App Store Google Play

Мова – чинник національної безпеки України

1 Березня 10:00
Мова – чинник національної безпеки України

Ще п’ять років тому нас запевняли, що важлива передусім економіка, а мовні питання другорядні. Фальш і маніпуляція з боку колонізаторів. Пригадую, якої сили набув протест проти «закону Ківалова–Колесніченка». Цей закон став елементом політики сепаратизму і в результаті чинником національного розбрату й спроби знищення українського слова.

Час минув і на обпалених полум’ям Майдану фундаментах Революції гідності наша мова стає міцнішою, так само, як наша армія та наша віра – у себе, у власну країну. Мова – живий організм, вона розвивається за своїми законами, а ми маємо докласти зусиль, аби зберегти та примножити цей нетлінний скарб. Сьогодні Міністерство культури України робить усе можливе, щоб сприяти розвитку української мови. Коротко наведу лише кілька найважливіших фактів.

Міністр культури України Євген Нищук

Міністр культури України Євген Нищук

Нині підготовлено проект Стратегії популяризації державної мови до 2030 року. Проект успішно пройшов громадське обговорення, погодження з центральними органами виконавчої влади. 19 лютого проект Стратегії отримав схвалення Урядового комітету з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку і найближчим часом буде винесений на розгляд Кабінету міністрів. Паралельно триває робота над планом заходів, які допоможуть реалізувати Стратегію. На 5 березня заплановано проведення Стратегічної сесії спільно з проектом EDGE, після чого 14 березня цього року в Кабінеті міністрів відбудуться консультації з громадськістю з різних регіонів України. Проект Закону уже пройшов громадське обговорення.

Директорат державної мовної політики Міністерства культури України розробив проект Закону України «Про українську жестову мову». Подібні нормативні акти – норма в європейських країнах, проте ми лише сьогодні починаємо усвідомлювати потребу забезпечення прав осіб із особливими потребами.

Важливими етапом у розвитку української мови є підтримка бібліотечної інфраструктури. Ми розпочали роботу над новою редакцією Закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Перше засідання робочої групи відбулося в листопаді 2018 року.

Крім того, Міністерство культури надало зауваження та пропозиції до розроблених пріоритетних напрямів діяльності Українського культурного фонду задля підтримки розвитку вітчизняної культури і мистецтв, просування україніки у світі. Ці рекомендації сприятимуть консолідації українських культурних проектів, формуючи позитивний імідж української культури та української мови.

Говорячи про міжнародну підтримку мови, зауважу, що експерти Директорату беруть участь у підготовці Четвертої періодичної доповіді про виконання Україною Європейської хартії регіональних мови або мов меншин, що відповідає нашим зобов’язанням перед Радою Європи щодо реалізації положень Європейської хартії регіональних мови або мов меншин. Ми поважаємо мови всіх етнічних спільнот, які проживають на території України, дбаємо про те, щоб представники національних меншин мали можливість комфортно почуватися в мовному середовищі.

Водночас повага до української мови як державної є ключовою та забезпечить гармонійне життя в Україні, буде запорукою сталого розвитку в нашій країні.

Акція на підтримку української мови. Київ, 20 вересня 2012 року

Акція на підтримку української мови. Київ, 20 вересня 2012 року

Сьогодні опрацьовано проект Закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Фахівці Директорату були залучені до роботи над підготовкою тексту до другого читання та надали свої пропозиції, проаналізувавши подані до законопроекту правки, які надійшли до профільного комітету Верховної Ради України. І я надіслав Голові Верховної Ради України Андрію Парубію лист із проханням розглянути законопроект №5670-д. Нам вкрай потрібна законодавчо визнана підтримка української мови як одного з ключових чинників гуманітарної політики і я сподіваюсь на підтримку депутатського корпусу.

Мова – один з китів української державності. Дональд Туск, виступаючи у Верховній Раді, сказав: «Саме тут хочу знову підтвердити перші слова Угоди про асоціацію: Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір».

Європа починає розуміти, що від нас сьогодні залежить її безпека. А для нас безпека пов’язана з мовою, із міцністю українського «дому буття».

Україна пройшла через Революцію гідності, яка втілила волю українського народу жити в європейському вимірі й за європейськими цінностями. Водночас для Європи ми цінні тому, що маємо власні питомо українські цінності, які сформовані насамперед у мові й за допомогою мови.

Українська мова – це мова, якою звучить і світова класика, і, до прикладу, сучасний український кінематограф, який гідно представляє нашу країну у світі. Згадаю лише фільми «Межа», «Стрімголов», «Вулкан» та багато інших.

Учасники хресної ходи у столиці України (архівне фото)

Учасники хресної ходи у столиці України (архівне фото)

Міністерство культури підтримало низку громадських проектів, спрямованих на утвердження та популяризацію української мови. Це, зокрема, проект «неконфліктного мовоствердження» та популяризації української мови «МовАрт», серія круглих столів-дискусій у колі інтелектуалів, що відбуваються в рамках міжрегіонального Форуму «PROсвіт».

У ХХІ столітті доводиться говорити про важливість мовної підтримки, бо перед тим мали сторіччя колоніальної політики, епоху внутрішнього колоніалізму, позначену вірусом ненависті до українського слова. Маємо приклади, коли громадяни України ставали об’єктом ненависті, якщо спілкувалися українською мовою. Політика гейтингу (hating – ненависть) до української мови призвела до страшних соціально-політичних катастроф, наслідки яких український народ переживає і нині.

Росія утверджувала свою політику через формально українські ЗМІ, у яких було обмаль українського контенту.

