App Store Google Play

Вакуум мозку

26.02.2014 11:15
Вакуум мозку

Коли 11 років тому випало потрапити на війну в Ірак, здивувала анархія та хаос у древній Басрі, південній столиці-резиденції Саддама Гусейна. Місто, засноване халіфами ще VII століття нашої ери, "Південна Венеція" і головний морський порт, дихало розрухою.

Але зруйнованими воєнними діями британської армії були лише партійні й урядові будівлі – усе решта розтрощили мародери, тобто самі іракці. Неторкнутим стояв під прикриттям танків іблок-постів здоровенний президентський палац. Тепер переживаю дежа-вю, коли бачу трошки більше за розмірами Межигір'я Януковича і спалений Майдан Незалежності. Як у Басрі…

Цей стан воєнного Іраку був недавно і в блокадному Києві, коли усі входи і виходи у багатомільйонну столицю закрили озброєні блок-пости. Дві доби усе було як на тій війні. Зранку -переповнені магазини, по обіді - порожні полиці.

Довжелезні черги на усіх бензозаправках. Бракувало хіба що британських танків і військових біля бензоколонок (щоб бажаючі заправитися автомобільною нафтою не покалічили одні одних).

А так – усе один в один Басра-2003. Горів центр, людей холоднокровно розстрілювали, а населення у сусідньому кварталі в паніці скуповувало десятками кілограмів сіль, крупи, тягнуло мішками борошно. У ті хвилини розстрілів наш "донецький Саддам" вже палив документи, пакував награбоване і вилітав зі "своєї Басри" на багатомільйонних приватних гелікоптерах.

Ще чимало подібностей до розграбованого своїми ж мародерами Іраку можна віднайти. Але водночас були і є чисто свої "совкові" відмінності. Приміром, банди гопників не так займаються мародерством, як звичайним каліцтвом громадян. За дрібну касу якогось замовника реалізують план дестабілізації й терору.

По всій країні триває "ленінопад". Сьогодні Данііл Хармс би написав: "а дєдушкі всьо падалі і падалі". І тому дико й огидно у ці дні виглядають рецидиви більшовицько-російського перевороту 1917-го. На вулицях і блок-постах з'явилося чимало якихось хамовитих і "мутних" вуличних "котовських" та різних постреволюційних самозваних отаманів.

Коли у ніч 20 січня палав Майдан, то барикади від атак оскаженілої беркутні утримували декілька сотень відчайдухів. Їх ранили й убивали, а вони творили вогонь і молитви. І лише під ранок на підмогу підоспіли львівська та тернопільська сотні.

Далі почалася масакра кривавого межигірського старця. Усіх цих сьогоднішніх "отаманів" чомусь не було тоді на вулицях Грушевського та Інституцькій, де герої "Небесної Сотні" прикривалися дерев'яними щитами від куль снайперів внутрішніх військ МВС та автоматних черг своєї ж міліції.

Тепер кожен такий хамовитий гопник корчить із себе "героя революції" і при цьому поводить себе так само нахабно як гопники-тітушки з георгіївськими стрічками у Маріїнському парку.

Українці продемонстрували за ці три місяці чуда самоорганізації, солідарності і єдності. Тому дуже важливо якомога швидше відновити керованість і контроль над життєвим простором по всій країні. А цю рвотну піну революцій терміново прибирати. І віра у спроможність громадян це зробити у найближчі дні чи тижні залишається.

А от з пост-революційною творчістю партійних мас проблем у нас значно більше. У повоєнному Іраку був "вакуум влади". В Україні ж він виник лише на мить, а опісля бажаючих на квадратний метр владних коридорів виявилося аж забагато.

Дуже важливо, щоб у ці лічені дні для заповнення "вакууму влади" в тій частині країни, де клептомани Януковича роками творили свій інформаційний концтабір для населення і провадили свою більшовицьку пропаганду "покращення", дати кадрову відповідь на усі страхи громадян.

Адже "а пагроми будут?" з совєтскої комедії – це головне питання для громадян, які мешкають у біло-синьому поясі Партії регіонів. Немає вже "ядерного електорату Януковича", але є мільйони наших співвітчизників, які не бажають хаосу й після революційної розрухи.

Саме їм треба дати чіткі кадрові відповіді з Києва, відновити управлінську і бюджетну керованість, заповнити в їх містах та селах "вакуум влади" новими авторитетними місцевими керівниками.

Мають прийти не вірні пси режиму, а люди віри і довіри, яких знатимуть усі місцеві. Щоб зберегти єдність держави потрібна "києвоцентричність". Не силова, а добровільна й бажана. "Києвоцентричність" переб'є "москвоцентричні і путінофільські" істерики лише ефективними блискавичними навіть не рішеннями, а діями.

Натомість, коли у перші миті оновлення влади у єдиному легітимному органі, Верховній Раді, одіозна депутат Фаріон займається скасуванням мовного закону Ківалова-Колесніченка - це виглядає або як глупість, або як умисна провокація. Цей безглуздий закон і так не працював, і його скасування сьогодні стояло, напевно, на тисячній позиції в списку нагальних рішень.

Євромайдан виплавив у вогні й під свинцем куль нову єдину політичну націю, де не було й немає жодної мовної проблеми. Люди самі вже фактично скасували цей закон. Юридичні формальності можна було здійснити у майбутньому. І коли на вагах історії кожна мить рівноцінна долі країни і усього народу, займатися такими символічними голосуваннями – це мінімум глупо.

Банда Януковича розвалила економіку країни, масштаби вкраденого важко навіть записати арифметичними цифрами на папері. Чотири роки тривала вже навіть не корупція, а грабунок кримінальної орди. І питання порятунку фізичного життя кожного громадянина – це питання лічених тижнів. Тому "піаритися і фаріонити" у ці дні недопустимо.

Краще б революційну енергію Ірини Фаріон скерувати на підмогу уповноваженому Верховної Ради в генпрокуратурі однопартійцю Махніцькому, бо в бандитсько-прокурорському лігві Пшонки та інших кузьміних просто розруха. А саме цим слідчим прокурорам ловити Януковича та його убивць і казнокрадів, поки ті не втекли. Інших прокурорів поки немає. А для повсталого народу покарання злочинців було і є першочерговою вимогою.

Історики можуть привести тисячі прикладів таких "фаріонівських рішень" Центральної Ради у 1918-му. Тоді знищення посталої молодої Української Народної республіки відбувалося одночасно як під кулями і снарядами ленінських більшовицьких військ, так і бездарних управлінських кроків Грушевського та Винниченка. Історія ніколи не пробачає ні "вакууму влади", ні "вакууму мізків".

ТСН 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...