App Store Google Play

Дніпро здатне створювати інвестиційний мікроклімат європейського зразка

21.07.2017 14:00
Дніпро здатне створювати інвестиційний мікроклімат європейського зразка

Нещодавно депутати Дніпровської міськради ухвалили рішення про побудову індустріального парку на Слобожанському проспекті. Проект було ініційовано «Агентством розвитку Дніпра». Такий результат доводить, що місто може створювати власний мікроклімат.

Про залучення інвесторів до Дніпра, створення агророботів, використання біо- та ІТ-технологій у виробництві розповів у першій частині інтерв'ю для «Дніпрограда» Володимир Панченко - директор «Агентства розвитку Дніпра», економіст та переконаний індустріаліст, який є прихильником економічного націоналізму.

Пропоную поговорити про бізнес-інфраструктуру у Дніпрі. Що наразі є пріоритетним для розвитку цього напрямку?

Якщо говорити загалом про інвестиційний клімат, то першочергове значення мають не можливості місцевих органів влади, а ситуація в країні. Наразі в Україні вона досить складна, тому що ми на інвестиційній карті світу визначені як країна, в якій триває війна. Це відштовхує іноземних інвесторів, натомість бізнесменів у середині країни тривожить вже не відсутність кредитування, але і скорочення споживання, яке актуальне другий рік поспіль. Від цього страждають власники ресторанів, готелів та інших закладів. Такою є загальна ситуація в країні.

У цій ситуації Дніпро, як велике місто, може зробити багато. Тут можна говорити про створення власного мікроклімату і бізнесмени можуть на це реагувати. Якщо місцеві інвестори не будуть вкладатися у Дніпро – це буде негативним показником для іноземних інвесторів.

Як би ви охарактеризували поле діяльності «Агентства розвитку Дніпра»?

Агентство створене за рішенням та з фінансуванням міської ради. Незважаючи на це, ми також працюємо на залученням зовнішніх джерел фінансування. Ті проекти, якими ми опікуємось, є своєрідними точками росту. Найбільш відомий проект – індустріальний парк. Мета його утворення полягає у створенні інфраструктури, що дозволить будувати фабрики.

Ми збираємось надати близько 40 гектарів тим бізнесменам, які б хотіли відкрити промислове виробництво, а загальна площа парку становитиме більше 80 гектарів. Всі консультації, які ми наразі проводимо, спрямовані на залучення компанії-оператора з високотехнологічної країни. Перш за все, виробництво має базуватися машинобудуванні, а також бути незабруднюючим та стимулювати ІТ. Воно може також включати і прості сфери бізнесу, які пов’язані з упаковкою чи переупаковкою, різними збиральними виробництвами.

Що з вищезазначеного можна реалізувати в індустріальному парку на Слобожанському проспекті?

В індустріальному парку, будівництво якого розпочнеться невдовзі, крім промислових підприємств нового типу є можливість для створення бізнес-інкубатора. Його можна реалізувати у рамках науково-технологічного парку, який часто створюється як окрема одиниця, однак тут є шанс об’єднати два концепти. Над цим інтегрованим проектом у нас працює спеціальна група. Не менш важливо залучити біо- та ІТ-технології для створення агророботів з подальшим використанням в агробізнесі.

На додачу до цього, на території парку буде розміщуватись кампус – простір для нетворкінгу. Це необхідно для молодих бізнесменів, які наразі стрімко емігрують з країни. На жаль, це незаперечний факт, що молодь від’їжджає і буде продовжувати це робити. Їх не втримати за допомогою заборон, бо наша країна є демократичною. Заклики теж не допоможуть. Потрібне навчання, супроводження та кошти. Тому Агентство працює над концепцією створення фонду розвитку, який, за умов часткового (на рівні 1-10%) від необхідного обсягу фінансування від міста, доповнений на 90-99% інвесторськими коштами, допоможе молодим бізнесменам стартувати у своїй діяльності.

На чому варто акцентувати, розбудовуючи індустріальний парк?

При всій жагучій потребі у промисловому майданчику, першим буде не цей проект. У Дніпрі немає постійно діючого виставкового центру, тому це перше, що необхідно зробити в рамках парку. Мета даних центрів – не тільки традиційна виставкова діяльність, але і показ технологій «Індустрії 4.0». Це вже не стара промисловість, до якої належать мартени. Індустрія четвертого рівня поєднує метал та ІТ. До того ж, виставковий центр самоокупний, тому зараз тривають переговори щодо його створення.

