App Store Google Play

Математика як обов’язоковий предмет на ЗНО: стимул чи тупиковий підхід

02.09.2018 10:00
Математика як обов’язоковий предмет на ЗНО: стимул чи тупиковий підхід

Нещодавно Міністерство освіти України оприлюднило заяву, що урядовці готують впровадження математики як обов’язкової дисципліни під час складання зовнішнього незалежного оцінювання. Зокрема, це пов’язано з доволі низькими показниками цьогорічного тестування.

Цього року математика дійсно стала найбільш нездоланним бар’єром для абітурієнтів. За даними Українського центру оцінювання якості освіти прохідний бал з цього предмету подолали лише 81% учасників ЗНО. Таким чином, у міністерстві планують “заохотити” потенційних вступників приділяти більше уваги вивченню математичної галузі. Втім чи дійсно такий підхід змінить ситуацію з підготовкою школярів — наразі невідомо.

Як можна побачити на прикладі української мови і літератури, обов’язковість не завжди приносить необхідних результатів. Якщо повернутися до даних УЦОЯО, то статистика цьогорічного тестування свідчить про те, що обов’язкова мовна дисципліна випереджає математику за кількістю успішних тестів лише на 5 відсотків - 86% осіб (не склали 46 892 з 323 358 учасників). А якщо поглянути на результати складання зовсім необов’язкової англійської мови, яку успішно склали 92% учасників ЗНО, то можна впевнено сказати, що проблема полягає не в примусовості до вивчення, а від інших, біль глибших факторів.

Якщо зануритися у наукові роботи різних психологів та педагогів, то найперше, що можна звідти отримати — це те, що примусовість у навчанні є найменш ефективним методом викладання та виховання учнів. А головним фактором успішного засвоєння інформації завжди є правильне стимулювання та вміння зацікавити слухачів. Саме тому на перший план при подачі навчального матеріалу варто ставити особисті якості викладача — рівень його професійної підготовки, власну зацікавленість передачі знань, харизму, вміння знайти доступ до кожного учня тощо. Очевидно, що у разі відсутності зазначених рис у вчителів, планка, за якої учень буде успішно засвоювати матеріал, значно підніметься і не залишить йому майже ніяких шансів підготуватися до майбутнього вступу у вищій навчальний заклад.

Практика свідчить, що педагогові недостатньо використати той чи інший прийом активізації пізнавальної діяльності. Якщо у людини немає бажання вчитися, то жоден метод або прийом активізації не змусить її це зробити. Отже, педагог має створити таку ситуацію, в якій у особистості з’явилося б бажання діяти, брати участь у розв’язанні задач чи навчальної проблеми, відповідати на запитання, виконувати самостійні завдання. Відповідно до цього, сам підхід робити все обов’язковим задля підвищення ефективності навчання є абсурдним.

Разом із цим, у самих вступників має бути сформована необхідність підготовки до тієї чи іншої спеціальності й безпосереднє бачення свого майбутнього. Своє місце у процесі вступу займає правильний вибір професії, адже не секрет, що наразі в Україні спостерігається значний дисбаланс у кількості фахівців. Якщо сьогодні державі найбільше потрібні медики, вчителі та айтішники, то в реальності ми маємо домінування менеджерів, юристів, економістів тощо.

Таким чином, ідеальний “рецепт” успішного вступу і подальшого працевлаштування складається з наступних пунктів:

- належний рівень підготовки в школі, умови;
- належна професійна підготовка педагогів;
- належна мотивація учня вивчати дисципліни;
- вибір актуальної спеціальності для вступу;
- успішне складання ЗНО.

Якщо зазначені умови будуть виконані, то і з подальшим навчанням у ВНЗ проблем не виникне.

Але у будь-якому випадку нав’язувати молодому поколінню які саме предмети є необхідними для складання всеукраїнського тестування не варто.

Проблеми з підходом до ЗНО вже давно помічають фахівці. Зокрема, професор Української академії акмеології Валерій Антонов зазначає, що держава має змінити свій погляд на зовнішнє незалежне оцінювання.

“Креативним акме-педагогам вже давно відомо про тупиковий підхід до ЗНО. Це стосується будь-якого предмету взагалі, а математики чи української мови частково. В Європі, в контексті Болонського процесу, існує дуже “проста" система:

В Університети на перший курс приймають стільки заяв, скільки подано (наприклад, треба прийняти 300 заяв, а подано 3000 - приймають всі 3000). На першому курсі роблять спробу навчатися всі, хто подав заяви. Але зарахують на перший курс лише тих, хто за тестуванням та діагностикою набере перші 300 рейтингових балів. Викладачі на першому курсі "використовуються" лише для консультацій. Вся робота першокурсників - орієнтована на самостійне вивчення запропонованих дисциплін і набору балів за якістю їх вивчення, через відповідні тести", - розповідає Валерій Антонов.

Окрім цього, він наголошує, що треба ставити питання не про доцільність складання ЗНО з того чи іншого предмету, а про корінну зміну методики прийняття до ВНЗ.

Таким чином, ми бачимо, що наразі колись прогресивна система зовнішнього незалежного тестування має бути переглянута та вдосконалена. Але цей процес має відбутися як один із етапів загальнонаціонального процесу реформування не тільки бюрократичної частини освітньої сфери, а і світоглядних орієнтирів в учнів шкіл та потенційних абітурієнтів. Знову ж, використання радянського інструментарію “обов’язковості” може призвести лише до ще більшої деформації ринку фахівців в Україні, яка і так страждає через дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Нам усім варто пам’ятати, що освіта завжди починається з усвідомлення необхідності саморозвитку, тому навіть якщо зробити усі навчальні дисципліни обов’язковими для складання на ЗНО і при цьому забути про психологічні аспекти підготовки учнів, ми ніколи не виправимо ситуацію з низьким відсотком “прохідних” абітурієнтів.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...