App Store Google Play

Мій край - Січеславщина, - ставлення молодих фахівців-істориків

31.01.2018 14:00
Мій край - Січеславщина, - ставлення молодих фахівців-істориків

Дніпропетровщина - козацький край та центр запорозьких вольностей. Регіон наповнений значною кількістю оборонних форпостів. Саме Січ була укріпленим осередком війська Запорізького. У період Української Революції 1917-1921 років назви «Січеслав» та «Січеславщина» стали неофіційними назвами міста.

Тим не менш, заперечуючи історичну тяглість, назва нашого регіону досі прославляє радянського функціонера - одного з організаторів Голодомору в Україні Григорія Петровського.

У зв’язку з цим небайдужі містяни зареєстрували на сайті Президента відповідну петицію щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Кореспондент Дніпрограда дізнавався ставлення молоді міста та області до цієї ініціативи. В першу чергу, спілкувалися зі студентами-істориками, спеціалістами, екскурсоводами та вчителями.

«Перейменування - це данина нашому козацькому минулому, адже п'ять з семи запорізький січей існувало на території нашої області. Крім того, у січні 1919 року наше місто звільнили від махновсько-більшовитських банд саме загони Січових стрільців «Вільних козаків» під керівництво Романа Самокиша і тодішня газета «Республіканець» назвала цей день Днем Перемоги. Прикметно, що на похованні загиблих стрільців інтелігенція міста проголошувала, що це справжній символ, адже «серце січової землі від ворога врятував полк під назвою Січових стрільців», - зауважив студент-історик, спеціаліст Інституту історії Дніпра Гліб Стрижко.

Він додав, що також цікаво порівняти прапори двох областей - Дніпропетровської та Запорозької. Справді, на обох стягах зображений козак, але Запорізька область вже й так асоціюється із козаками та Хортицею, але й жителі нашого регіону мають підстави стверджувати, що населяють козацький край. З огляду на це, назва Січеславська для області вдало підходить.

«Закріплення назви Січеславської області в Конституції України має в основі історичний бекграунд та відповідає стратегії розвитку - позиціонування нас як регіону козацької слави. На жаль, наразі ми не використовуємо цей потенціал, тому славу козацького краю забирає Запоріжжя. До того ж, без сумнівно, мешканці Жовтих Вод асоціюють своє минуле з Хмельницьким, а не з комуністом Петровським. Також у Підгородньому вважають, що їх місто походить від козацьких зимівників, з багатьма іншими населеними пунктами так само», - розповів студент історичного факультету ДНУ Вірослав Цюп’як.

На питання про доцільність закріплення нової назви області відповів вчитель історії Євген Кравченко. Він зазначив, що найважче висловлювати думку не від імені вчителя, а представника покоління, яке народилося та виросло в незалежній Україні. Євген розповів, що все своє свідоме дитинство жив в молодій державі, яку вирізняли чудернацькі незрозумілі вивіски. То центральний проспект міста названо німецьким філософом, то місто возвеличує ім’я будівника соціалізму. І при цьому всі говорили про нормальність такого стану речей: «це ж минуле, його не зміниш».

«Як фаховий історик, можу довго розповідати про степову колиску українського козацтва, про регіон, що майже всю новітню історію пов’язувався з козацьким краєм за будь-якої влади. Тут знаходиться могила Івана Сірка, тут зберігав пам'ять про козацтво Дмитро Яворницький.  Як учитель, навіть гадки не маю скільки десятків разів мені доведеться розповідати дітям про доцільність перейменування. Бо в маленьких українців окрім шкільної лави завжди є батьківська кухня, де вони подібно губкам вбирають весь спектр думок дорослих. «А скільки на це грошей витратять? Типу від цього краще стане жити? Що інших проблем у держави немає?». З подібним ставленням не раз доводилось вести боротьбу ще після перейменування вулиць та міста», -  говорить Євген Кравченко.

Євген пояснив, що здобуваючи освіту він дізнався інше минуле, яке не обмежувалося лише історію життя кількох комуністів. Саме тому він долучаюсь до петиції про перейменування.

«В 2016 наше місто отримало назву Дніпро – назву, яка в повсякденні надзвичайно популярна, особливо серед покоління, яке народилось вже в незалежній Україні. Тепер черга перейменувати область, адже цілий регіон з населенням 3,5 мільйонів осіб «прославляє» ім’я ката, який знищив та руйнував життя молодих українців в минулому столітті лише через те, що вони були українцями. Зараз, коли вся країна, зокрема і наша область, бореться за право на самовизначення, тисячі українців віддають життя і своє здоров’я з метою захисту права на самоідентифікацію. Тож тут, в тилу, ми зобов’язані робити все, аби стерти з нашої культури та повсякдення нав’язані «совєтською» окупацією назви адміністративно-територіальних одиниць», - пояснив голова громадської організації «Спільнота активної молоді – «САМ» Владислав Мельничук.

Підбиваючи підсумки, важливо виокремити одну важливу тезу: молоді фахівці, які вирізняються активною громадською позицією, прагнуть ідентифікувати свій край як Січеславщину, а не «совєтську» провінцію. Крім того, вони переконані, що майбутні покоління в цьому не сумніватимуться.

Раніше в інструкції повідомлялося, як можна підтримати петицію щодо перейменуванні області на Січеславську.

Нагадаємо, що раніше з ідеєю перейменування області виступив народний депутат Андрій Денисенко, який свого часу став ініціатором постанови Верховної Ради про перейменування Дніпропетровська на звичну містянам назву Дніпро. Він також підтримує ідею перейменування Дніпропетровської області на Січеславську і певен, що це завдання є цілком вирішуваним у діючому складі Парламенту і на цьому етапі розвитку нації і держави.

Він також звернуся до дніпрян через соцмережі з закликом підтримати петицію до Президента.

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...