App Store Google Play

Бути переможцем

31.12.2018 18:00
Бути переможцем

Україні, нам усім, бракує не перемог, а вміння їх, ці перемоги, бачити, зміцнитися духом від того, що вони є. Це моє абсолютне переконання. Що ближчі вибори, то песимістичніше налаштовані люди, вони говорять про можливий реванш. Вибори все ж ще не завтра, а тому не треба забивати собі голову песимістичними думками. Якщо ми постійно боїмося реваншу, якщо вже переконали себе в перемозі тих, хто здатен реванш наблизити, то ми неадекватні.

Передвиборна президентська кампанія стартує лише в січні, а вибори навесні. Знаючи наших політиків, це великий термін. Тобто у кожного з них ще буде мільйон шансів для самознищення, провалів, для "все пропало", для помилок, дурості і підлості, які можуть повністю перекреслити їхні передвиборні старання. Тому сьогодні очікувати і боятися якогось певного результату навряд чи розумно, ми не знаємо, яким він буде.

На жаль, сказати, що за п'ять останніх років ми пройшли точку неповернення до минулого, теж не можна. Зміни почалися у багатьох сферах, але всі вони ще не завершені, а дуже часто відверто гальмуються і дискредитуються, особливо у правоохоронній та судовій сферах. Держава як була правовою тільки на папері, так і залишається. В освіті, культурі та гуманітарній сфері все набагато краще. Зміни відчутніші, ніж деінде, але їх усе одно не можна вважати незворотними.

Якщо підбивати підсумок процесів у суспільстві, то, на жаль, набагато простіше говорити про речі, які нас все ще роз'єднують. Нас і далі роз'єднують досить істотні на цьому етапі історії моменти. Наприклад, ставлення до Майдану і висновки щодо нього. Або ставлення до Росії. Складно не бачити, наскільки значна частина українців не хоче прийняти того очевидного факту, що існує російська воєнна агресія проти їхньої ж країни. Вони продовжують цього агресора поважати і навіть любити, і що ближче до лінії фронту з ним, то більший відсоток цих прихильників.

Що може об'єднати? Думаю, на якихось менш помітних рівнях співмешкання це єднання відбувається увесь час, об'єктивно і неминуче. І навряд чи для цього нам потрібно вигадувати якісь особливі ідеї. Біда не в тому, що ми апріорі між собою посварилися, це неправда. Біда в тому, що наші конфлікти продукуються ззовні. Тобто над цим постійно працює російська пропаганда і російський інформаційний простір взагалі.

Нам у нашому громадянському становленні істотно, цілеспрямовано і масово заважають. І не хто-небудь, а чемпіон світу в подібних справах, йому дуже нелегко протистояти. Тому і протистояння це йде для нас зі змінним, м'яко кажучи, успіхом.

Колись свою збірку есе, написаних у 90-і, я назвав Дез_оріентація на місцевості, тому що так відчувало себе українське суспільство 90-х, збите з пантелику, дезорганізоване. Ось цей стан ми точно подолали. Українці стали значно організованішими, вони краще і якісніше бачать, до чого прагнуть, що їм потрібно. І свідчення тому не тільки два Майдани. Хоча насамперед саме вони.

На кожен Майдан у нас був свій Антимайдан, як місце зустрічі інших українців, все ще дезорієнтованих. Тобто у нас все ж іще досить нерівне суспільство, і не в сенсі майнової нерівності, а в розумінні цивільних навичок, володіння ними.

І все ж значно більше спільного у нас сьогодні з країнами Європи. Насамперед нас ріднить російська загроза. До того ж дуже чітко помітно, що в цьому сенсі нас краще розуміють і підтримують там, де, як і в нас, є безпосередній кордон із Росією. Тобто в країнах Балтії та Польщі. Країни, які з Росією безпосередньо не межують, відчувають себе набагато безпечніше, і, як наслідок, підтримка України з їхнього боку не так відчутна.

А ось із боку Угорщини навіть саме слово "підтримка" вже використовувати якось неправильно, там уже щось протилежне відбувається.

Із країнами Східної Європи у нас багато інших спільних знаменників, серед яких, на жаль, і спільні фобії, страх перед культурним розмаїттям. Але ось цей — географічна близькість Росії та пов'язана з нею загроза — визначає фактично все і насамперед те, чому Східна Європа все ще залишається Східною Європою.

Наша емансипація від Росії могла б бути набагато радикальнішою. Аж до закриття кордонів і розриву будь-яких відносин. Чорт забирай, у нас забрали цілий півострів і окупували піврегіону на сході країни! Можна ж у відповідь хоча б образитися і припинити дипломатичні відносини? Зрозуміло, що ми заслабкі, щоб оголосити офіційну війну, але рішуче відвернутися ми ж можемо? Це мій погляд, і він далекий від реальної політики, тому я і не політик.

І все ж головний ризик війни в тому, що вона може виснажити нас, не виснаживши ворога. Наш шанс на перемогу в тому, що Росія загрузне в цьому конфлікті, витратить багато ресурсів, здується. Я не думаю, що це утопія. Росія повинна опинитися в тій ситуації, коли її керівництво, а потім і населення проклянуть той день, коли вони сунулися в Україну. А для цього економічні санкції проти Росії не повинні бути декоративними. І це здебільшого стосується наших західних партнерів.

Що ж стосується нашого керівництва, то воно, на мою думку, суттєво перебільшує рівень свого партнерства із Заходом у даній ситуації. Жодної стійкої антипутінської коаліції, на жаль, не існує. Потрібно досягати її реального створення, а не видавати бажане за дійсне.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...