App Store Google Play

Салют під час війни: запускати феєрверки на Новий рік чи ні

22.12.2018 18:00
Салют під час війни: запускати феєрверки на Новий рік чи ні

Салюти, петарди та піротехнічні шоу - багато хто вважає феєрверки незмінним атрибутом новорічних та різдвяних свят. Проте після початку російської агресії, за роки війни, такі розваги мали б піти в небуття. Адже гучні салюти, для когось несуть святковий і радісний настрій, а комусь - нагадують гуркіт гармат та обстріли. Наскільки актуальна тема заборои піротехники та чи варто відмовлятися від феєрверків у новорічну ніч - далі у матеріалі.

Мораторій не діє

Дніпро - місто переповнене добровольцями, військовими, волонтерами та переселенцями. Чи не щодня до лікарень доставляють поранених.  Вибухи феєрверків під час війни несуть не тільки небезпеку для постраждалих від військового конфлікту, а є просто аморальним вчинком. Тому з 2014 року в Дніпрі діяла заборона на використання піротехніки - порушники мали платити штраф у 1020 грн.

Проте на сьогодні фактичної заборони у Дніпрі немає. Юрист Антон Деньгуб пояснює, що у квітні Президент припинив АТО і розпочав ООС, і таким чином з юридичної точки зору рішення виконкому припинило свою дію.

"Заборона на феєрверки в Дніпрі була закріплена рішенням виконкому міської ради № 503 від 1 вересня 2014 року. У цьому рішенні прописано, що заборона діє до закінчення антитерористичної операції. У квітні Президент оголосив, що АТО закінчена і підписав Указ про початок операції об'єднаних сил (ООС). У рішення дніпровської міської ради про заборону феєрверків змін внесено не було.Таким чином, заборона, що поширювався на час проведення АТО, тепер не має юридичної сили", - пояснив юрист.

Дніпровська міська рада могла б продовжити мораторій на салюти, як це зробили в меріях інших міст, проте чомусь досі цього не зробила. Тож наразі феєрверки у місті не заборонені, і поліція за їх використання штрафувати права не має.

"Якщо юридично немає заборони, то ми не можемо штрафувати. Поліція діє в рамках чинного законодавства", - прокоментував речник патрульної поліції  Павло Карманов.

Як наслідок, якщо минулоріч дніпрян наполегливо попереджали про заборону використання салютів та закликали утриматися від піротехнічних шоу, то цьогоріч програми святкових вечорів на Новий рік у місті рясніють оголошеннями про святкові феєрверки. Не гребує салютами і міська влада.

Моральна відповідальність

На сьогодні у прифронтовому місті Дніпро офіційно зареєстровано чотири тисячі військовослужбовців, не рахуючи добровольців. Також Дніпропетровщина з початку війни на Сході прийняла майже 80 тисяч колишніх мешканців Сходу. Радник голови ДніпроОДА з питань військових, ветеран війни на Сході Іван Начовний вважає, що феєрверки під час війни - неприпустимі.

"В області чимала кількість добровольців, волонтерів, які їздять в зону військових дій, переселенців, що побували під бомбардуванням. Розуміють, що з ними відбувається під час феєрверків, в основному, їх сім'ї, друзі, знайомі, - це приблизно 60 - 70 тис жителів нашого міста - 10%. Решта 90% живуть в «мирному» режимі і ведуть звичний спосіб життя, в тому числі запускають салюти. Думка 10% не враховується. Немає ніякого правового механізму захисту цих 10%" - розповів Іван Начовний.

Психологи та психотерапевти, які працюють із демобілізованими бійцями, розповідають, що феєрверки можуть стати потужним звуковим та візуальним тригером. Тобто запустити нормальні психічні реакції для людей, що мають бойовий досвід, або у мирного населення, що виїхало, але мало досвід обстрілів, – викликати флешбеки або бажання відразу ховатися. Також з морально-етичного боку це сприймається як неповага.  

Психотерапевт Центру психічного здоров'я та травмотерапії "Форпост HELP" Борис Ганицький розповідає, що з початку війни до них за допомогою звернулися більше 500 військових та переселенців.

"Голосні звуки та вибухи звичайно можуть діяти на військових неблагополучно, він може відчувати жах, який відчував на фронті. Може розвинутися стрес, нервовий розлад. Проте частіше це стосується бійців із гострою фазою посттравматичного синдрому - тих, хто тільки повернувся з війни. І з кожним роком відсоток таких людей менше, адже наразі на Сході не такі активні бойові дії, як були з 2014 по 2016 роки", - розповів психотерапевт.

Борис Ганицький також пояснює, що за чотири роки бойових дій, люди втомилися бути весь час у жалобі, тому їм хочеться заперечувати, що війна є і вона поруч.

"Людям хочеться  феєрверків, радощів і веселощів. Мати свято теж потрібно, адже щоденний траур також негативно впливає на психіку. Але тут треба пам'ятати, що якщо ми цивілізоване суспільство, то маємо поважати тих, хто ціною власного життя і здоров'я захищає наші оселі. Тому особисто я вважаю, що заборона на салюти у Дніпрі та області необхідна. Адже при цьому ж ніхто не забороняє веселитися і радіти", - зазначив Борис Ганицький.

Проте думку про заборону феєрверків поділяються не всі. Відтак доброволець, колишній боєць “Правого сектору” та “Дніпра-1” Олександр Писаревський вважає  вплив на психіку вояків дещо перебільшеним.

"Особисто я ставлюся до феєрверків на Новий Рік абсолютно спокійно. Більшість моїх друзів так само. Немає у нас ані неврозів, ані страхів. Після повернення з фронту я навіть спав погано, бо занадто тихо було, а звик, що постійно щось гримить, бахкає, гуркотить чи свистить і фурчить, пролітаючи над головою. До того ж, Новий Рік - це свято і настрій має бути святковий. Тому жодних, скажімо так, негативних почуттів у мене фейєрверки не викликають. Бачили ми набагато страшніші речі аби ці забавки нас лякали", - зазначив Писаревський.

Виходить, що питання використання феєрверків не несе за собою адміністравної чи кримінальної відповідальності. Тож, вирішуючи запускати чи ні феєрверк, варто згадати не завадять ваші гучні веселощі іншим. А чи співставні розваги з наслідками кожен вирішує для себе. 
 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...