App Store Google Play

СічеславськаТАК: що думають відомі українці про перейменування області

04.02.2019 18:00
СічеславськаТАК: що думають відомі українці про перейменування області

Письменники, співаки, музиканти, журналісти, ведучі, актори та навіть міністри - мабуть жодна ініціатива в Україні не отримувала такої величезної публічної підтримки лідерів суспільної думки, як перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Протягом року активної громадської кампанії щодо перейменування регіону на Січеславський все більше і більше культурних та духовний лідерів нашої Держави виказували рішуче “ТАК” цій ініціативі. Тож що думають відомі українці про майбутню назву для нашого регіону - читайте далі у матеріалі.

Про те, що топонім “Січеслав” має глибокий історичний зміст, а одним із його авторів вважають Дмитра Яворницького, неодноразово наголошували письменники брати Капранови. Зокрема, упродовж 1918-1921 років за ініціативи Центральної Ради нинішнє місто Дніпро мало неофіційну назву Січеслав, яку через поразку у війні з «червоними» та «білими» не встигли прийняти як офіційну. Також УНР провела адміністративно-територіальну реформу, за якою Дніпропетровський край увійшов до землі «Січ». Письменники  переконані, на сьогодні, в боротьбі за власну ідентичність, пріоритетними мають бути ті ініціативи, які сто років тому підтримувала українська інтелігенція.

“Історія Дніпра та області наскрізно фальсифікована та русифікована. Починаючи від дати заснування, буцім-то це зробила Катерина або ж Потьомкін. Хоча насправді місто знаходиться на території козацьких паланок, і якимось дивним чином історія цих поселень вже не є минувшиною міста. Наше покоління має прекрасну можливість викинути брехливий імперський міф про те, що нібито на тій землі ніхто не жив до приходу Катерини!  Врешті решт, якщо ми збираємось перемагати, то за тенденцією сьогодні перемагають сторічні ідеї, які тоді несла УНР ”, - зазначають вони.

Кобзар, бандурист і лірник, лідер гурту «Хорея Козацька» та народний артист України Тарас Компаніченко нагадує, що теперішня Дніпропетровщина - колиска українського козацтва. Саме тут були розташовані п`ять з восьми козацьких Січей.

“На жаль багато мешканці регіону навіть цього не знають. Тому що протягом радянських часів в Україні здійснювалася жорстока та послідовна комунізація. Це було активне спотворення українського простору, справжнього щирого обличчя нашої Держави. Тож давайте спитаємо, де ми живемо - в державі, яка випадково з’явилася в 1991 році, чи в країні, незалежність якої виборювали століттями? Нам категорично не можна давати нейтральні назви типу Дніпровської, а необхідно акцентувати увагу на національно стверджуючих топонімах”, - зазначив Компаніченко.

Акторка Ірма Вітовська переконана, що ми маємо пам`ятати і поважати предків, які не один раз клали голову за те, щоб Україна вібулася як Держава.

"Я підтримую рішення багатьох лобістів повернути сьогоднішній Дніпропетровській області її історичну назву Січеславська. Це наша спадковість і ми акцентуємо увагу на нашій історичній традиції. Запорозькі Січі і козаки - це справжній український феномен. Традиції Січі в сучасній Україні дуже повторюються - це взагалі наша така фішка під час Майданів, самоорганізації, взаємодопомоги. Також бачення волі як приорітетності. А всім, хто триндить про "ботанські" і відверто дурні коментарі, наприклад, що Січ асоцієюється із сечею - нехай пір`я в роті поросте", - зазначила Вітовська.

А от український співак та музикант Олег Скрипка нагадує, що саме наш край протягом усієї своєї історії визначав ключову роль, боронячи свої кордони, та був щитом для всієї України.

"Це історичний козацький край, який був завжди форпостом з Півдня і Сходу України. І нарешті ми зрозуміли і доросли до того, що відмовляємося від комуністичних символів та змінюємо їх на українські. Ми повертаємо собі історичну пам’ять. Це не тільки слова, не тільки літери і назви. Це мусить бути прописано в наших генах, ми маємо відчувати себе українцями. Тому я за Січеславську", - зазначив Олег Скрипка.

Публіцист та політичний оглядач Віталій Портников зазначає, Січеславська область - красива назва, яка віддзеркалює саме традиції цього краю.

