App Store Google Play

Карти в руки

18.10.2016 12:40
Карти в руки
В українських міст з'явився шанс запровадити електронний квиток — пластикову картку, за допомогою якої можна не тільки оплатити проїзд у будь-якому виді транспорту, а й діставати знижки

Минулого тижня мери 11 міст передали міністру інфраструктури звернення з проханням підтримати створення законодавчих меж для впровадження електронного квитка. Як одне "електронне питання" змогло об'єднати управлінців і великих, і маленьких міст?

У цивілізованих країнах цим інструментом користуються давно. Мова про пластикову картку, за допомогою якої можна оплатити проїзд у всіх видах громадського транспорту — від метро до маршруток. Ви напевно бачили такі в Європі: заходиш в автобус, прикладаєш картку до спеціального пристрою біля дверей, який зчитує гроші за проїзд або дає можливість пройти безкоштовно залежно від кількості застосувань.

Найвідоміший електронний квиток у світі Oyster Card запустили в Лондоні ще 2003 року. Безконтактний пластик відкриває доступ до всіх видів міського транспорту, включно з річковими пароплавами. За його допомогою можна оплатити будь-які поїздки, попередньо поклавши гроші на картку в пунктах продажу квитків через банкомати або інтернет. І Лондон — не виняток. Такі "квитки" є в багатьох містах Європи, Азії та США. У Гонконгу систему Octopus впровадили в далекому 1997‑му. Така карта працює не тільки як платіжна (за її допомогою можна розплатитися також у таксі або за паркування), але і як система доступу до школи. Інакше кажучи, карта робить доступними різні послуги міста. У столиці Фінляндії завдяки Helsinki Card можна отримати знижку в багатьох ресторанах.

У Сеулі — місті, яке вважається одним зі світових лідерів електронного уряду,— транспортну реформу провели саме на базі електронного квитка T-money.

Що ж мотивувало мерів українських міст об'єднати зусилля для створення повноцінного електронного квитка в Україні?

По-перше, значна частина платежів у сфері перевезень сьогодні в тіні. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, йдеться про 20% оплати за проїзд. Приблизно такий відсоток дає й аналіз ЄБРР щодо неоплати. Мінімізація "зайців" і тіньової економіки дозволила б містам не тільки дістати додаткові надходження до бюджету, але й контролювати грошові потоки. Навіть якщо врахувати, що створення системи й обладнання всіх видів транспорту вимагає інвестицій, термін окупності за різних рішень — від 4 до 7 років. Наприклад, у Львові, за оцінками ЄБРР, це коштувало б €10 млн. До речі, сам ЄБРР готовий профінансувати такий проект.

По-друге, впровадження електронного квитка надасть довгоочікувану статистику. На сьогодні про жодне з українських міст не можна сказати, поклавши руку на серце, що там є повноцінна й актуальна інформація для того, наприклад, щоб оптимально планувати маршрути транспорту та компенсувати витрати на перевезення, зокрема приватникам за пільговиків. Без так званих великих даних, або big data, складно оптимізувати старі маршрути, особливо якщо потрібно зробити це оперативно.

Цей пункт хотілося б підкріпити словами одного з найефективніших управлінців у світі, колишнього мера Нью-Йорка Майкла Блумберга: "Не можеш вимірювати — не можеш керувати".

Ну й, по‑третє, звісно, електронний квиток — це зручність для городян, коли в усіх видах транспорту можна заплатити пластиком, а не передавати гроші або шукати дрібні гроші. А якщо піти ще далі, використовуючи світовий досвід, завдяки карті можна отримувати знижки, якщо купувати квиток на триваліший строк або з більшою кількістю поїздок. Як приклад — рік тому у Львові була створена картка жителя міста, що об'єднала всі міські послуги. В одній карті: банківські послуги Ощадбанку, транспортний додаток, електронний цифровий підпис, BankID для доступу до електронних послуг та візуальна ідентифікація з фотографією і рівнем пільг.

Однак є одне "але": незважаючи на бажання міст впровадити електронні квитки, українське законодавство обмежує їхні можливості. Єдиний повноцінний електронний квиток може працювати зараз тільки в метро. Сподіваюся, що завдяки прогресивності ініціативи вже за кілька років ми будемо не впроваджувати пластик, а дивуватися, як же ми так довго без нього жили.

«Новое Время»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...