App Store Google Play

Генерали спальних районів

12.05.2014 09:41
Генерали спальних районів

Українські молодіжні праві рухи, представники котрих є першими кандидатами у міфічні лави «фашистів», яких в Україні вгледіла РФ, суттєво відрізняються від своїх маргінальних та криміналізованих російських «соратників».

«Неонацистская группировка» – так називає С14, одну з найвідоміших молодіжних правих організацій, звітуючи про спільні з «Беркутом» «заходи» з побиття киян, які близько тижня тому вирушили зі столиці до Харкова на Марш єдності, офіційний сайт харківського угруповання «Оплот».

Мимоволі уявляються лави хлопців під прапорами зі свастикою, що марширують кудись у далечінь, дорогою впевнено розправляючись з іноземцями... Саме так це, поза сумнівом, бачили б у Російській Федерації, країні, де сучасний ультраправий рух, за словами експертів, характеризується організаційним занепадом і «відвертою інтелектуально-культурною та політичною слабкістю» (див. Тиждень № 6/2014). Однак в Україні все, м’яко кажучи, інакше.

С14, чи то просто «Січ», – правий рух, який усіма аспектами своєї діяльності впевнено руйнує стереотипи про «вуличних» правих. Хоча б тому, що найвідоміші вони своєю соціальною діяльністю, зокрема активною боротьбою із забудовами, захистом населення у трудових конфліктах (як, приміром, під час страйку робітників на броварському ТОВ «Чисті матеріали»), закриттям точок, де продають алкоголь неповнолітнім, а також пропагандою здорового способу життя (наприклад, «Кубок молодого футболу» для школярів) тощо.

26-річний Євген Карась, координатор організації, зізнається: дуже важливо, щоб у таких ситуаціях хлопці були не тільки в ролі «бойовиків», а й певною мірою в ролі експертів. «Коли ми виступали проти необґрунтованого підвищення тарифів на проїзд у метрополітені й зайшли там «нагору», присутні були вражені, – сміється він. – Адже ми завалили їх фактажем. Вони зрозуміли, що ми проінформовані. А не просто вуличні радикали...» Так само, відвідуючи, приміром, громадські слухання, важливо вміти «і охороні наваляти», щоб узагалі мати можливість бути присутніми на заході й упевнено оперувати інформацією.

Дисциплінована сила

«Є багато різних субкультурних організацій, у яких можна просто «двіжувати». Когось побити, розтрощити гральний автомат, – називає перспективи людей із націоналістичними поглядами Руслан Андрійко, голова проводу Молодіжної громадської організації «Сокіл», яка в лютому відзначила своє 120-річчя. – Якщо ж людина цікавиться політикою і хоче змінити країну, змінити систему влади, вона має йти в політику. Адже ми постійно кричимо, що влада погана. Але самі туди не йдемо...»

МГО «Сокіл» та студентська «Свобода», переконаний він, поєднують «двіж» та політичні перспективи. «Ми проводимо багато соціальних акцій: проти незаконних забудов, проти рейдерських захоплень скверів та парків», – підкреслює хлопець.

«Сокіл» – структура більше мілітарна. Вона проводить тренування, вишколи, організовує табори тощо. «На Революції гідності була сокільська сотня, яка квартирувалася в Київраді, проявила себе дуже серйозно в боях 18–21 лютого і показала себе як дуже дисциплінована сила, – згадує Руслан Андрійко. Сам він в останні дні Майдану дістав серйозне поранення внаслідок вибуху гранати. – Студентська «Свобода» – організація, орієнтована на ширшу аудиторію, студентство. Її завдання – захищати права студентів, виступати проти корупції у вишах, проти «добровільно-примусових» внесків, вирішувати інші питання...»

Візитка Яроша

Поволі відступає від своєї суто «бойової» сутності й «Правий сектор» – конфедерація дрібних націоналістичних організацій, факт існування якої набув неабиякого розголосу під час подій на Майдані.
Про конкретні заходи у ПС із тих чи інших причин розповідати не люблять. «Зараз, під час, по суті, війни з Росією, ми не ведемо передвиборчої кампанії. Для нас важливіші події на Сході. Активісти «Правого сектору» захищають єдину соборну Україну, що замінює десять вишколів», – узагальнює прес-секретар організації Артем Скоропадський.

З більшою готовністю розповідають про свої дії в С14. Зараз, розказує Євген Карась, націоналісти вчать киян організовувати територіальну самооборону і мають свої розвідувальні групи майже у всіх гарячих куточках України. «Харків, Луганськ, Краматорськ, – перелічує координатор руху. – Скоро повернеться група з Одеси... Ми хочемо встановити реальні факти, реальні показники, щоб українці розуміли, що насправді відбувається».

Ну з Богом. «...Національні бригади. Чорні маски, спортивні костюми, червоно-чорні бандерівські стяги. Це не віртуальний субкультурний комсомол, а реальні політичні солдати та політичні партизани. Погляд, який зупиняє бронепоїзд. Залізобетонна переконаність у правдивості нашої ідеї. Звичайні життєрадісні та сумні хлопці із сонцем у крові, полководці вулиць, генерали спальних районів, вожді фанатських трибун – такими постають вони, молоді українські праві, на сторінках культового в певних колах «націонал-революційного» часопису «Ватра». У підвальних спортзалах, у хронічно недофінансованих гуртках і секціях, недоприватизованих бібліотеках зростають чемпіони та переможці завтрашнього дня. Вони нас визволять, наші легіони простих, щирих і небагатослівних...»

Тиждень 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Відверто кажучи, давно втомився читати такі заголовки, як "Україні потрібен націоналізм!". "Націоналізм - саме те, що потрібно Україні". "Україні не вистачає націоналізму".Все це, звісно, прекрасно. І...
Під тиском багатотисячних протестів нам дійсно вдалося уникнути швидкої капітуляції, але загроза повзучої капітуляції, з далекосяжними для держави та нації наслідками, є цілком реальною.Зе суттєво ско...
Максим Мірошниченко

Рейтинг влади падає

Очевидно, що в найближчий час ми побачимо фрагментацію влади. Із занадто різних елементів вона складається. Ці різноманітні групи воюють одна із одною через оці телеграмні зливи та інсайди. Портнов лю...
Те, що два великих свята, Архістратига Михаїла і День гідності та свободи, Україна відзначає в один день, не випадковий збіг. Ці свята дещо схожі – і за смислом, і особистостями.Наші Герої, які...