"Зараз дуже важко комусь пояснити, чому область навколо міста Дніпро називається Дніпропетровською. Треба пам`ятати, що життя тут було ще до того, як з`явилося місто. І це був край козацьких традицій. Зазначу, кілька десятиріч тому, коли я ще навчався в університеті в Дніпрі, я прочитав книжку "Місто на трьох холмах" Михайла Шатрова, яка розповідала історію міста з козацьких застав, коли про Катерину ще й згадки не було. Саме з того моменту я не сприймаю край як Дніпропетровський", - повідомив Портников.

За перейменування області на Січеславську виступив український письменник Сергій Жадан.

«Я сам народився в Луганській області, а працюю і живу в Харківській. Тому до Січеславської ніби стосунку не маю. Проте я тут часто буваю, тут мої друзі, і це -  частина моєї Батьківщини. Я українець і маю право сказати свою думку. Мені здається, що перейменувати область на Січеславську видається чимось правильним і історично вмотивованим. Тому що ми маємо повертати собі своє. Не слід боятися самих себе. Тож Січеславській бути!», - вважає Жадан.

Частина супротивників перейменування переконливо вважає, що у час війни та економічної нестабільності, історія та культура, зокрема і декомунізаційні питання, не є актуальними. З цим не погоджується учасник гурту “ДахаБраха” Марко Галаневич, який спростовує тезу.

“Саме такі абстрактні речі, як культура та історія, сприяють формуванню свідомого світогляду людини. У всьому світі культура розвивається паралельно з економікою. Творчість, мова та історія об'єднують різні верстви населення та сприяють гуртуванню нації. Від рівня культури безпосередньо залежить успішність проведення соціально-економічних перетворень. Розвиток культури, її експорт та популяризація серед інших країн – є запорука успішної держави”, - зазначив він.

Про це говорить й письменник Василь Шкляр.

“Погоджуюсь, багато застережень, мовляв, зараз війна, не можна робити різких рухів, бо це не на часі і ми можемо відштовхнути від себе частину людей. Проте я вважаю, що саме війна дає нам і моральне, і законне право нарешті повернутися до свої джерел, до свого коріння, і рішуче безкомпромісно встановлювати проукраїнські історичні топоніми”, - зазначає він.

Казкар та співак Сашко Лірник переконаний, що українці повинні пам’ятати та пишатися своїм минули.

“Поруч із найсучаснішими відкриттями завжди стоїть ґрунтовний пласт історії та досвіду, на який все нове спирається. Тому говорити, що козаки - це архаїка, дуже безглуздо. Тільки спираючись на минуле ми можемо будувати світле майбутнє”, - наголошує Сашко Лірник.

З цим погоджуються і в Міністерстві економрозвитку. Там переконані, що декомунізація - один із важливих кроків у розбудові успішної Держави.

"На жаль ми все ще не позбулися всіх міфів та ілюзій минулого. І мені важко думати, що хтось може будувати креативну та сучасну економіку, коли на тебе з кожного кутка дивиться бюст Леніна чи Дзержинського. Ми, до речі, теж долучені до цього процесу, нещодавно приватизували велику статую Леніна через "Prozorro.Продажі". Як би це дивно не звучало, але хтось купив його на бронзу. І звичайно ми вітаємо декомунізацію. Я підтримую перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. І вважаю, що повернення історичних назв сприятиме більшій гордості всіх людей, які там живуть. Треба нагадувати, що Україна має багату історію, яка сповнена перемог . І цим маємо пишатися", - зазначив урядовець.

Багато хто із відомих українців вважає, що назва регіону - питання національної безпеки.

"Декомунізація - один із важливих кроків українізації нашої країни. Незважаючи на те, що зараз період війни, потрібно приділяти увагу декомунізації і врешті довести цю справу до кінця. Частина людей працює на фронті, а чистина активно працює в тилу. І перейменування Дніпропетровської області на Січеславську - це той принциповий процес, який впливає на безпеку нашої країни", - вважає Яна Зінкевич.

Письменник, політичний діяч Василь Шкляр, який у своїх історичних романах автор часто змальовує протистояння України з Росією, нагадує, що конфлікт між двома країнами аж ніяк не несподіванка, а процес із багаторічний.

“Ворог вважає, що він має право зазіхати на Дніпропетровську область, бо вже у самій назві зафіксована його причетність до цього міста. А до Січеславщини йому яке діло? Ось чому точиться така боротьба за саме лише ім'я. Це ж зовсім невипадково. Назва - це своєрідний символ. А символіка несе велике значення і має великий вплив на підсвідому приналежність громадян”, - наголошує Шкляр.

