App Store Google Play

Скандальні годувальники армії з Дніпропетровщини

25.04.2015 14:21
Скандальні годувальники армії з Дніпропетровщини

«Дніпропетровські» фірми, оклигавши після наступу «єнакіївських», поступово повертаються на ринок. 

До «дніпропетровської» групи зараховуємо: «ВКП «САВА», ТОВ «Івала», ТОВ «Авіка». Основні персоналії: Світлана та Ольга Ларіна, Ірина та Євген Шевченко.

Історія участі групи в армійському харчуванні починається з середини двотисячних років, коли було запроваджено «аутсорсинговий експеримент» у армії. Контракти з військовими перервались із приходом до Міноборони команди Єханурова-Єжеля. Повернутися на армійські кухні «дніпропетровські» змогли у 2013 році за міністра Лебедєва і залишаються у обоймі зараз.

«ВКП «САВА» (11 млн грн.)

Історія «ВКП «САВА» сягає кінця дев’яностих минулого століття. Тоді (і донедавна) фірма була записана на Громадську організацію «Військовослужбовців та військових пенсіонерів». Засновниками останньої є Михайло та Світлана Ларіни, а також Євген та Ірина Шевченко. Перші тендерні перемоги «ВКП «САВА» припали на 2007 рік. Того ж року «ВКП «САВА» виграє армійські тендери на годування солдатів, директором підприємства значився Євген Шевченко. Із приходом до Міноборони команди Єханурова-Єжеля фірма була вибита з пулу армійських годувальників об’єднаними зусиллями «білоцерківських» та «єнакіївських». В особливих скандалах фірма не відмічена. Навіть закиди КРУ щодо неукладання армією із «ВКП «САВА» договорів аренди обладнання, відшкодування комуналки та перерахування фірмі кошти за ненадані послуги й безкоштовне проживання кухарів фірми у військових частинах виглядають дрібними огріхами на фоні опису діяльності інших годувальників.

Після викидання «ВКП «САВА» з армійських кухонь фірма тихо вигравала невеликі тендери на харчі для Дніпропетровського ветеранського шпиталю та судилося з армією по комунальних боргах.

У 2014 році фірма стала фігурантом курйозного скандалу. «ВКП «САВА» виграла тендер на харчування пільгових категорій школярів, перебуваючи у стані припинення. Втім, фірма насправді проходила реорганізацію.

З березня цього року власником фірми значиться вже не «сімейно-ветеранське» ГО, а Катерина Воробйова. Втім, керує фірмою призначена у жовтні 2014 року, що й до реорганізації, Тетяна Письменна, яка раніше працювала в іншій фірмі групиТОВ «Авіка». До слова, до згаданого «курйозно-скандального» тендеру якісь свої претензії має прокуратура.

«Івала» (6 млн грн.)

По тому як ВКП «САВА» викинули з армійського харчового пулу, «дніпропетровські» завели на її місце фірму-клона – засноване у 2001 році ТОВ «Івала». Заводили фірму некрасиво, вкрай нагло засвітивши дві свої прямо пов’язані фірми на тендері Міноборони у 2008 році. Власником ТОВ «Івала» значилася Ольга Михайлівна Ларіна. Власниками «конкурента» – ТОВ «Мокша-Сервіс» були Михайло Іванович Ларін та Світлана Олександрівна Ларіна. Міноборони жодних претензій до такої конкуренції не висловило, претензії КРУ з цього приводу не мали жодних наслідків. До слова, нині ТОВ «Мокша-Сервіс» переписано на теж не надто далекого власника, Ірину Шевченко з «сімейно-ветеранського» ГО. А «Івала» замістила «ВКП «САВА» в тому числі у комунальних боргах перед Міноборони. При цьому до штату «Івали» армійські тиловики так само вписують своїх родичів. В комерційних каталогах один з телефонів «Івали» співпадає з телефоном Євгена Шевченка, директора «ВКП «САВА» та співзасновника з «сімейно-ветеранського» ГО.

Історія з викиданням «Івали» з армійського пулу годувальників була найяскравішим з епізодів війни за армійські кухні. Фірма стала об’єктом численних медіа-атак за технологією «своєчасних масових отруєнь» та «клятих попередників».

На переконання автора, такі епізоди мали та мають місце в усіх армійських годувальників. І ТОВ «Івала» мало для них всі передумови. Проте, історії про виявлення касторки у солдатських харчах вказує на те, що саме ці медійні «масові отруєння» були організовані в інтересах конкурентів з «великої трійки» засновників Асоціації харчових підприємств «Армія» – насамперед, «єнакіївських».

