App Store Google Play

Дивимось у дзеркало: «Донбас»

23 Лютого 18:00
Дивимось у дзеркало: «Донбас»

З цим реґіоном у мене стосунки, м’яко кажучи, неоднозначні. Особливо відколи далекого вже 2010 року я в одному з інтерв’ю сказав про нього, що думаю.

Режисер Сергій Лозниця року 2018-го сказав абсолютно те саме, але розлогіше, густіше, ґрунтовніше й переконливіше. Вперше я подивився його найновіший фільм у грудні. Показ із участю автора та подальшою дискусією організував Гарвардський інститут українознавчих студій під час традиційної загальноамериканської славістичної конференції в Бостоні. Удруге я подивися «Донбас» недавніми днями у колі друзів. Обидва рази я дивився із відчуттям, яке можна назвати близьким до захоплення.

Тринадцять епізодів, кожен із власним сюжетом, які, за словами режисера, засновані на справжніх подіях, показують Донбас як «не реґіон, а поняття». Деякі з тих реальних протоподій зафіксовано документально, і їх можна знайти, скажімо, на YouTube. Наприклад, сцену спонтанного й масового знущання над українським полоненим – один із найбезжальніших сюжетів цієї, з дозволу сказати, чорної комедії. А цілі команди гастролерок, що, жваво міняючи імідж, з дня на день знімаються для фейкових новин на російських каналах? А «помста за наклеп»? Лозниця майже точно передбачив події в Миколаївській міськраді, які трапилися через півроку після прем’єри його фільму.

Тобто географія цього «Донбасу» виходить далеко поза реґіональні межі. Донбас-поняття, виявляється, всюди. Навіть не поруч із нами, а в нас.

А весілля в «республіці»? Пам’ятаєте історичні світлини з весілля Мотороли? А відео «Ополченка “Кукла” выходит замуж за ополченца “БМВ”»? Правда життя, документи епохи, зріз нашого часу.

А яка кульмінація обох весільних церемоній! Традиційний вишиваний рушник, на який стають молоді. Чим не привід для патріота-соборника вкотре повторити, що «на окупованих територіях живуть такі самі українці, як і ми»? Далі, вже у фільмі, «ті самі українці», себто кілька бойовиків, ідуть із весілля завчасно, сідають у машину і, зриваючи святкові стрічки, їдуть геть. Як виявляється – до РСЗВ «Град». Із весілля на війну. Бити по «своїх».

Хіба за рівнем гротескності ми колись пасли задніх? Чудовий сценарій, прекрасна операторська робота, безліч промовистих деталей у кожній сцені. А яка плеяда найдосконаліших акторів! І передусім акторок. Будь-якій з них можна безпомилково давати Оскар за найкращу жіночу роль. Надзвичайна достовірність і природність усіх – від неперевершеної Тамари Яценко, за яку чіпляєшся поглядом з перших же кадрів, до іскрометної Олесі Жураковської з її «помстою за наклеп». Фантастична акторська робота і в Наталі Бузько, загсовій майстрині церемоній.

Але й чоловіки на рівні. Георгія Делієва, наприклад, відразу й не впізнати: схоже, ще трохи – й ми матимемо власного Джона Малковича. Зрештою, «Донбас» і є нашою національною версією «Being John Malkovich».

І що найвлучніше: вся та фейкова ментальність розповзається по цілій Україні. Поки наші начальники сиплять навсібіч гучними фразами про т. зв. «реінтеґрацію», Донбас цілком успішно інтеґрує в себе решту країни. Звідси й усі ті мери, що на засіданнях своїх провінційних мерств обговорюють заяви Путіна чи Трампа. Звідси й усепереможний популізм. Звідси й шалений опір медичній реформі. Звідси наше все.   

Тому я б дуже хотів, щоб Сергій Лозниця знімав про нас якомога більше фільмів. І добре, що мешканці окупованих територій не показані в нього як абсолютне зло. «Дискредитувати сепаратистів можна було набагато краще», – пишуть добрі люди в коментах. Або: «Ганьба. Абсолютно провокативний фільм. Де російська армія?! З ким Україна воює на Донбасі?! Зобразили Громадян України, що ненавидять Україну, і ще й радіємо з цього». Або й так: «Война в стране, а им бы только поржать. Стыдно за вас. Обидно за тех, кто был и есть там, пока вы смеетесь здесь».

Отже, вічна, як гоголівське «З кого смієтеся – зі себе!», сатира працює. Заручники свого обмеженого світогляду, ображеної ментальності, забобонів, страху, стереотипів такої правди режисерові не пробачать.

Попри те він мав мужність її сказати, і в цьому великий шанс для нашого виправленого майбутнього.

Збруч

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ахметов, схоже, почав мститися дніпрянам за те, що вони насмілилася відстояти своє право більше його не кредитувати!Гадаю, всі зрозуміли про що йдеться…Декілька років поспіль цей представник ук...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

Не водіть дітей до цирку

На арені дресирувальник у гарному вбранні, яскраве світло софітів, голосна музика. А в кутку - наляканий лев, якому наживо вирвали кігті та спиляли ікла. Білосніжні голуби злітають&nbsp...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

І знову про мову

Українці без російської мови - третій сорт. Володіти лише українською, і не знати жодної іншої мови, бути німим. Єдина перспектива українців в такому випадку - бути прибиральниками, доглядальника...
Теперішня передвиборча кампанія в Україні - це дно, відстій, колупання у брудній білизні, розкол. А люди, яких я, наприклад, вважав цілком при здоровому ґлузді, під впливом потоків брехні, наклепів, в...