Хто ініціює ідеї, які намагається реалізувати «Агентство розвитку Дніпра»?
Агентство отримує ідеї на припрацювання як від мерії, так і від бізнесу. Ми виступили ініціатором конкурсів для привернення уваги до можливості отримати вдосконалення бізнес ідей, які можна назвати частковою бізнес-інкубацією, коли автори ідей подавали власні проекти у вигляді бізнес-планів. Однак ми їх завжди доопрацьовували по стандартам UNIDO.

Два тижні тому у «Менорі» відбувалася зустріч бізнесменів, на якій ви були присутні. Одна з тез, що обговорювалась, стосувалась використання Служби безпеки України, зовнішньої розвідки, для економічного розвитку, але не в сенсі перевірок бізнесу. Як ви гадаєте, наскільки це дієво?

Ця ідея періодично спливає у різних програмах, починаючи з 2010 року. В «Менорі» зустріч проводив мій хороший знайомий – спікер та стратег Валерій Пекар. Він разом з колегами намагався показати, що бізнес спати не може, тому бізнесмени весь час мають брати участь і в громадській діяльності, і в політиці. Скоріше за все, проект Валерія Пекара «Нова країна» в майбутньому перетвориться у партію, оскільки вони активно ініціюють залучення бізнесу до політики.

У світі так влаштовано, що все підпорядковується економіці. Ті служби, які працюють за кордоном, мають отримувати доступ до промислових секретів, з якими просто так ніхто не хоче ділитися. Світова практика показує, що провідні країни їх просто викрадали. Нам зараз треба наслідувати досвід сучасних високорозвинених країн, який вони отримали в момент старту. В той момент, коли були такими ж слабкими, як і ми. Один із факторів їхнього успіху – тяга до технологій.

Наскільки вдалим є залучення малого та середнього бізнесу України до новітніх технологій?

В Україні часто стверджують, що у нас три мільйони малих підприємців, так само як і в Німеччині. Однак це підміна понять. За кордоном малий та середній бізнес може мати 20 мільйонів доларів обороту, а у нас бізнесом називають перепродаж товарів на базарі з «сьомого кілометра» Одеси. Це дуже неприбутково, такий сектор просто не дає можливості заробляти.

Сучасні провідні країни, коли знаходились на початку свого розвитку, надали малому середньому бізнесу можливість працювати у високотехнологічній сфері. Цей процес базований на копіюванні кращого досвіду, встановленні пріоритетів та їх стимулюванні. Так було і з слабкими економічно незалежними країнами і з колоніями(якою були і США, до речі). Кожна колишня колонія знаходилась на нижчому етапі розвитку, ніж метрополія, від якої вона залежала, але позбавившись колоніальної шаленості, одні йшли шляхом копіювання кращого досвіду, а інші – шляхом бездумних запозичень на проїдання. Так, на жаль, сталося з Україною. Почавши з непоганого рівня після виходу зі складу імперії СРСР, у зв’язку з бездумним слідуванням догматичним принципам ультра лібералізму, не було створено умов для розвитку технологій. Цей розрив був зафіксований і з часом лише збільшується. Вихід єдиний - створювати анклави чи точки росту, які будуть скорочувати відстань між відсталими і розвинутими. До речі, у Польщі сегмент бізнесменів малого та середнього бізнесу, які займали нетехнологічну безперспективну нішу, витіснили значно раніше. Ще на початку 1990-х років припинили контрабанду з Польщі в країни минулого СНГ, хоча там було не менше 399 тисяч зайнятих.


Продовження інтерв'ю читайте в «Дніпрограді» найближчим часом.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Юрій Фоменко

Щеплення кавунам

Вересень 76-го. Пійманий на колгоспному баштані старшокласник, домовився з моїм товаришем, що той помститься сторожеві. Помста була організована без затримки!На ранок ми з ветеринарними шприцами зроби...
Так вже склалось в українській національній традиції, що практично у кожній родині є певного роду звичай час від часу навідувати померлих родичів, аби утримувати їх могили у належному стані. Це є вияв...
Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...