Також командою Єжеля проти ТОВ «Івала» було застосовано стратегічну зброю проти небажаного постачальника – фірмі просто перестали платити за надане харчування. Зрештою, після історій із «взяттям в полон» працівників та майна «Івали» генерал-лейтенантом та екс-заступником міністра оборони Володимиром Терещенком (див про «генерал-єнакіївське» угрупування), фірма капітулювала. Тим паче, що з часів виграного у 2008 році тендеру і до втрати своїх позицій на початку 2011 року «Івала» хазяйнувала на армійських кухнях без проведення торгів, за схемою додаткових угод. За відверто ворожого ставлення тодішнього міністра жодних шансів утриматись у пулі ця фірма не мала, навіть попри локальні судові перемоги. Спроби «Івали» втриматись, блокуючи через суд неконкурентну закупівлю послуг «Оптукрпром-ВР», провалилися. Судова легалізація договору «Оптукрпром-ВР» з Міноборони, натомість, була успішною.

В ході цих скандалів основними представниками «Івали» були її тодішні керівники Світлана та Ольга Ларіни. Після вильоту з армійських кухонь «Івала» сконцентрувалась на відбиванні претензії військових із комунальних заборгованостей та на стягненні з армії боргів.

Левову долю боргів у 83 мільйони армія повернула ТОВ «Івала» у 2013 році, після призначення міністром оборони Павла Лебедева, за нього ж відбулося «друге пришестя «дніпропетровських» на армійські кухні.

А «Івала» у січні 2014 року почала процедуру банкрутства через борг у 53 тисячі. У квітні 2014 року ТОВ «Івала» офіційно ліквідована. Тож податківці, які чогось у 2015 році згадали за фірму, впіймали облизня.

«Авіка» (458 млн грн.)

Ключовою тендерною фірмою групи «дніпропетровських» було та залишається ТОВ «Авіка». Заснована у 2001 році фірма з 2004 року бере участь у тоді експерименті з впровадження аутсорсингу в армійському харчуванні. І тримається там до 2008 року, коли команда Єханурова-Єжеля вибиває «Авіку» та згадане «ВКП «САВА» з харчового пулу, тимчасово компенсувавши це введенням до складу годувальників армії ТОВ «Івала».

У керівництві ТОВ «Авіка», так само як і у ТОВ «Івала» постійно світились Світлана та Ольга Ларіни. У суді фірми «дніпропетровських» зазвичай представляє Єрохіна Н.О. Вище керівництво та номінальні власники фірми постійно змінюються (нинішнім засновником фірми значиться Наталія Дишук, директором – Ірина Гетьман).

Після вильоту з армійського пулу «Авіка» концентрується на закладах освіти, охорони здоров’я та залізничниках, виграючи їх тендери за участі фірм групи, а також інших дніпропетровських фірм – традиційних переможців місцевих тендерів із харчування. Наприклад, з чотирьох учасників невеликого тендеру три мали пряме відношення до групи – ТОВ «Івала», ТОВ «Авіка» та ФОП Єгоров («банкрутник» ТОВ «Івала»). Втім, взаємини «дніпропетровських» з низкою інших фірм є також дуже близькими. Але оскільки ТОВ «Арт-Синтез», ПП «Міка – групп», ТОВ «Регіональна кейтерингова компанія», ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та інші не світилися біля армійських котлів – тут вони згадані лише побіжно.

Таким чином «Авіка» міцно закріпилася в шкільному харчуванні на Дніпропетровщині.

У 2011 році ТОВ «Авіка» раптово виграє тендер Мінсоцполітики на харчування дітей-чорнобильців, зокрема на Рівненщині і Волині при нижчих цінах конкурентів. Організація харчування йде вкрай погано, фірма намагається залучити як субпідрядників своїх відхилених на тендері дешевших конкурентів, пропонуючи їм за денний раціон на одну дитину 8,6-8,7 грн. при виграній ціні 13 грн. За версією самої фірми, ці проблеми були викликані тим, що місцева влада заважала дніпропетровцям розпочати роботу, бо хотіла і далі працювати з місцевими постачальниками. А спроби взяти у дешевший субпідряд фірми, які програли на тендері, «Авіка» пояснила тим, що ці фірми самі нав’язувались працювати за менші гроші. Але дніпропетровці, за словами директора «Авіки», відмовились від таких послуг.