Зазначимо, що частина мешканців регіону погоджуються на так званий компроміс - перейменувати області у Дніпровську. Проте письменниця Оксани Забужко наголошує: Січеславський регіон з обласним центром Дніпро - єдиний компроміс, який може дозволити собі Україна.

"Коли місто стає Дніпром, а область Січеславською, це прекрасний компроміс між головними українськими дискурсами 20-го століття. Таким чином зберігається тяглість з українською державністю, котра не в 1991-ому році почалася, а таки в 1918-ому. І про цей шлейф історичної пам'яті треба повсякчас пам'ятати та на цьому наголошувати. Січеславська область так би мовити накриває капелюхом цілу герелицю оцих смислів від часу Кодака, через 1918 рік, через УНР і до сьогоднішнього дня. Тому як на мене це прекрасна ініціатива варта услякого заохочення", - зазначила Оксана Забужко.

На думку громадської діячки Лариси Ніцой, процес перейменування області якраз вписується в питання націотворчого вектору розвитку. 

"Нам треба черпати звідкись енергію. Цю силу можна брати в тому числі зі свого славного та бойового минулого. Наприклад, на території Дніпропетровської області колись були Запорозькі Січі. Це ж наше лицарство, наше військо, наш дух та доблесть. І коли ми називаємо регіон Січеславщиною, ми наповнюємо область цією силою - глибоким українським змістом. Дніпровська - порожній звук, який не дає Україні нічого. Тому влада, яка утверджує, що будує сильну країну, повинна відстоювати українські символи, тобто Січеславщину. Закликаю усіх розуміти цю глибинність. Січеславська так!", - зазначила Лариса Ніцой.

Громадській діяч та політв'язень Микола Ляхович розповів, що декомунізація має бути проведена не тільки в питаннях зняття символіки на будинках чи зміни назв вулиць. Необхідна декомунізація суспільства та свідомості.

"А то вийде така ситуація, що ми фактично продовжуватимемо будувати УРСР. Тобто це уламок радянщини, тільки на якійсь окремій території. Не забуваймо, що ми все ж постколоніальна нація, і нам потрібно здійснити заходи для подолання цього синдрому, який, на жаль, присутній в нашому суспільстві. Запропонована назва "Дніпровська", замість "Січеславської, це прояви комплексу меншовартості. Знову ж таки починаються пошуки компромісу з окупантом. На мою думку переназва регіону на Дніпровську - це ще гірше ніж Дніпропетровська. Адже це та сама Дніпропетровська, просто прихована,", - вважає громадський діяч.

"Це чудова ініціатива. Бо вікно можливостей - воно дуже коротке. І я сподіваюся, що ми встигнемо з цим  справедливим перейменуванням. Колись Симоненко писав: "Коли впаде останній шовініст...". Мабуть, він все ж мав на увазі "комуніст". І сьогодні дуже важливо аби цей останній комуніст нарешті впав. Тому всім серцем підтримую нову назву для області - Січеславська", - зазначив власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га Іван Малкович.

Український романіст, поет, перекладач та есеїст Андрій Любка підтримав перейменування області на Січеславську, тому що переконаний, що це назва не тільки з огляду на патріотичний чи історичний бік справи. Передусім - через зростання тренд внутрішнього туризму.

"Усе більше іноземців зацікавлюються Україною. Цієї досі "білою плямою" на мапі Європи, і потік туристів у нашу країну тільки зростатиме. Цьому сприятимуть наявність бюджетних авіаліній і низькі ціни в Україні. Як на мене, Січеславська область могла би стати одним з найпривабливіших туристичних напрямків, адже козацький міф відомий далеко поза межами нашої Держави. Це б дало регіону новий вектор розвитку - туристичний, адже область почала б асоціюватися не з промисловістю й поганою екологією, а з козацькою звитягою й романтикою степу, де найвища цінність - свобода", - вважає він.

Українська, національна, істрична та навіть туристична - як бачимо кожний із лідерів суспільної думки має свої аргументи у підтримці ініціативи перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. При цьому зазначимо, що у статті наведена лише частина відомих українців, які публічну виступили "за" Січеславщину.

Нагадаємо,  на сьогодні у Верховній Раді зареєстрували два законопроекти. Один з них Петра Порошенка - щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську (№9310). Другий - альтернативний, про перейменування області на Січеславську (№9310-1), авторами якого є 165 народних депутатів.

5 лютого, у день відкриття нової сесії Верховної Ради, мешканці Дніпропетровщини вийдуть під стіни установи ВР на акцію із закликом підтримати перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...