людей, співробітників "ДніпроАзот", були переведені на менший оклад. Відновити своє виробництво на підприємстві пообіцяли лише після того, як Антимонопольний комітет дозволить збільшити вартість хлору для постачання його на водоканали.

Не дивно, що зазначена подія одразу викликала широкий резонанс в суспільстві. Зокрема, заступник голови Дніпропетровської обласної ради Валерій Безус заявляв тоді, що через зупинку “ДніпроАзоту” країна не тільки могла втратити питну воду, а і отримати спалах епідемій.

“Якщо нагально не прийняти ніяких реальних дій щодо вирішення цього питання, це може призвести до незворотних процесів - не лише до зупинки подачі питної води, а й до епідеміологічної катастрофи в Україні”, - казав влітку 2018 року Валерій Безус.

У свою чергу діями керівництва хімічного монополіста зацікавилася і Служба безпеки України. В СБУ заявляли, що зупинка підприємства створила передумови для порушення нормального функціонування об'єктів життєзабезпечення населення та небезпеку для здоров'я людей.

"За результатами перевірки слідчими СБУ буде прийнято рішення щодо кваліфікації за Кримінальним кодексом України дій осіб, причетних до штучного створення передумов до виникнення надзвичайної ситуації", - зазначали в прес-службі СБУ.

У такій ситуації українські водоканали стали заручниками кризової ситуації. Втім, не дивлячись на це, їм вдалося знайти додаткові можливості і ресурси, завдяки чому водоканали в Україні уникли катастрофи. Одну із головних ролей в цьому зіграла Аульська хлорпереливна станція (АХПС) — унікальне підприємство, яке займається розливом хлору по спеціальним контейнерам та доставкою його у всі куточки України. Перші дні після зупинки “ДніпроАзоту” АХПС забезпечувала водоканали власними запасами хлору. Не дивно, що за короткий термін ці запаси розлетілися по всім водоканалам країни як гарячі пиріжки. Після цього АХПС довелося шукати інші джерела постачання хлору. Таким джерелом стала сусідня країна Румунія, яка по суті стала донором для водоканальної системи України. За певний час хлорпереливній станції вдалося налагодити стабільні поставки хлору та забезпечити водоканали необхідними обсягами реагенту. Не буде перебільшенням, якщо сказати, що влітку 2018 року АХПС врятувала Україну від колапсу.

Паралельно із цим у боротьбу за збереження питної води для українців включилися і народні депутати. Зокрема, під час міжнародного форуму “Борисфен-2018” народний депутат Андрій Денисенко наголосив на небезпеці зупинки виробництва хлору.

“Запасів хлору на підприємствах України залишилося ледве до кінця наступного тижня. Так, частина з них використовує у процесі водоочистки гіпохлорид, але все одно для цього потрібний хлор. Це є великою проблемою і ми з вами вже через тиждень можемо опинитися на порозі найбільшої кризи в історії сучасної України. Коли з крану українців потече навіть не нинішня "технічна вода", а справді біологічна отрута, це буде величезною проблемо. Ні з чим подібним наша держава ще не стикалася", - зазначав тоді народний депутат.

Така ситуація спонукала Андрія Денисенка та його колегу Валентина Дідича направити депутатські звернення у вищі органи влади.

Після тиску, в тому числі політичного, та широкого суспільного резонансу “ДніпроАзот” все ж відновив своє виробництво.

Варто згадати і те, що під час "хлорної кризи" свою вигоду міг отримати і міський голова Дніпра Борис Філатов, сестра якого володіє 40% компанії  "Лаваль". ТОВ "Лаваль" в особливо крупних обсягах постачає гіпохлорид та хлор до Кривбасу - на промислові та комунальні підприємства, які є в сфері впливу Ахметова та родини Вілкулів - нинішніх союзників Філатова і Корбана. Вочевидь, що зупинка "ДніпроАзоту" та інформаційна атака на АХПС була вигідна саме Філатову і його оточенню.

Окрім цього, під час кризи городничий називав себе "рятівником" Дніпра та неодноразово звинувачував АХПС у безвідповідальності. Втім, згодом виявилося, що Філатов каже неправду.  Так, міський голова назвав керівництво “ідіотами і безвідповідальними нікчемами, які не в змозі прогнозувати ризики”. У відповідь на це, заступник директора АХПС Сергій Литвиненко зазначив, що окрім контракту з ДніпроАзотом АХПС мала резервну угоду на 300 тонн хлору з румунами.

“До зупинки ДніпроАзот повністю забезпечував нас хлором. До того ж, часто просив нас забирати більше товару через його надлишок на підприємстві. Окрім цього, ми підписали з румунськими постачальниками резервну угоду на поставку 300 тонн рідкого хлору. Це нас і врятувало після зупинки ДніпроАзоту”, - зауважив заступник директора АХПС.

Таким чином, інформаційна атака з боку Бориса Філатова виявилася лише черговим брудним фейком, який є продовженням тривалої інформаційної війни проти АХПС і за яким у свій час стояли рейдерські апетити Генадія Корбана.

Здавалося б, що після цього влада мала б зробити висновки і більше не допускати подібних криз всеукраїнського масштабу.

Втім, вже у лютому 2019 року Дніпропетровську область сколихнула звістка про те, що обласна рада збирається віддати у приватні руки майновий комплекс АХПС, який до того знаходився в оренді у робочого колективу станції.