У 2013 році ТОВ «Авіка» повертається у армійський харчових пул – до теплої компанії «білоцерківських», «єнакіївських» та «кримських». Де досить непогано себе почуває і понині, отримавши від «єнакієвських» рівноцінну компенсацію за «полонених» працівників «Івала», у тому числі, звичайно, чергових родичів тиловиків. Наприклад, директором їдальні у військовій частині на Полтавщині «Авіка» призначила дружину майора, який є начальником відділу матеріально-технічного забезпечення цієї ж військової частини.

Але керівництво «Авіки» пам’ятає характер своїх минулих взаємин із «друзями» та не вагається їм про це нагадувати. Про це свідчить медіа-історія із публічним непідписанням «Авікою» ніби-то спільного звернення «спеціалізованих годувальників армії» ТОВ «Адмет-Груп», ПП «Артек-Союз» та ТОВ «Укрпродакорд ОР» до президента України через (о, іронія!) побоювання щодо одностороннього розірвання армією договорів з чинною «четвіркою годувальників» на користь бозна-кого. Втім, у відкритих джерелах вдалося розшукати лише тогорічний лист ТОВ «Укрпродакорд ОР» схожого змісту.

Крім стандартних зустрічних обмінів претензіями з армійцями та освітянами з приводу відшкодування заборгованостей по комуналці та за надане харчування, «Авіка» світилася в справі із «помилковим ПДВ», через яку бухгалтер освітян отримав умовний строк. Згодом Ольга Ларіна, колишній керівник підприємства, бере участь у Конференції «Податкова реформа: пошук концепції, що об’єднує суспільство» у якості простого директора з юридичних та адміністративних питань «Авіки».

ТОВ «Авіка» освоює не лише дитячі та солдатські гроші та не тільки на тендерах – у 2014 році фірма фігурує у скандалі із закупівлею дніпропетровськими тюремниками тюльки із 155% дельтою. Втім, цей скандал мав класичне «ніяке» продовження.

До слова, нинішній офіційний керівник «Авіки» Ірина Гетьман називала висвітлення «сфери їх діяльності» чи-то «підміною понять», чи «замовленням конкурентів». Що ж, вочевидь із цим згодні у Міноборони. В частині «підміни понять».

Бо фірму разом з усіма «замовниками-конкурентами» у нещодавно запросили на перемовини і «Авіка» отримала контракт на 131,53 мільйони гривень із харчування солдатів з квітня по липень у Харківській, Полтавській, Сумській та Луганській областях.

Всього «білоцерківські», «єнакієвські», «артек» та «дніпропетровські» у другому кварталі отримають майже 1,1 мільярди гривень. Інших достойників не знайшлося. Цього разу за харчування солдата вони отримають не 34-38 гривень на добу, як минулого року, а близько 56 гривень. Але обіцяють годувати якісно.

 Тож, хто з бійців від 1 квітня залишиться незадоволеним нинішнім армійським готовим харчем – має можливість негайно повідомити про це Діану Петреню з волонтерского десанту в Міноборони. Діана Петреня пропонує фіксувати неякісний армійський харч на фото-відео та повідомляти її з наданням усіх координат телефоном 066 733-25-78, або на e-mail: [email protected].

Про неякісні сухпаї, мабуть, варто інформувати Юрія Бірюкова – це його тема.

До слова, пропоную ознайомитись із Концепцією «Реформи системи продовольчого забезпечення та харчування Військовослужбовців Збройних Сил України». Перший крок реформування вже зроблено – до норм комплектування сухпаїв внесено важливі зміни. Дозволено використовувати тушонку зі свинини поряд із тушонкою з яловичини.

На цьому «актуально-армійська» частина рейтингу закінчена. Наступні місця в рейтингу отримають здебільшого годувальники інших військових формувань.

НАШІ ГРОШІ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Під тиском багатотисячних протестів нам дійсно вдалося уникнути швидкої капітуляції, але загроза повзучої капітуляції, з далекосяжними для держави та нації наслідками, є цілком реальною.Зе суттєво ско...
Максим Мірошниченко

Рейтинг влади падає

Очевидно, що в найближчий час ми побачимо фрагментацію влади. Із занадто різних елементів вона складається. Ці різноманітні групи воюють одна із одною через оці телеграмні зливи та інсайди. Портнов лю...
Те, що два великих свята, Архістратига Михаїла і День гідності та свободи, Україна відзначає в один день, не випадковий збіг. Ці свята дещо схожі – і за смислом, і особистостями.Наші Герої, які...
Максим Мірошниченко

Про деолігархізацію

Як свідчать розмови суркова із бородаєм про ріната, заяви коломойського та й результати останніх, передостанніх...та в принципі будь-яких виборів, реальна модернізація України можлива лише після усуне...