App Store Google Play

Полоненого військового били за те, що він з Дніпропетровської області

15.09.2014 15:47
Полоненого військового били за те, що він з Дніпропетровської області

Євген Гунько - гранатометник, командир відділення 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, який потрапив у полон у Луганську. 12 липня по російських телеканалах та в інтернеті було продемонстроване принизливе відео його допиту терористами.

Повністю заплющене око, кров на голові, сліди побоїв по всьому тілу, дезорієнтація - все це мало продемонструвати російським глядачам неспроможність української армії.

На той момент ні його мати, ні командири не знали, де він знаходиться і що з ним відбувається. Зараз уже відомо, що Женя провів 17 днів у полоні, його обіцяли розстріляти, але в останній момент передумали.

Ми змогли поспілкуватись з адвокатом Юлією Пашковською, яка допомагає Жені та його мамі зараз в усіх питаннях. Про все, що з ним відбулось, ми знаємо з її слів.

«Це був чистий садизм»

13 вересня Жені виповниться 21 рік. Він служить за контрактом і мріяв про військову кар'єру.

Коли після відпустки повертався на місце дислокації «своїх», у Луганську його зняли з потягу. Потім з ним зник зв'язок. Мати почала бити на сполох, але ніхто нічого не знав і не вчиняв ніяких дій.

Потім відео з допитом показали й українські канали, стало зрозуміло, що Євген у полоні. Командири сказали матері сидіти вдома і чекати на дзвінок. Можливо, їй зателефонують, щоб попросити викуп або висунуть якість вимоги.

Ніхто не телефонував і всидіти без дій було не можливо. Мати почала писати в усі інстанції, навіть Президенту та Прем'єр-міністру.

Після листів матері почалось «ворушіння». Але поки почали щось робити, сепаратисти самі його повернули.
17 днів у полоні, у Луганській облдержадміністрації. Потрапив він туди, коли в потязі перевіряли паспорти. Прописка у Дніпропетровській області ледве не стала для Євгена вироком.

Бити почали ще на вокзалі. Потім був у підвалі адміністрації. Били прикладами, ногами, гумовими палицями.
«Це був садизм у чистому вигляді. У нас же форпост. Дніпропетровськ розбив всі плани і терористи мстились», - пояснює адвокат Юлія Пашковська.

«Він не мав ніякої таємної інформації, тихий, спокійний хлопець. Коли його побили, він дати плутав і ім'я своє забував», - додає вона.

Потім Женю прив'язали до деревини і казали, що розстріляють. Не розстріляли, передали нашим прикордонникам. Від них Євген потрапив до Харкова, до уже нашої Військової служби правопорядку Збройних сил України.

Два тижні без медичної допомоги

У Харкові Євген провів 2 тижні. З ним спілкувалась контррозвідка та УБОП. Незважаючи на те, що останні не військова структура, але Галина, мати Жені, писала всюди. І вони відпрацювали показання уже «по факту» його повернення.

Протягом двох тижнів йому не висунули ніяких звинувачень, не надавали медичної допомоги, у нього нічого не було.

Коли мама знову почала бити на сполох і сказала, що приїде з адвокатом, його вночі в неділю привезли до Черкаського, де його відправили на один з полігонів.

Фактично з полігону Женю забрали волонтери разом з мамою. Лікарі з медроти не могли дати направлення, бо не було якогось папірця з Харкова, а у Харкові не було ще з якоїсь причини... І якось за бюрократичними складнощами могли забути, що людина 17 днів провела у полоні? Волонтери зробили все, щоб Жені почали надавати медичну допомогу.

Сильний емоційний розлад
На момент нашої розмови з Женіним янголом-охоронцем Юлією Пашковською уже було відомо, що хлопець лікується у Військовому шпиталі в Дніпропетровську. Тільки за тижень після шпиталізації він почав проходити обстеження в Обласній лікарні ім. Мечникова у різних спеціалістів.

«Якби не мама, не її біганина, я не знаю, наскільки б це розтяглось», - каже Юлія Пашковська.

Раніше у Євгена були направлення тільки до невропатолога та психіатра.

Після страшних побиттів він плутав дати, ім'я своє забував, але ніхто не робив додаткових досліджень щодо гематом, забоїв та іншого. І цього теж доводилось вимагати.

П'ята колона

Мати, яка рятувала сина, сама зазнала фактично нападу. Наступного дня після новин, коли показали полоненого Євгена і його домашню адресу, у привідчинене вікно їхнього дому кинули щось займисте.

Почалось загорання, але його швидко побачили і загасили. У висновку пожежники, що «необережне поводження з вогнем».

Очевидно, у Новомосковську ще є люди, яким не до вподоби українська армії і які раді зробити гірше тим, хто уже постраждав.

Але тепер з Євгеном буде все гаразд. Зараз він лікується, потім матиме відпустку, потім у частині будуть вирішувати, що робити з ним далі.

З журналістами Женя не хоче спілкуватись. «Він уже трохи відійшов: тут хлопці, тиша, спокій, ніхто не б'є», - каже Юлія, яка фактично взяла над ним опіку.

Ми віримо в те, що, балансуючи на межі життя і смерті 17 днів, він заслужив на спокій та допомогу. За потреби ми готові докласти всіх своїх та сил та можливостей, щоб сприяти цьому.

Новомосковськ сьогодні 

 

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...