App Store Google Play

Уся надія на молоде, незіпсоване, освічене покоління. Але як його створити?

17.05.2018 10:00
Уся надія на молоде, незіпсоване, освічене покоління. Але як його створити?

Гаразд, з нашим поколінням вже все зрозуміло. Відчай 90-х, "жир" нульових і криза 2010-х – були часом фантастичних можливостей і випробувань. Хтось вижив, а хтось ні, один схопив, інший втратив, одиниці піднесло, а десятки віднесло. Я до того, що моє покоління, пострадянських, по-моєму, його називають X, з неодмінним "адідасом, іномаркою і поїздкою в Париж", вже своє слово сказало і справу зробило. Нічого нового від нас чекати не доводиться, і свіжими ідеями наші голови, найімовірніше, не розквітнуть, - пише Іван Компан для NV.ua.

Покоління X, з неодмінним "адідасом, іномаркою і поїздкою в Париж", вже своє слово сказало і справу зробило

Ті, кого, якщо не помиляюся, називають Y, і для кого стандартом стала розкіш минулого десятиліття, з необмеженим потоком кар'єрних можливостей, грошей і супутніх задоволень, покоління, що насолоджувалося "джипами, ролексом і віскариком на яхті", теж малоцікаві. Як, втім, і ті, кого називають Z – "кризові", що почали пізнавати життя у "Велику рецесію", після 2008 року, під знаком "iPhone, Instagram і freelance". На відміну від Х у них ще є сили, але немає швидких можливостей. А на далеку дистанцію в сучасній Україні мало хто розраховує.

Немає часу, все повинно відбуватися моментально. Є досягнення, немає досягнень, та яка різниця – їх замінить "Фейсбук". Написав кілька гасел на день, отримав дві-три сотні лайків і оба-на! Ти – чемпіон, лідер думок, володар фейсбучних умів. І нічого, що із заплутаною біографією, адже її недолугість можна компенсувати тисячами "фоловерів". Як це несучасно вважати, що сила людини в розумі, характері, чесності. Що за старомодні марення? Сила в followers! Жив би Пушкін зараз, то шукав би прекрасний витязь не голку в яйці, а паролі до "Фейсбуку". Видалив рахунок і все – немає Кощія.

Як це несучасно вважати, що сила людини в розумі, характері, чесності. Сила в followers!

Навіть уявити страшно, скільки великих революціонерів, громадських діячів і реформаторів, "нових" і старих лідерів, ми втратили б відразу. Кинулися б шукати, про справи їх питати, а от тільки навряд чи знайшли б. Адже, як про справи ці без "Фейсбука" дізнаєшся? Можна, звичайно, в резюме глянути. Начебто все просто так зрозуміло: скільки місць навчання і роботи та досягнень всяких перераховано. Один діяч, наприклад, пише, що Гарвард закінчив, та ще й з відзнакою. Ну, повинна ж бути інформація про таку людину в асоціації випускників. Напевно, університет його пам'ятає та пишається. Робиш запит, а там "бац!". І виявляється, що вчився на тренінгу, та ще й не в Америці, а десь у Варшаві, куди гарвардський професор приїхав на тиждень заморських студентів повчити.

Або, ось, інший заявляє, що інвестицій на $5 млрд в країну залучив. Оце так! Це майже в два рази більше, ніж IFC, інвестиційне крило Світового банку, за чверть століття в Україну інвестувало. Озираєшся, шукаєш, де ж вони ці інвестиції, а знайти не можеш. Напевно, в "Фейсбуці" всі залишилися. Та що вже говорити, всіх прикладів і не перерахуєш. Та й не потрібно, висновок сам собою напрошується – з фейсбучними спринтерами процвітання у нас навряд чи настане.

Адже відстали ми настільки, що нам не рік чи два бігти, справжніх лідерів наздоганяючи. Рахунок вже на десятиліття пішов. Нам стаєри потрібні, щоб добігти сил вистачило.

А ось тепер найскладніше. Де ж їх взяти цих стаєрів – молодих, незіпсованих, освічених? Схоже, що в пошуку потрібно за нинішнє покоління, назвемо його W, у яких в голові ще "snapchat, ляльки та танчики", братися. А не візьмемося, то й не світить нам нічого.

Ось тільки братися кому? Може, як колись в уряд нові обличчя набирали, так і тепер клич дамо – "Всі у вчителі!". До речі, надій на успіх навіть більше буде. По-перше, викладати, дійсно, свідомі підуть. У школі особливо не попіаришся та на публіці не покрасуєшься, як на міністерських посадах. До рук, крім крейди, теж нічого не прилипне. Та й олігархи своїх "смотрящих" на посади директорів та їх заступників розставляти не будуть. І впевнений, є ж такі люди, хто б вчителювати по-новому, не за страх, а за совість, із задоволенням би пішов. Тільки платити потрібно пристойно, щоб на життя вистачало.

І знаєте, навіть це "вічне" питання грошей, напевно, вирішити можна, було б бажання. Ресурсів-то внутрішніх хоч відбавляй. Адже кожен мільярд доларів, позичений у МВФ, а не за допомогою держоблігацій, обходився б нам, як мінімум, на десятки мільйонів доларів на рік дешевше. І це тільки один мільярд за один рік. А у нас-то цих мільярдів позичених ого-го скільки. Уявляєте, скільки хороших вчителів на ці гроші утримувати можна. Упевнений, що до нас би черга з усього світу вишикувалася.

Ось тільки нікому це не потрібно. Тому що дистанція наша спринтерська, а для "Фейсбуку" вчителі не потрібні. Там і безграмотні гасла та хвастощі перед фоловерами з дорогою душею залайкають!

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Інтелектуальні пітекантропи

Сьогодні у Раді цілий шабаш інтелектуальних пітекантропів. Але мажоритарник Шахов, на мою скромну думку, - хедлайнер цієї туси. У його виступі проти ринку землі ми почули посилання на спартанського ца...
Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...
Після української заяви про розпуск лднр, м'яч недовго був на половині поля росіян. путін висунув і свою вимогу - імплементація "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Причому ці вимоги путін...