App Store Google Play

Січеславщина туристична

19.12.2018 18:00
Січеславщина туристична

Завдяки своїй природі і географічному положенню на мапі Європи Україна має всі шанси стати туристичною Меккою для мандрівників. Цьому також сприяє те, що наразі туристи все більше звертають увагу на ті місця, які протягом останніх десятиліть навіть не згадувалися у туристичних посібниках. Для України туристичний бізнес може стати одним із способів надати імпульс не тільки для розвитку культурної сфери, а і для зростання економічної користі від гостей. Про це може свідчити досвід багатьох країн світу, де туристичний сектор займає чи не головну позицію у формуванні надходжень бюджету держави.  

Щорічно на планеті фіксується більше 800 млн. осіб, які подорожують між країнами. Витрати туристів без транспортної складової вже у найближчі роки становитимуть більше 5 трлн. доларів США. За даними Всесвітньої туристичної організації, на туризм припадає близько 10% виробленого у світі ВВП та близько 30% світової торгівлі послугами. Також він збирає близько 7% світових інвестицій, кожне 15 робоче місце, близько 5% податкових надходжень. Таким чином не можна не звертати увагу на це явище.

Втім, як можна побачити, наразі Україна далеко не лідер серед туристичних маршрутів світу. Звичайно, що такі культурні центри як Київ і Львів протягом останніх років користуються відносно великим попитом, але очевидно, що це лише мізерна частина того потенціалу, який має наша країна. Варто також пам’ятати, що такий потенціал має і кожен регіон нашої держави, тому починати тернистий шлях до розвитку туризму необхідно саме з місцевого рівня.

Так, директор київського санаторію "Хвиля" і магістр зовнішньо-економічної діяльності Анатолій Семенов зазначає, що перспективи розвитку регіонального туризму безумовно є.

«Перш за все хочеться сказати, що перспективи безумовно є! Як в Дніпрі так і в інших регіонах! Про це просто треба говорити людям через всі релевантні канали ЗМІ (туристичні журнали, вебресурси, соцмережі, телеканали тощо), адже до поки вам (як туристу) не стане відомо про якесь цікаве місце для відвідування, то вірогідність, що ви поїдете туди нульова», - зазначає експерт.

Окрім цього, він зауважує, що відсутність інформації - це не єдина проблема.

«Звичайно, відсутність нормальної інформації про туристичні об'єкти того чи іншого регіону не єдина проблема. В загальних масштабах є ще: низький рівень сервісу, погані дороги, погане транспортне сполучення, слабка інфраструктура, відсутність стандартизації туристичних продуктів (наприклад зірковість в готелях) і т д. Список можна продовжувати! І як глянеш на цей список – замислюєшся, як до нього підступитись, скільки по часу займе вирішення цих питань, а в голові ще й відразу спливає думка про те, скільки це буде коштувати» - додає Семенов.

За його словами, слід пам'ятати, що проблеми такого масштабу не вирішуються якоюсь однією дією чи рішенням, тож треба підходити комплексно до кожної проблеми зі списку. І починати треба саме з інформації про туристичні місця. Наразі інтернет – головне вікно можливостей для розповсюдження інформації про ініціативи регіональних туристичних компаній чи громадських ініціатив.

«Наприклад наш санаторій Хвиля просувається на порталі Zruchno.Travel, у них ціла команда журналістів, які подорожують Україною, тестують туристичний актив особисто і потім створюють унікальний контент для свого онлайн Тревел-Журналу, який ми радо використовуємо у себе на сторінці в ФБ. Також у них багато інших цікавих розділів на порталі і велетенська база туристичних об'єктів, що налічує більше 57 тисяч об'єктів комерційного і некомерційного характеру. Якщо нас читає туристичний бізнес – скоріш за все ваш заклад вже є на порталі, тому зайдіть та перевірте актуальність інформації та й взагалі на інших туристичних ресурсах, адже це ваше обличчя в віртуальному світі», - розповів Анатолій Семенов.

Таким чином можна зробити висновки, що наразі існує інструментарій для розвитку місцевого туризму і зацікавлені сторони користуються ним.

Що ж стосується Січеславщини, то радянська історія залишила негативний відбиток на обличчі регіону. Наразі у більшості мешканців не тільки України, а і самої області сформовано уявлення про регіон як про промислову «діру» із заводами, розбитими дорогами та безкрайніми полями. Втім, як свідчить практика окремих ініціатив, історія Січеславщини має потужний фундамент, на якому можна і треба розбудовувати туристичну сферу. Наприклад, в Нікопольському районі активно функціонує туристична агенція «7 січей», яка актуалізує тему козацької доби та «краю січей». Історія цього краю стала головним мотивом науково-популярного фільму «Мандрівка у край затоплених Січей». Правозахисна група «Січ» стала першою, хто провів зйомки затоплених Січей - Базавлуцької та Чортомлицької. Також у фільмі можна побачити залишки Томаківської та Микитинської Січей, а також дізнатися про трагедію Великого Лугу – свідоме знищення самобутньої історії українського народу.

На жаль, сьогодні значна частина мешканців області навіть не знає про славну козацьку історію нашого краю і тому туризм має виконувати і просвітницьку роль в житті Січеславщини.

