App Store Google Play

Ліліпутія Путіна руйнується

11.08.2018 18:00
Ліліпутія Путіна руйнується

Російські політики та експерти змагаються у втішних коментарях щодо нових американських санкцій. І російська фінансова система досить міцна, щоб ці нові санкції витримати. І російській економіці ці нові санкції тільки на користь підуть. І взагалі це все Трамп спеціально придумав, щоб пом'якшити можливий ефект від введення конгресом так званих "санкцій з пекла". Ось це дійсно страшні санкції, страшнючі просто. А нові санкції – не такі страшні. І взагалі президент США сам може вирішувати, які з них вводити, а які ні. І, звичайно ж, він найстрашніші не введе. А найстрашніші взагалі будуть через три місяці, а може, і не буде їх зовсім. А потім і склад Конгресу зміниться. І новий склад Конгресу вже не буде таким русофобським...

Не впевнений, що я все перерахував. Просто не встигаю стежити за трісконею антісанкційної пропаганди. Але коли я все це чую, то завжди згадую розмову з Жозе Рамушом-Ортою, ще не нобелівським лауреатом і вже тим більше не президентом Східного Тимору, а просто політичним емігрантом.

Я намагався зрозуміти, чим Рамуш-Орта керується, коли випромінює впевненість у невідворотності незалежності своєї країни – тоді анексованої індонезійської провінції. Режим генерала Сухарто в Індонезії виглядав не менш міцним, ніж сучасний путінський режим. Повстанці були розгромлені, їх лідери заарештовані, Індонезія не звертала ніякої уваги на протести світової спільноти, а деякі представники цього самого співтовариства визнали законність анексії Східного Тимору. Яка незалежність?

Рамуш-Орта тоді пояснив мені одну просту річ. Він сказав, що такій великій і сильній країні, як Індонезія, просто за визначенням не потрібен був конфлікт зі світовим співтовариством через Східний Тимор. І сам Східний Тимор, бідний і відсталий, теж був не потрібен. Що рішення про анексію демонструє деградацію індонезійського політичного режиму. І якщо допущена одна серйозна помилка, то неодмінно будуть допущені й усі інші. Режим впаде, Східний Тимор отримає свободу – резюмував мій співрозмовник. І виявився абсолютно правий.

Щось подібне зараз відбувається і з російським режимом – при всій його видимій міцності. Одна помилка слідує за іншою – і режим сам заганяє себе в пастку. Зрозуміло, що на тлі загострення відносин із Заходом і дискусій навколо санкцій не було ніякої необхідності труїти Скрипаля, що призвело до нового витка конфронтації і – що найголовніше – до введення в дію "автоматичного" закону проти країн, які застосовують хімічну зброю. Ясно, що введенню в життя найбільш згубних для російської економіки санкцій можна запобігти переговорами з Вашингтоном. Однак вести такі переговори означає визнати відповідальність за отруєння Скрипаля. А значить, нехай краще будуть санкції, ніж консультації. [...]

Індонезійський президент генерал Сухарто був політиком сильнішим за Путіна – але утнув дурницю зі Східним Тимором, тому що до моменту його анексії був уже в похилому віці, провів довгі роки на посаді глави держави і втратили зв'язок з реальністю і здатність до довгострокового прогнозування. Путін – такий же Сухарто, тільки російський. У нас просто не вистачає мужності сказати самим собі, що захоплення Криму не було якимось там світовим злом і зловісним задумом, а просто навіженством, звичайною дурістю, нездатністю прораховувати наслідки. Вся віра в похмурий геній Путіна грунтується на елементарному небажанні Заходу вступати в серйозний конфлікт з маргінальною деспотією, що знаходиться на периферії світової економіки. Але як тільки західний велетень дратується і ворушить мізинцем, в російській Ліліпутії все миттєво руйнується. І рубль летить під три чорти, і "Іскандери" не сміються, і антисанкції не допомагають. І все це настільки просто, настільки елементарно, що я міг би тільки дивуватися, як мільйони людей не бачать очевидного. Міг би, якби не виріс у Радянському Союзі, де теж ніхто нічого ніколи не хотів помічати.

Тож я не дивуюся, я жахаюся. Невідворотність катастрофи очевидна просто тому, що російська влада не здатна до генерації нічого іншого, крім помилок, а російська "агресивно-слухняна" більшість не здатна помітити ні самих цих помилок, ні їх наслідків.

Все інше – просто справа часу.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Мабуть це банальні, очевидні слова, але... Сьогодні на Краснопільському кладовищі вже вдруге за тиждень провожали в останню путь воїна, який пав на російсько-українській війні. Цього разу наш сві...
Ахметов, схоже, почав мститися дніпрянам за те, що вони насмілилася відстояти своє право більше його не кредитувати!Гадаю, всі зрозуміли про що йдеться…Декілька років поспіль цей представник ук...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

Не водіть дітей до цирку

На арені дресирувальник у гарному вбранні, яскраве світло софітів, голосна музика. А в кутку - наляканий лев, якому наживо вирвали кігті та спиляли ікла. Білосніжні голуби злітають&nbsp...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

І знову про мову

Українці без російської мови - третій сорт. Володіти лише українською, і не знати жодної іншої мови, бути німим. Єдина перспектива українців в такому випадку - бути прибиральниками, доглядальника...