App Store Google Play

Завершальна промова Корбана в Апеляційному суді Києва у День Соборності України

22.01.2016 16:30
Завершальна промова Корбана в Апеляційному суді Києва у День Соборності України

Майже сто років тому відбулося об'єднання українських земель, УНР і ЗУНР, і це стало підтвердженням державності України. Це особливий день – 22 січня.

Вже тисячоліття українська етнічна нація існує на землях від Карпат до Криму та від дніпровських порогів фактично до Краснодарського краю. Однак протягом останніх 400 років українську націю розривають різні інтересанти: Австро-Угорщина, Польща та, в основному, Російська імперія, яка намагається поглинути українські землі й зробити так, щоб український народ асимілювався в Росії. І, нарешті, в 1991 році, після підписання Біловезької угоди, після того, як Україна отримала шанс на здобуття незалежності та власної державності, ми отримали країну. Ми здобули полінаціональну, політеїстичну, поліментальну державу. Це означає, що нашу країну не об'єднує одна релігія, одна мова чи одна територія, як це показала сучасна історія. Що ж нас усіх об'єднує? Чому ми живемо разом і повинні жити далі? Нас об’єднує лише перспектива загального чудового майбутнього, ідея національної справедливості.

Саме тут і зараз ми бачимо, що країна змінюється, змінюється правова система. Прокурорська і судова система деградувала. Кожен день ми боремося з корупцією, але насправді це боротьба з наслідком, а не з причиною. Причина в тому, що люди приречені на злиденне існування. Спершу держава має виконати свої зобов'язання перед людьми і забезпечити їм гідне життя, а потім вимагати від них, щоб не брали хабарів, щоб судили за законом, щоб не маніпулювали фактами і обставинами в прокуратурі.

Прокуратура, генпрокурор – сьогодні вони стали людським посміховиськом. Всі кажуть, що треба щось робити, створили інститут антикорупційного прокурора, НАБУ, ще безліч структур. І що змінюється? Нічого. А адже насправді нам нічого не треба вигадувати. Цивілізований світ вже все придумав до нас. Сьогодні у світовій практиці є дві системи: французька модель, коли прокуратура перебуває під владою суду, і німецька модель, яка діє і в США, – коли прокуратура перебуває під владою міністерства юстиції. А наша прокуратура – це окремий самостійний орган. І подібні атавізми залишилися в нас та пострадянських країнах.

Не може бути прокурор сам по собі. Ним не може керувати одна людина. Такого не буває. Поки у нас є прокуратура як окремий орган, як атавізм, як каральний інструмент, ми ніколи не матимемо незалежної судової системи. Треба використати шаблон, а не винаходити зміни до Конституції, згідно з якими прокурора взагалі не можна буде усунути. Ми йдемо в Європу, там є дві моделі.

Те ж саме і суди. Як нам провести судову реформу? Ми маємо сім тисяч суддів, суди не працюють, судді некваліфіковані, більшість підлягає люстрації. Треба почати зверху. Ми маємо треті інстанції: Вищий господарський суд, Вищий цивільно-кримінальний суд, Вищий адміністративний суд. В кожному з них працюють приблизно сто осіб. Це триста людей. Невже на всю Україну не знайдеться 300 кваліфікованих фахівців, які зможуть стати суддями вищої категорії? А далі все просто. Якщо у судді першої інстанції протягом року є три скасованих рішення, він автоматично мусить бути звільнений. Ось проста модель судової реформи.

Коли люди мають бажання щось реформувати, вони це роблять, а не показують по телевізору вчителів чи вихователів дитячих садків, яких спіймали на хабарі у 5 тисяч гривень. Нехай покажуть хоча б одного прокурора Голінченка, якого вони впіймали з двома «Порше»! Не показують...

Сьогодні День Соборності, день об'єднання – нам слід сформувати національну ідею. Так, ми всі говоримо різними мовами, ми всі сповідуємо різні релігії, але ми всі мусимо бути об'єднані однією національною українською ідеєю. І ця ідея – наше спільне майбутнє на цій землі.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...
Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...