App Store Google Play

Військового судять за ... виконання завдання

28.11.2014 14:59
Військового судять за ... виконання завдання

26 листопада в Петропавлівському районному суді Дніпропетровської області відбулося попереднє судове засідання у скандальній справі старшини роти снайперів 51 бригади Володимира Безносюка. Його звинувачують у хуліганстві, водночас він сам стверджує, що діяв в цілях самозахисту і оборони майна української армії.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ситуація ускладнюється тим, що, за інформацією Безносюка, після його затримання, його батьків почали шантажувати невідомі, погрожуючи вбити сина в перший же день його перебування в СІЗО. Рідні бійця, з метою уберегти сина, взяли кредит на суму в 50 тисяч гривень і виставили на продаж квартиру.

В кінці липня Володимир виконував завдання вивезти із зони бойових дій КАМАЗ для його подальшого ремонта. 26 числа приблизно о 4:00 ранку в районі смт. Межова на Дніпропетровщині стався напад на екіпаж автівки. Близько 20 молодих людей з місцевого населення, викрикуючи образи, підійшли до машини.

За твердженням Безносюка, він діяв згідно зі статутом: «Заступивши в караул, захищав державне майно, табельну зброю і своє життя. Розстріляв магазин патронів з пістолета в повітря, а потім автоматними пострілами «відхиляв» праворуч і ліворуч, щоб не підходили до машини. Кілька куль пішли рикошетом і поранили нападників. Один отримав свинець в легені, інший - в ногу. Обидва залишилися живі. Прицільного вогню я не вів».

Досудове слідство кваліфікувало дії Володимира у відношення нападників як хуліганство.

Під час події у Володимира при собі були військовий квиток, паспорт громадянина України, технічний паспорт на КАМАЗ.

Відкидаючи звинувачення в тому, що Володимир був нібито не уповноважений вести КАМАЗ, його адвокати розповіли:

«Водії, за якими були закріплені КАМАЗи, дезертирували тижнів за три до цієї події в Межовій. В результаті Володимир і снайпер з позивним Механ були змушені сісти за кермо без водійських прав і виконувати бойові завдання, які ставилися командуванням. Військовослужбовці, які під час події знаходилися в кузові КАМАЗа, потім були підпорядковані Володимиру для допомоги в ремонті КАМАЗів».

Майже три місяці Безносюк провів у Дніпропетровському СІЗО. При цьому командування військової частини В3938 жодним чином не турбувалася про долю Володимира і нічого не зробило для допомоги. Правозахисники повідомляють, що товариші по службі Володимира, дізнавшись про подію, готувалися їхати на допомогу, але командування 1-й БТГР заборонило виїзд.

«Єдині, хто спробував допомогти з начальницького складу - це майор Паников О.Б. (заступник командира тактичної групи по роботі з особовим складом В3938) і протоієрей Володимир Борис. Вони подавали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Але суд не задовольнив їхнє клопотання, а вибрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою за клопотанням слідчого СВ Межівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області», - розповіли адвокати.

Сам Володимир сподівається на завершення судової тяганини на свою користь, а також на отримання пояснень з цілої низки питань: чому йому інкримінують хуліганство, тоді як він вважає свої дії самообороною, чому його тримали під вартою протягом трьох місяців, і, врешті-решт, хто вимагав від його рідних викуп в обмін на безпеку Безносюка.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Я пам'ятаю цю країну іншою

Перші мої покупки я робив ще на гроші з Леніним. Батьки відправляли мене малого в сільський магазин із прадідом, ветераном Великої Вітчизняної (це вона зараз Друга Світова:). Точніше купував він, а я...
Ярина Желдак

Незалежність

Скільки у цих словах гордості і болю. Втрат і надбань. Пожертв і здобутків. Незалежність має кольори. Такі ж, як у сміливості, рішучості, віри, безмежної любові і вдячності. Незалежність - ц...
Я знаю, що серед наших читачів дуже багато щирих патріотичних українців, яким не байдуже майбутнє країни. Я також знаю, що далеко не всі з цих людей зараз зі зброєю на фронті (і на це є...
Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...