Сьогодні після запровадження квотування на радіо й телебаченні маємо яскравий конкурентноздатний українськомовний контент. Обмеження дали поштовх до розвитку власної музичної та кіноіндустрії, а отже, й до розвитку української мови. Молодь починає усвідомлювати престижність українського слова, яке в колонізаційний період було упосліджено й зведено на манівці. А в ХХ столітті найвищі урбаністичні злети української культури й літератури було знищено; імена Миколи Хвильового, Валер’яна Підмогильного, Миколи Куліша, Миколи Зерова, Леся Курбаса… (не злічити усіх знищених) опинилися в забутті на десятиліття.

Життя української мови має бути природним в українській державі. Питання мови – це не питання суто лінгвістичне чи суспільне, це також і питання екологічне. Ставлення до української мови як символу української держави допомагає збудувати надійну державну й громадську екосистеми.

Сьогодні важливо створити сучасний українськомовний контент у культурі й медіа. Міністерство культури України робить усе можливе, щоб підтримувати проекти, спрямовані на утвердження поваги до української мови. Питання української мови – це питання відповідальності перед державою й відповідальності держави як інституції, що забезпечує нашу єдність і комфортне життя.

Дівчинка під час відзначення Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2015 року

Дівчинка під час відзначення Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2015 року

Питання української мови – це потреба щоденної роботи над собою, над формуванням мовної ідентичності. Крім того, це питання щоденних дискусій у фахових колах інтелектуалів, письменників, перекладачів, культурних менеджерів і стейкголдерів, які формують бренд української мови, які забезпечують можливості української мови для перекладу творів зарубіжної літератури, де є лексичні новотвори, сленґ і професійна лексика, що відповідає ХХІ століттю. Це питання постійної роботи над дубляжем світових фільмів, які мають дійти до українського глядача у якісних перекладах.

Маємо нарешті відмовитися від радянського та російського пропагандистського кінопродукту, в якому задіяні ті, хто публічно висловив свою зневагу до нашої держави, наших героїв, нашої мови.

Пригадую слова Григорія Сковороди: чим міцніше пальму стискає скеля, тим вище вона тягнеться вгору.

От і сьогодні потрібно тягнутися вгору, щоб попри війну й усі труднощі осягати мову не лише як засіб комунікації, а як частину ідентичності, як форму самовияву у слові й самостановлення в думці. «Мова – далеко не тільки «засіб спілкування», тобто передачі «вже готових думок», як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли «нема мови», людині просто-напросто «нема чим думати», – сказала в інтерв’ю Оксана Забужко.

Важливо робити все, щоб українськомовний контент став прибутковим, щоб українська мова була сприйняття не лише як категорія духу, а і як елемент бізнесу, чинник прагматичного світу, у якому живе наша молодь. Директорат державної мовної політики виробляє пропозиції щодо розширення українського мовного культурно-інформаційного простору, збільшення обсягів виробництва та доступності українськомовних інформаційних продуктів; зміцнення та утвердження державної мови на всій території України в усіх царинах суспільного життя. Ми працюємо над реалізацією мовних потреб українців за кордоном, утвердженням української мови як засобу єднання нації, досягнення успіху та добробуту, посилення національної безпеки та міжетнічного порозуміння.

Вже 28 лютого Верховна Рада України має розглянути у другому читанні згадуваний мною вище законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної.

Цей законопроект відображає консолідовану позицію різних груп українців. Саме тому позиція Міністерства культури України є однозначною і незмінною. Прийняття цього закону підтримали у своїх листах, заявах і зверненнях понад 70 всеукраїнських і сотні місцевих громадських організацій, вчені ради провідних національних закладів вищої освіти, інші наукові й академічні установи, громадські та культурні діячі, а також тисячі українців, які в очікуванні розгляду цього питання у Верховній Раді додали до своїх фото у профілях на «Фейсбуці» напис «Вимагаю закон про мову 5670-д» та долучилися до флеш-мобу #МоваНаЧасі. Таку позицію розділяє і підтримує також Уряд. Зокрема, Експертна група з питань мовної політики, створена на виконання Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».

«Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть» – ці слова Ліни Костенко час утілювати в сьогоденні. Коли ми зможемо не соромитися власної мови, коли і у Львові, і в Одесі, і в Ужгороді, і в Харкові, і у Івано-Франківську, і Дніпрі діалог українською сприйматимуть як «нормальний», тоді остаточно вийдемо з полону російської утопії, імперських міфів про Новоросію та Південну пальміру...

Щодня відкриваймо для себе українське слово й набуваймо сил, аби не боятися бути громадянами української європейської держави. Мова – це частина істини й сам шлях до істини. У філософії є поняття «екзистенційної істини», що передбачає вияв відповідальності та рішучість у своїй позиції.

Я за те, щоб українська мова для всіх нас стала частиною нашої громадянської екзистенції.

Радіо свобода

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Костянтин Когтянц

Замах на серце країни

До загрози Разумкова перенести столицю України в Умань слід поставитися більш ніж серйозно. Тим більше, що цій ідеї біля 20 років.Коли Кучма вперше зіткнувся з масовими протестами, він озвучив «...
Слідом за численними віртуальними партіями та мажоритарниками-блогерами у рекламі Фейсбуку раптово (ні) з’явилася якась дивна «Партія ̶Ш̶а̶р̶і̶к̶о̶в̶а̶Шарія». Спочатку я не повірив,...
Отже, як на мене, досить вже у розпачі заламувати руки і шукати винних у тому, що ПАРЄ так очікувано проголосувала за повернення Московії до участі в засіданнях.Поразка нашої дипломатії цілком законом...
Нема жодної відомої людини в нашій країні, яку українці не облили б брудом. Навіть дісталось Тарасу Григоровичу і Григорій Савичу.Шевченко – дівчат кохав. Сковорода – вино і сир любив, їзд...