App Store Google Play

Рік на низькому старті

9 Січня 10:00
Рік на низькому старті

Все мінімально важливе, що траплялося, оцінювалося через призму «як воно вплине на вибори?». Кампанія таким чином стала рекордною за тривалістю в історії країни.

Війну, яку перше називали антитерористичною операцією, перейменували в Операцію об’єднаних сил. Від того автомати стріляти цукерками не стали. У соціальній мережі президент Петро Порошенко відзвітував:

«Більше 4900 одиниць нового, модернізованого та відремонтованого озброєння та військової техніки отримала Українська армія від Державного концерну "Укроборонпром" у 2018 році. Завдяки новій техніці наші військові навчилась бити точно в ціль, не марнуючи снарядів і часу. Як кажуть самі військові: наша артилерія стала "зрячою", може бачити далеко, куди не зазирнеш з біноклем». 

Самому ж головнокомандувачеві продовжували постійно нагадувати його обіцянку закінчити бойові дії у максимально стислі терміни. Педалювання цієї теми мало свій результат, і Петро Олексійович втратив популярність до рівня ледь не Віктора Андрійовича.

PR-супровід діяльності президента залишається на низькому рівні, що б «зрадофіли» не казали про засилля в мас-медіа «порохоботів». Про те, що Україні Сполучені Штати таки надали майже овіяні легендами протитанкові комплекси, дуже швидко забулося, а про рекордні 170 мільярдів гривень, виділених із державного бюджету на оборону (найбільша сума за всю історію держави), згадували кілька разів – і то похапцем.

Зате мілітарну складову для подальшого потоплення рейтингу чинного глави держави було використано конкурентами по повній програмі, але це дало зворотній ефект. Напад росіян на українські судна в міжнародному законодавстві кваліфікується як піратство. З точки зору новітніх флібустьєрів, винуваті самі 26 наших вояків, бо мали сміливість іти з українського порту в український порт через «російське озеро», як тепер майже офіційно іменують Азовське море.

Колись Беніто Муссоліні називав Середземне море італійським озером – і закінчив догори ногами. То перспектива російського дуче – поки що ж моряки сидять за ґратами в Москві, а на Порошенкові, який після прямого акту агресії оголосив воєнний стан, хотіли зробити саморекламу його конкуренти на майбутніх виборах, закидаючи президентові, що таке він мав вчинити ще 2014-го. У парламентській залі такі претензії звучали гучно й у великій кількості, але Порошенко, хоч і в редагованій формі, воєнного стану домігся – і, як потім виявилося, отримав ріст власної популярності.

Фразеологізм «Порох треба тримати сухим» тепер є неоднозначним

Претензії до президента на предмет створення помісної незалежної Церкви були популярні в середовищі його опонентів, але очікуваного результату ініціаторам тез «нічого з того не вийде», «Церква відділена від держави», «барига пхається до релігії» також не дали. Можна довго роздумувати про те, чого в діях Порошенка було більше – інтуїції чи розрахунку, але автокефалія Православної Церкви України на зламі років стала його беззаперечною перемогою. Як не дивно, крім злостивців, що пророкували фіаско і своїми виступами створили позитивне тло процесу, до успіху на Фанарі долучилися і росіяни – тамтешньому патріарху Кірілу Гундяєву не варто було їздити до Вселенського патріарха Варфоломія і качати права. В порядних товариствах так не прийнято і можна отримати повноцінну схизму.

Колись такі фото будуть у підручниках

Поки що не з’ясовано, чи пхали росіяни свої пальці в антикорупційні справи в Україні, але скидається на те, що створити проблеми гігантського масштабу найкраще ми вміємо самостійно. Завдяки різноманітним соціологічним опитування з’ясувалося, що громадян найбільше непокоїть не війна, а саме засилля корупції.

Багато є тих, хто в такі результати досліджень вірять, а для підтримування нібито актуальної теми в тонусі в державі, знову ж таки, нібито працюють Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції й Антикорупційний суд.

