App Store Google Play

Чому Січеславська - надія України на появу громадянського суспільства

11 Лютого 14:00
Чому Січеславська - надія України на появу громадянського суспільства

7 лютого Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект про перейменування Дніпропетровської області у Січеславську. Чому це перемога для нас усіх, навіть якщо ви проти конкретно цієї назви, спробуємо пояснити максимально стисло.

Ми звикли ставитися до Верховної Ради зокрема, та влади в цілому, як до відокремлених від людей утворень, що діють ледь не у іншому вимірі. Нам знайоме поняття “лоббі” лише зі словників і серіалів про американську політику, ми не звикли до того, що народна ініціатива справді щось важить. Однак голосування за Січеславську область є історичним шансом докорінно змінити ситуацію в державі й суспільстві.

Усі ми хочемо жити у правовій державі. Такий статус України навіть закріплений у статті першій її Конституції, однак декларування такого курсу не робить нас справді успішною державою у контексті верховенства права. Справа в тому, що існування правової держави неможливе без розвиненого громадянського суспільства. Хоча багато хто вважає, що розвиток громадянського суспільства треба впроваджувати зверху, насправді, саме суспільство має перерости корупцію, цензуру, кнопкодавство - і ще багато інших проблем, які регулярно ставляться на перше місце соціологами.

Громадянське суспільство - це не лише сукупність громадських та благодійних організацій, це насамперед самоусвідомлення населенням того, що вони є громадянами - тобто наділені політичними правами, обов’язками, мають реальну силу і прагнення змін. Січеславська область, ідея якої виникла не “нагорі”, у владних кабінетах, а “знизу”, в середовищі істориків і активістів окремо взятого міста - є прикладом того, як громада перетворює своє бажання на ухвалений закон, ба більше - зміни до цілої Конституції, за допомогою інструментів демократії.

У американській політології вже давно існує термін “grassroots”, який можна перекласти дослівно як “коріння трави”, а по суті він означає ініціативу знизу. Під grassroots розуміються саме ініціативи простих громадян, які не мають під собою політичного лоббі. Інструментами таких ініціатив виступають збори підписів, мітинги, звернення до політичних діячів. Застосування таких механізмів в комплексі на підтримку перейменування Дніпропетровської області на Січеславську є ледь не першим успішним випадком у історії сучасної України.

Якщо відкинути окремі варіанти нової назви області і адептів комуністичного минулого, залишалося два варіанти перейменування: Дніпровська та Січеславська. Важко заперечити, що на старті обговорень Січеславська програвала за багатьма пунктами: від невідповідності назв обласного центру та області до “немилозвучності” назви у свідомості більшості людей - переважно російськомовних, для яких козаччина і свободолюбивий історичний міф українців значить мало, а от вимова і фонетика - багато. Однак прихильники Дніпровської вирішили чинити так, як чинили до цього, - чекати, доки “там” ухвалять зручне для них рішення, не напружуючись хоча б донести “туди” своє бажання. Саме на цьому полі січеславці і переграли своїх опонентів.

Створення петицій, прямі звернення до депутатів, зустрічі з мешканцями населених пунктів області, активна просвітницька діяльність, агітаційні матеріали, підтримка діячів культури, політики, спорту… Усе це дало свої плоди. Слід розуміти, що депутати, особливо у передвиборчий період, не проголосували б за рішення, що є непопулярним у народу: це автоматично означало б втрату дорогоцінних балів рейтингу. Однак результат на табло - і це ще один аргумент на користь того, що Січеславська має справжню підтримку, яку заробили активісти своєю кропіткою працею.

Далеко не всі активні поборники Січеславщини вірили у те, що голосування завершиться на їхню користь, особливо враховуючи першу невдачу і прихильність чинного Президента (нехай і веденого в оману певними місцевими елітами) до альтернативної назви. Проте цілодобова робота людей, які усвідомили себе громадянами, які можуть змінити країну, залишила ні з чим аморфне, інертне населення.

І саме так має бути надалі, в усіх сферах громадянського суспільства, яке, сподіваємося, ми всі хочемо бачити в сильній і незалежній Україні. Не буде ніяких “місцевих референдумів”, перемагати будуть виключно активні, свідомі громадяни, а не політично байдужі, замкнені на собі і своєму добробуті особи.

Як закріпити успіх? Чи можливий він знову? Можливий. Пряма демократія існує у тісному зв’язку з представницькою, ніяк інакше: наші представники діють в наших інтересах, хай би що вам не казали популісти з телевізорів.

Ми, відповідальні громадяни, маємо усі важелі змушувати своїх депутатів відвідувати засідання, голосувати так, як потрібно нам, їх виборцям. У добу інтернету це ще простіше, треба лише стати свідомими, збагнути, що доля країни в наших руках, і обирати не шлунком, а головою. Репутація і довіра виборців мають стати важливішими за підкуп і обіцянки, а населення має врешті усвідомити, що нам в цій країні жити і те, що відбувається в країні, є виключно відображенням нас самих.

Ми самі, громадяни України, є найважливішим контролюючим органом, на який поки що не зважають виключно через байдужість більшості. З усіх шпарин політики, які хочуть діяти у власних інтересах, а не заради добробуту тої чи іншої громади, нав’язують нам вічні сентенції: “прості люди нічого не вирішують”, “політичний курс не залежить від бажань суспільства” та багато інших, подібних. Байдужими легше керувати, їх ніщо не цікавить.

Саме тому ми маємо брати приклад з дівчат та хлопців, чоловіків та жінок, які добилися не лише розгляду своєї ініціативи в парламенті, але й першої її перемоги. Вони показали усій країні, що досягати свого можна - і треба.

Сміливі завжди мають щастя. Навіть у суспільно-політичній площині.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Починати треба з себе

Що ми хочемо:- коли люди з українськими прізвищами переконують що їм усе українське - чуждо. (((- коли журналіст просить по буквам продиктувати ім'я Андрея Шептицького. (((- коли шанувальники СРСР про...
Так вишукано піарити свого опонента, як це робить Порошенко, ще не вдавалося нікому)Не знаю, чи стане він Президентом, а от номінантом на яку-небудь премію з цього приводу Петро Олексійович вже удосто...
Світ повинен обертатись навколо кожного населеного пункта окремо. Тоді він почне обертатись навколо України. Для мене завжди був прикладом Олександрівський районний краєзнавчий музей на...
Я зізнаюся відверто: я не був автором ідеї щодо перейменування області, навіть співавтором. Так, я безумовно підтримую заміну комуністичної і чужої назви на рідну, українську і патріотичну. І справа т...