Сьогодні, 31 жовтня, голова обласної екологічної ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації Олексій Ангурець розповів про строки та труднощі створення «Орільського» Національного парку. Про це Дніпроград дізнався на прес-конференції в медіа-центрі Zabeba.li.
28 жовтня на сесії депутати Дніпропетровський обласної ради прийняли важливе рішення не тільки для Дніпропетровщини, а й усієї країни – заснування Заповідного парку «Орільський».
Ідея створення цього парку виникла більше 20 років тому в колі вчених Дніпра і активістів асоціації «Зелений світ - Друзі землі». Робота з підготовки проекту тривала кілька років.
За словами керівників проекту це буде один з найкращих природно-заповідних об’єктів України, який за сукупною значимістю природної та історико-культурної спадщини заслуговує найвищого охоронного статусу. Він охопить 5 районів регіону – Петриківський, Царичанський, Новомосковський, Магдалинівський та Юр`ївський загальною площею близько 55 тис га.
Але не все так сталося як гадалося, Олексій Ангурець зазначив, що на даний момент ідею створення заповідної зони спіткали труднощі.
Фахівець наголосив, рішення, яке було прийнято в облраді під час сесії за собою не спричинить ніяких практичних змін. Це рішення - один з багатьох кроків, які потрібно зробити для створення парку.
«Ця процедура досить довга і складна, голосування у регіоні - один з етапів. Остаточне рішення створення парку буде прийматися на національному рівні, а це безліч питань, обговорень, що, звичайно забере на мало часу», - вважає Ангурець.
За словами голови обласної екологічної ради, ще одна проблема полягає в тому, що зараз на території майбутнього заповідника розташовані не тільки ліс, плавні та водоймища, а й ділянки на яких ведеться господарська діяльність.
«Ще у 2002 році ці землі були зарезервовані під заповідну зону. Але зараз, ми бачимо, що частина земель вже зайнята – деякі території були розпайовані сільрадою, тобто ділянки, які відведені на парк вже належать власникам, аби розібратися, хто винний, а хто ні, теж потрібен час», - розповів фахівець.
Тож, юридично територія вважається заповідною, а фактично ніхто за нею не стежить - немає фінансування та робочих рук. Нацпарк передбачає створення адміністрації, фінансування з держбюджету, а значить, з'являється можливість охороняти територію і розвивати її.
Але цей нюанс також гальмує процес створення екологічної зони Дніпропетровщини. Експерт зазначив, що віддані землі через прокуратуру та суди будуть повертатися заповідній зоні, а рішення сільрад визаватимуться недійсними.
«Хочу зазначити, що ми максимум намагаємося піти на компроміс, аби вже в наступному році відкрити хоча б частину заповідної зони. На сьогодні ми вже не говоримо про відкриття одразу 55 тис. га. парку», - зазначає Ангкурець.
Олексій Ангурець також розповів, що не всі мешканці Дніпра радіють створенню Національного парку, а особливо ті, хто живе поруч потенційної заповідної зони. Адже жителі побоюються, що це може завадити їх господарству і обмежить у деякій діяльності.
«В цьому питанні важлива пропаганда та пояснення усіх нюансів. Заповідна зона це не означає, що це закрита територія. Ні в якому разі. Прогулятися парком, випасти корів – все це можна буде зробити, а от звалище з відходами вже ніхто не влаштує, велике забруднююче підприємство чи ферму також не збудують», - пояснив Ангурець.
На думку фахівця створення парку підвищить економічний статус регіона, адже в першу чергу мова йдеться про розвиток зеленого туризма. Олексій Ангурець наголосив, що влада налаштована рішуче, і зробить все, аби найближчим часом Дніпропетровщина мала свою заповідну зону.
Нагадаємо, що під час пленарного засідання на погодження створення парку проголосувало - 86 депутатів з 93 присутніх. Одним з найлютіших супротивників започаткування заповідної зони став «Опозиційний блок».
Автор: Дарина ТВАРА
.jpg)
