App Store Google Play

Звернення Геннадія Корбана до журналістів в Апеляційному суді Києва 5 січня 2016 року

05.01.2016 20:50
Звернення Геннадія Корбана до журналістів в Апеляційному суді Києва 5 січня 2016 року
Шановні представники ЗМІ!
 
Я хотів би сказати кілька слів. Є такий вислів: якщо хтось потребує знищення цілої нації, є простий спосіб досягти цього – почати судити невинних і не судити винних, що й відбувається наразі в нашій справжній українській дійсності.
 
Ми з вами є свідками того, що в нашій країні судять невинних: патріотів, активістів, громадянське суспільство, волонтерів, тих, хто бореться за Батьківщину. А тих, кого слід судити, тих, хто є п'ятою колоною Кремля і привільно відчувається сьогодні в Україні, тих, хто привів сюди війну, хто привів сюди корупцію, – їх не судять, вони у нас невинні. За останньою інформацією, яку я маю, навіть сепаратист пан Царьов дає свідчення Генеральній прокуратурі проти мене. Чи можна було собі уявити, коли розгорталися всі ці драматичні для країни події, після Майдану, в березні 2014 року, що сепаратисти співпрацюватимуть з прокуратурою і свідчитимуть проти мене чи проти інших патріотів? Тоді, я думаю, пора вже сюди привести Януковича з усім його кодлом, щоб вони теж свідчили проти патріотів, проти тих, кого розстрілювали на Майдані, проти їхніх сімей. Я думаю, що система правосуддя, яку ми спостерігали в Дніпровському суді та яку ми бачимо сьогодні тут, в апеляції, себе обнулила. Її немає!
 
Я згоден зі словами міністра внутрішніх справ, який запропонував радикально зупинити роботу всіх судів на 3 місяці. Адже судді, які сьогодні чинять так зване правосуддя, яких заздалегідь анонсують і погоджують голови судових комітетів Верховної Ради, не мають на це ні морального, ні юридичного права. Людина, яка була суддею в Луганську й перевелася до Києва, замість того щоб захистити свою Батьківщину, далі прислуговує тим, хто прилаштував її на теплу місцинку.
 
Я можу вам сказати одне: історія повторюється. Сто років тому тут, у Києві, в 1913 році, проходив судовий процес єврея Бейліса. Це знаменитий судовий процес, який ще тоді показав абсурдність того правосуддя. І сьогодні, через 100 років, ми тут, у Києві, можемо провести повну аналогію між тим правосуддям і нинішнім. Тоді 37-річного батька 5 дітей звинуватили у всіх смертних гріхах, в поїданні немовлят і ще бог знає в чому. Тоді це був процес, пов'язаний з антисемітизмом, «чорною сотнею».
 
Я хочу сказати таке: я не ідеал і не досконалість, оскільки якби я був досконалий, то мене слід було б віддати в музей, як експонат. Але коли прийшли важкі часи – ніхто не думав. Ми захищали Дніпропетровськ, захищали Україну. Я не ідеал, бо я насправді порушував закони. Порушував закони, коли зупиняв 55 поїздів на день, які йшли з Донецька в Дніпропетровськ прямим ходом. Я порушував закони тоді, коли відправляв поранених солдатів без закордонних паспортів на лікування та реабілітацію в Литву під свою відповідальність, – і наш кордон їх не пропускав, вимагаючи закордонні паспорти, а литовський консул був згоден. Я порушував закон, коли домовлявся з сепаратистами про обмін полонених, обминаючи всілякі формальності, щоб врятувати і повернути додому наших солдатів.
 
І тому суд, який намагається (судити сьогодні), і ганебне судилище, яке ми всі бачили в Дніпровському суді, й звинувачення, висунуті ручною прокуратурою, яка повинна захищати інтереси громадян, а не інтереси господарів, які змінюються так само легко, як і відбуваються історичні події в країні, – неправомочні, не мають ніякої юридичної сили.
 
Кафка у своєму романі «Процес» писав: «Чи можна захиститися перед цими суддями, яких ви сьогодні бачите? Це все одно що намалювати їх на полотні й намагатися захиститися перед цими картинами». Так от, шансів захиститися перед картинами не менше, якщо не більше, ніж перед цими суддями (вказує на місця для суддів у залі Апеляційного суду Києва).
 
І тому я хочу сказати, що єдиним правомочним судом наді мною може бути суд народний, суд совісті та суд присяжних.
 
Дуже дякую за підтримку!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...
Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...