App Store Google Play

"Як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує"

26.06.2015 14:57
"Як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує"
З Юрієм Фоменком - воїном і агрономом - ми познайомились в березні цього року в Інтернеті. Його розповіді і фото з передової чіпляли. Зрештою знайомство вилилось в розлогий оприлюднений матеріал про війну, про село, про людей. Говорили начебто про війну, а насправді шукали себе через неї. Впритул вдивлялись у свої біди і вади, силу і слабкість, таланти і ницість. І все це з гумором та узагальненнями, пірнаючи в історію і правду сьогодення. Пан Юрій якось потрапив до кадру під час огляду озимої пшениці. Автомат, небезпека, війна і пшеничка в руках агронома. Архетип українця - нашого Антея.

24 червня, перебуваючи у відпустці, пан Юрій завітав до редакції газети «День». Головний редактор «Дня» Лариса Івшина подарувала нашому герою-степовику книги з бібліотеки редакції, що ще до війни віщували, натякали та попереджували. «До нинішньої війни тривала інша війна, - говорить Лариса Івшина в бесіді, - війна, в якій ми були на самоті». Дійсно, коріння біди на Донбасі сягає глибини і шукати причини її на поверхні уривчастих фактів з телеекранів не варто. До трагедії ми ішли ще з часів Леоніда Кучми, коли розпочалось вимивання національного кістяка, коли кланово-олігархічні групи та політики стали на бік небезпечної гри з власним народом розриваючи його на «своїх» і «чужих». Нажаль країна ішла шляхом інерції, а не реформування.

Юрій Фоменко із Дніпропетровська. Згадав він і про роль в боротьбі з ворогом Ігоря Коломойського, який дав можливість військовим відчути, що за ними реальна сила. Сила, яка чітко по-господарські визначила свої пріоритети.

«Що таке національна ідея? - говорить пан Юрій, - це усвідомлення власної самодостатності. Мій хутір, моя хата, мій бізнес, моя територія. І як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує». Справді, не всі були впевнені в тому, що українці в тому страшному випробуванні, яке випало на нашу долю, проявлять себе так войовничо, завзято і жертовно. «Раніше треба було об'їхати всю Україну, що дати клич до бою, а тепер ми маємо новітні технології, які рознесли луну тривоги, - говорить Лариса Івшина, - Українці стали на захист своїх».

Розповів Юрій Фоменко про рік своєї служби на передовій, про солдат і роботу з місцевим населенням. Про книжки на фронті, психологію степовика і гени рідної землі, що кличуть її захищати любою ціною.

День 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...