В цьому випадку варто звернути увагу і на групу людей, які вже не перший рік займаються розробкою та вивченням забутих сторінок історії Січеславського краю. Мова йде про екскурсійний клуб «Дніпро», який до свої подорожей залучає не звичайних гідів, а провідних науковців, істориків, краєзнавців. Зокрема, своїми знаннями з учасниками клубу діляться такі відомі фахівці як краєзнавець Микола Чабан, біолог та директор ландшафтного парку «Дніпрові пороги» Вадим Манюк, Ініціатором та ідеологічним натхненником цього проекту є історик Віктор Єкшов, якого учасниики клубу заслужено називають паном Мандрівником.

За його словами, регіональному туризму заважає розвиватися вищезгаданий радянський спадок.

«Екскурсійний туризм тоді був дієвим елементом пропаганди. Цікаво, що коли радянська імперія розпалася, то екскурсійні бюро, по суті, лишилися, з усім накопиченим «багажем знань» - і все це перекочувало в наступні турфірми вже Незалежної Україні. І якщо туризм заходу і центру України в більшості зумів змінитися впродовж чверті століття, то на сході в більшості за турфірмами тягнеться потужний радянський шлейф. Коли колегам м’яко про це нагадуєш, то, зазвичай, окрім агресії у відповідь нічого іншого не отримуєш. Вважаю цю тенденцію небезпечною з національної точки зору, бо силу пропаганди екскурсійної справи ніхто ж не відміняв. Я вже мовчу про переважаючу російську мову туристичного обслуговування в містах Сходу та Півдня України, з чим ми разом з екскурсантами стикаємося постійно», - розповідає Віктор Єкшов.

Географія подорожей екскурсійного клубу «Дніпро» охоплює всю область. Під час мандрівок у невеликі містечка та села можна наочно ознайомитися з історією цих населених пунктів і поспілкуватися із місцевими дослідниками краю.

Поряд із цим проводяться і регулярні візити до різноманітних музеїв Дніпра та регіону. Лише за 2018 рік учасники екскурсійного клубу відвідали десятки локацій та провели низку експедицій по історичним місцям Січеславщини.

«Наприклад, у Солоному в історичному будинку Бергманів, окрім музею, знаходиться ще чотири установи! Експонати там шикарні, але належних умов для їхнього розміщення немає. Уявіть, якщо там за пару років таки з’явиться новий аеропорт, то гості будуть зацікавлені за вільного часу подивитися місцеві цікавинки. А це не тільки музей – це й стародавній вулкан на теренах району, і, наприклад, готська фортеця в селищі Башмачці, про яку, окрім чорних археологів, не знає переважна більшість місцевих мешканців. А дехто подейкує, що їй близько 1700 років! Навіть навколо цих об’єктів немає ніяких елементів інфраструктури, навіть банальних інформаційних табличок. До багатьох місць просто не під’їхати, до деяких історичних та природничих об’єктів треба дертися крізь хащі. Це, звісно, додає нашим подорожам екстриму… Але обласні пам’ятки за правильної туристичної подачі будуть набагато цікавішими за об’єкти міста Дніпра», - зазначає пан Мандрівник.

 

 

Разом із цим, Віктор Єкшов зауважує, що в регіоні немає єдиного погляду на розвитку туризму, тому це суттєво впливає на можливі перспективи.

«Гадаю, саме в нашому краї немає розуміння на всіх ланках від бізнесу до влади, що регіональний туризм розвивати потрібно. Через падіння в 1990-ті роки сільської інфраструктури порівняно з міським та, загалом, світовим туризмом обласні місця демонструвати на високому рівні соромно. Але добре, що там, де сьогодні сільські громади очолили молоді і активні люди, які завдяки децентралізації змогли використати гроші на розвиток селищ – там є, що показати і є, чим поділитися з гостями. Це не історичний туризм, а, скоріше, мотиваційний – який демонструє та поширює в суспільстві позитив, який усім зараз потрібний. Ми з постійними екскурсантами з захопленням слідкуємо за змінами в селищах Волоському, Спаському, Єлизаветівці, в деяких вже побували, в деяких – лише плануємо. Звісно, їм теж насправді потрібна наша підтримка. Тож єднаймося в розбудові України», - розповідає він.

Мандрівник додає, що місцевий туризм це унікальна нагода відпочити від щоденного стресу і дізнатися про історію свого регіону. 

«А найголовніше – регіональний туризм сьогодні, коли в нашому житті все стрімко відбувається, дає можливість вирватися поза місто лише на півдня, на 8-10 годин, і відпочити від міського шуму та метушні, дізнатися багато про навколишні старожитності, почути невимушену українську мову, дізнатися про трагічні для українців події за совєтів з перших вуст, насолодитися природою і стародавніми об’єктами, згадати про вічні цінності, про які в Дніпрі так часто забуваємо», - підсумовує Віктор Єкшов.

Таким чином, попри всі складнощі, паростки туризму в регіонах безумовно є. Як можна побачити на живих прикладах, ці паростки з часом перетворюються на цілі туристичні агенції та екскурсійні клуби. Цілком можливо, що в найближчі роки, зі збільшенням попиту і пропозиції, Січеславщина не тільки відродить свою історичну самобутність, а і ознайомить зі своєю історією всю Україну.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...