З такою ініціативою під час засідання постійної комісії з питань ЖКГ виступив депутат Кравченко, до якого звернулися представники ПрАТ “ДніпроАзот”, які й бажають викупити АХПС для себе. Не дивлячись на те, що це питання виносилося без будь-якого попереднього обговорення й експертизи, депутати обласної ради від партій УКРОП та Опозиційний блок проголосували “ЗА”.

Втім, не всі народні обранці підтримали таке рішення. Депутат Ірина Туровська (фракція "Самопоміч") зауважила, що таким чином облрада формує монополію й втрачає контроль над виробництвом хлору для очищення води.

Така ініціатива викликала обурення і у робочого колективу Аульської хлорпереливної станції.

“"АХПС було безпідставно включено до об'єктів, які підлягають приватизації. Це питання не було оприлюднено як проект рішення. Хочу зазначити, що про дану ініціативу одного з депутатів не було повідомлено трудовий колектив, який наразі орендує станцію і належно сплачує кошти в бюджет області. Тобто, такі дії, коли за чиїмось зверненням треба все кидати і терміново ініціювати приватизацію, є нелогічними і незаконним", - зазначала Ольга Вороновська, юрист АХПС.

Не дивлячись на це, сесія обласної ради все ж включила АХПС до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.

Таким чином, єдине альтернативне “ДніпроАзоту” підприємство з постачання хлору водоканал чи не всієї країни вже незабаром може опинитися в руках самого “ДніпроАзоту”.

Після такого рішення Дніпропетровської обласної ради про небезпеку приватизації АХПС заговорили по всій Україні. Зокрема, віце-президент “Укрводоканалекології” Ольга Бабій заявила, що такими діями в країні формується монополія на хлор, що може призвести до сумних наслідків.

“Через політичні маніпуляції "ДніпроАзот" збільшив свої ціни на продукцію майже в три рази для галузі водопостачання України. Але на цьому "ДніпроАзот" не зупинився, й далі підприємство звертається до Дніпропетровської обласної ради з проханням приватизувати, тобто дозволити віддати у приватні руки Аульську хлорпереливну станцію. Якщо "ДніпроАзот" отримає у власність Аульську хлорпереливну станцію, він зосередить у свої руках 100%-кову монополію та повний контроль за обігом рідкого хлору в Україні, який використовують водоканали для забезпечення громадян питною водою", - зазначає Ольга Бабій.

Окрім цього, вона додала, що держава має уникати передачі стратегічних об’єктів у приватні руки.

“У нормальній країні, стратегічний курс України, який нещодавно президент закріпив у Конституції, мав би виглядати так: у цивілізованій країні Служба безпеки зробила б висновки, й дана Аульська хлорпереливна станція вже була б передана до державної власності держпідприємству. І на базі його мало би розвиватися альтернативне постачання хлору. Але, на жаль, ми не робимо висновків. Минулорічна ситуація із кризою в галузі через показову зупинку "ДніпроАзоту" мала б навчити "рукаміводітєлєй" країни, що не можна об'єкти такої важливості віддавати з управління державою. Виявляється, що ми й надалі все робимо для того, щоб наші стратегічні об'єкти переходили у приватну власність. Що треба зробити? Терміново скасувати рішення Дніпропетровської обласної ради щодо приватизації Аульської хлорпереливної станції", - додала Ольга Бабій.

Із схожою заявою до керівництва держави звернулася і Криничанська райрада. Як йдеться в документі районної ради, до них надійшло депутатське звернення депутата районної ради Наталії Водопян щодо колективного звернення жителів селища Аули, які працюють на ТОВ “Аульська хлорпереливна станція” й стурбовані рішенням включити до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, Аульську хлорпереливну станцію.

Криничанською районною радою це питання було розглянуло на позачерговій сесії 27 лютого. Як наслідок - рішення направити звернення працівників станції з підтримкою депутатів на розгляд до Президента України, РНБО, СБУ, Прокуратури та депутатів різних рівнів.

Самі ж працівники АХПС додали, що здійснена процедура передачі станції у приватні руки може бути кваліфікована як кримінальний злочин.

“"Приватизація об'єкту оренди без Орендаря можлива буде лише після припинення договори оренди. Отже, приватизація АХПС на сьогодні є протиправною, що несе за собою кримінальний злочин (ст. 233 КК України)", - повідомляється у зверненні колективу.

Таким чином, рішення про приватизацію Аульської хлорпереливної станції викликає у фахівців та представників влади сумніви. І ці сумніви стосуються не тільки самої процедури передачі, яка буда проведена без будь-яких підготовчих етапів, а і подальшої долі сфери водопостачання в Україні.

Не зважаючи на те, що українські можновладці заявляють про боротьбу з диктатурою олігархів, своїми ж голосами вони формують монополії і віддають стратегічні сфери економіки в приватні руки.

Наразі боротьба за Аульську хлорпереливну станції триває. Чи усвідомлять депутати свою помилку і не допустять "диктатури хлору" — покаже час. В іншому випадку на Україну чекає гучний судовий процес, в якому на кону буде не просто контроль над одним з найважливіших інраструктурних об’єктів держави, а питання приватної власності на один головних і здавалося б беззаперечно доступних ресурсів - питну воду.

В країні, де приватні монополісти постачають газ і електрику, віддати в приватні руки ще питну воду - рішення не лише антидержавницьке і недалекоглядне, а й злочинне.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...