App Store Google Play

Науковці б’ють на сполох: ще дві ГЕС, і Дніпра не стане

03.07.2014 16:36
Науковці б’ють на сполох: ще дві ГЕС, і Дніпра не стане

В Каневі та Каховці планують побудувати чергові гідроелектростанції, які фактично перетворять колись могутню ріку Дніпро на чергу замулених мертвих озер.

 

Про це сьогодні в прес-центрі газети «Днепр вечерний» повідомив Аркадій Григорович Шапарь, очільник Інституту проблем природокористування та екології НАН України.

 

Науковці б’ють на сполох, адже під лозунгом «Україні потрібна чиста енергетика - сонячна, вітрова, біогаз» гідроенергетики очікують нарощення потужностей шляхом використання альтернативних джерел видобутку енергії, при цьому прогнозоване збільшення диспропорцій отриманої енергії планують реалізовувати на новозбудованих акумулючих гідростанціях. За альтернативними джерелами видобутку енергії - майбутнє, але навіщо його поєднувати з несумісним минулим?

За розрахунками Інституту проблем природокористування та екології НАН України показники шкоди від зведення та функціонування ГЕС перевищують показники користі в 3-9 разів. При цьому розрахунки були проведені лише на відповідність існуючим стандартам, не беручи до уваги довгострокові наслідки.

 

Проблема вражає парадоксальністю, тим паче, що частина екологів України впродовж багатьох років ратують за знесення побудованих ГЕС як таких, що шкодять всій водозбірній площі річок, котра складає третину площі України. І всі можливі проблеми, пов’язані з ліквідацією ГЕС, мають досить прості і не найкоштовніші шляхи вирішення. В світі однозначно прийнято, що зведення гребель призводить до загибелі екосистеми. Так, в  Америці вже ліквідовано більше 300 таких.

 

Водна екосистема України з діяльністю ГЕС лише деградує: спостерігається зменшення швидкості течії, збільшення кількості синьо-зелених водоростей, збільшення кількості мертвих елементів у воді, криза фауни, зменшення відсотка вилову риби, все частіше фіксуються випадки отруєння газами, - констатує старший науковий співробітник Інституту проблем природокористування та екології НАН України Олег Олександрович Скрипник.

 

Раніше сила і краса природи України оспівувалась чи не в кожній пісні. Сьогодні ми вже не ті – і не тому, що пісень про Дніпро не складаємо, а тому що колись ревуче Дніпро сьогодні лише стогне. З думкою та розрахунками науковців наразі рахуються куди менше, аніж з «аргументами» лобістів та технократів. Залишається остання зброя – голосно озвучена думка громадськості та суспільства. Зрозуміло, що екологічні проблеми часто є синтезом політичних, економічних та соціальних проблем, проте неприпустимо вирішувати останні потураючи першим.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...