App Store Google Play

Січеславщина - важлива місія сучасного покоління

26.04.2018 14:00
Січеславщина - важлива місія сучасного покоління

Як тільки не називають теперішню Дніпропетровську область: форпостом України, колискою козацтва, туристичним потенціалом чи то промисловим краєм. Відомий український письменник, видавець та публіцист Віталій Капранов наголошує: Дніпропетровщина - вотчина славетного війська та ключ до історії України.

В інтерв'ю для Дніпрограду митець заявив, що всебічно підтримує перейменування області саме на Січеславську. Про історичний контекст в топонімах, важливу роль декомунізації та ворогів України читайте далі у матеріалі.

Дніпровські активісти ініціюють перейменування Дніпропетровського регіону на Січеславську. Ініціативу підтримали більше 40 громадських організацій області, громадські ради при органах місцевого самоврядування, народні депутати та містяни. Загалом тема розпалила неабиякі обговорення не тільки в регіоні, а й у всій країні. Наскільки вам імпонує назва Січеславська

Ідеї перейменувати ваш край у Січеслав вже близько ста років. Дехто вважає автором цієї назви Дмитра Яворницького, наскільки це правда сказати важко, але те, що саме цю назву підтримував викладач, видавець і очільник місцевої «Просвіти» Євген Вировий, який потім врешті був особистим радником з питань культури та мови Гетьмана Скоропадського, можна сказати з впевненістю. Також цей топонім підтримували письменники Валер’ян Підмогильний і Валер’ян Поліщук. Тобто ініціатива не нова. І сто років влада з нею бореться як може. Та врешті решт, якщо ми збираємось перемагати, то за тенденцією сьогодні перемагають сторічні ідеї, які тоді несла УНР.  

І наразі дуже важливо, аби пріоритетними були ті ініціативи, які сто років тому підтримувала українська інтелігенція. Бо, як ви розумієте, історія Дніпра, або Катеринослава, вона наскрізно фальсифікована та русифікована. Починаючи від дати заснування, буцім-то це зробила Катерина або ж Потьомкін. Хоча насправді місто знаходиться на території козацьких паланок, і якимось дивним чином історія цих поселень вже не є минувшиною міста, не кажучи вже про тисячолітню історію, яка існувала до козацтва. Тож саме наше покоління має прекрасну можливість викинути брехливий імперський міф про те, що нібито на тій землі ніхто не жив до приходу Катерини.

До речі це дуже типова побудова радянської і російської історії, які одна одну багато наслідували. І російська влада зробила усе, аби створити картинку того, що нібито насправді козаки були збродом біженців та варварів, які осіли на території теперішньої Дніпропетровщини. І мовляв, звідки в “бєглих” земля?

Українці розуміють, що це все злісна і навмисна брехня. І тому увічнення тези, що козаки господарі цієї землі, які жили там завжди, і жили їхні предки, і де живуть їх нащадки - ми, не просто наше завдання, а важлива місія. Саме топоніми нагадують щодня про те, чиї кістки споконвіків тут поховані.

Деякі містяни виступають за більш нейтральну назву. На вашу думку, чому саме Січеславська?

Тому що Січеславщина - безперервна лінія, яка вестиме українців з минулого у майбутнє. Це та сила, яка об’єднує. Адже коли наші діти запитають: “А чому наша область називається Січеславською?”, тоді наші вчителі, батьки, дідусі розкажуть, що саме в цьому краї правили легендарні козаки - автентичне військо нашої Держави. Та й у загальному розумінні Дніпропетровщина є величезним форпостом - промисловим, військовим та історичним. Саме цей край є ключем до всієї степової історії України.

Як сказав би Владімір Ілліч це “архіважно” - надважливо зберегти історичну назву, підкреслити на рівні топоніміки. Тому ми проти змін комуністичних назв на абстрактні. Зокрема, на честь річок і такого іншого. Ми за історичні зміни, адже одне з завдань топоніміки - нести історію краю.

Що б ви відповіли людям, які вважають що історія не важлива, козаки - це архаїка, і взагалі треба зосередитись на важливіших речах?

Ну тоді треба запитати, як вони ставляться до власного діда і власної бабусі. Чи готові вони плюнути їм в облиичя? Чи готові вони плюнути на могили своїх предків? Якщо готові, то так само і їх онуки вчинять і з ними. А якщо не готові, то мають розуміти, що з життя їх бабусь та дідусів складаєтсья ціла історія країни. І ні в якому разі не можна відкладати такі важливі питання. Особливо дивують подібні розмови в Дніпропетровській області - по суті прифронтовій зоні. Там, де щодня бачать війну на власні очі.

Що таке декомунізація конкретно для України? Навіщо вона потрібна?

Декомунізація - важливий елемент оборони в інформаційній війні проти нас. І коли ми воюємо, то треба чітко називати ворогів - ворогами.

Як на мене декомунізація є індикатором - якщо людина проти захисту української державності в інформаційному полі, з будь-яких причин - їй так зручніше, вона так звикла, вона не хоче конфліктів - не аргумент, враховуючи, що за 200 кілометрів обстрілюють артилерією, вона - ворог. Взагалі за такі аргументи треба бити по голові, щоб людина отямилась. В мене складаєтся враження, що коли кажуть, мовляв, ветеранів АТО треба психологічно реабілітувати, то скоріше психологічно реабілітувати треба нас, бо ми не розуміємо, що йде справжнісінька війна, а вони все розуміють, і поводяться відповідно.

І декомунізація якраз і є психологічною реабілітацією. Ми маємо розуміти, що проти нас ведетсья війна, яка почалась не вчора. Ця війна почалася триста років тому, коли вперше пожежею було знищено бібліотеку Києво-Печерської лаври. І спалили її москалі. Тобто, хто проти декомунізації скоріше за все просто дурний, сліпий чи ворог.

Тож закликаю усіх небайдужих українців, зокрема і мешканців майбутньої Січеславщини, долучитися до історичного моменту, допомогти відновити українську спадщину та підтримати перейменування області. 

Нагадаємо, народний депутат України Андрій Денисенко зібрав 150 підписів депутатів під проектом змін до Конституції - за перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...