Вся ця бюрократична машина (за логікою) мала б самою своєю масою роздусити нечистих на праву руку високопосадовців, митників-хабарників і водіїв маршруток, що не дають пасажирам квиток – разом із тими, хто той квиток не бере. Але виходить трохи навпаки. Суд і агентство працюють у своєму паралельному світі, а відповідне бюро з такою самою прокуратурою знаходять спільну мову у вигляді викопування компромату один на іншого.

У цей діалог з непомірною інтригою втручається іноді Генеральна прокуратура – і тоді ситуація стає анекдотом, за який хочеться вжити ненормативну лексику. А поки все це відбувається, майже нізвідки виникає такий собі Роман Насіров, який був затриманий за корупційні мільйони, але тепер є не цікавим Феміді, бо в нього не знайшли паспорта іншої держави.

Логіки тут не варто шукати. Проте враховуючи, що шеф фіскальної служби на прізвище Насіров якось не надто вдало пожартував про свої наміри балотуватися в президенти, то багатьом громадянам (навіть тим, які не беруть квиток у водія автобуса) захочеться взяти гриф до штанги і використати його не за призначенням.

Гроші не пахнуть у будь-якому місці

Не менш дотепними за Насірова виглядали власники автомобілів із закордонними номерами, які десь так само, як Гундяєв, качали права. Робили вони то не в Стамбулі, а в Києві, де паралізували рух і отримали у відповідь нецензурну лексику, та на кордоні, де отримали такі самі слова і щиглі від далекобійників.

Врешті «євробляхерів» порівняли з жовтими французькими камізельками, які борюкаються за щось зрозуміле тільки їм – але нащадки Ярослава Мудрого були ефективнішими за нащадків його доньки Анни і трохи свого домоглися.

Поки французи думають, що робити з розмальованою графіті Тріумфальною аркою, наші розмірковують про капіталізацію спаленого позашляховика їхнього шефа з «Авто Євро Сили».

На президентські вибори активісти не замахуються, але про свій інтерес до Верховної Ради вже казали. Розмитнювати залізо на колесах, привезене з Європи, стало простіше – тепер за такими самими лекалами можна вкусити більший кавалок.

Французи й інші європейці можуть вчитися, як зі своїх забаганок діставати профіт.

То не Національна асамблея в місті над Сеною, але хата біля Дніпра також непогана

Нехай десь смішно і недолуго виглядали «євробляхери», але більш впізнавані особи їх залишили далеко позаду в гуморі. Міхеіл Саакашвілі мав стати щонайменше Кирилом Кожум’якою і знищити якогось змія повзучого габаритних розмірів. Надія Савченко була б гарним астронавтом у компанії Ілона Маска.

У першого претендента на герої склалося з біганням дахами і видворенням на історичну батьківщину дружини, у другої дотепер щільна дружба з «дідом Лук’яном».

Майже герої перетворилися на комедійних персонажів – але є і зворотній приклад. Майже дотепний персонаж із телевізора виявився потенційним президентом, і коли хтось запитає, як реагувати на словосполучення «Володимир Олександрович», то тепер громадяни України майже без сміху мають сприймати бедлам, що вже стріляє в різні сторони і в кращому випадку закінчиться восени, коли в парламент прийде черговий склад людей.

Цим можуть зацікавитися наші нащадки.

Збруч

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Моя президентська програма

Україна first!1) Реінтеграція підконтрольної частини Донбасу2) Міністерство окупованих територій займається питаннями моніторингу за дотриманням санкцій, підготовкою теоретичних засад майбутньої кримс...
Тема не нова, але я не перестаю дивуватися на кожному кроці, як все запущено з автоматизацією процесів в Україні. Як можна мати такий ресурс, такі світлі голови, які працюють на міжнародні компанії, і...
Реакція на 30% Зеленського мене лякає набагато більше, ніж самі 30%. Люди раптово відкрили для себе, що світ набагато ширший за Фейсбук чи Ютуб. Всі раптово забули в якій країні ми живемо і яке минуле...
Спостерігаючи за тим ідіотизмом, який відбувається серед виборців у Фейсбуці, дійшла до висновку, що українцям взагалі не потрібен президент. Їм потрібен лише дуже хороший психіатр. І тому напрошуєтьс...