App Store Google Play

Силові структури як опора авторитарного режиму Януковича

12.12.2013 15:27
Силові структури як опора авторитарного режиму Януковича
Події на майдані Незалежності у Києві вночі 30 листопада, коли «Беркут» (силовий підрозділ МВС України) вчинив брутальну розправу над мирними студентами і спроби витіснення мітингувальників у ніч з 10 на 11 грудня вказують, що в Україні формується авторитарний режим.

Події трьох останніх тижнів в Україні вказують, що президент Віктор Янукович використовує силові структури у політичних цілях, з метою збереження своєї влади на тривалий термін.

Зміцнювати силові структури Янукович розпочав одразу ж після приходу до влади. Лише за 2010-2011 роки у 2-3 рази збільшили фінансування силових структур. Так, Генпрокуратурі було за цей час збільшено бюджет із 1,2 мільярда гривень до 2,2 мільярда, СБУ - на пів мільярда гривень, МВС - маже на два мільярди гривень. У 2012-2013 роках ці кошти на силові структури були знову майже подвоєні. Вже на початку правління президента Януковича експерти пов'язували це нарощування витрат із підготовкою режиму до війни з власним народом.

Силові структури України одні з найбільших у світі

Експерти недарма характеризують Україну, як поліцейську державу, де на бюджеті й інших подачках режиму, утримується армія міліції у майже 3 рази більша, аніж це прийнято у світі. В Україні нараховується до 400 тисяч працівників міністерства внутрішніх справ (удвічі більше як збройні сили), тобто - до 800 осіб міліції на 100 тисяч населення України. Загально ж світовий показник - до 300 поліцейських, а за рекомендаціями ООН - 222 поліцейських на 100 тисяч громадян. Навіть у тоталітарному СРСР було близько 300 міліціонерів на 100 тисяч громадян.

Наприклад, в Росії нараховується до 1000 поліцейських на 100 тисяч осіб населення, в Білорусі - понад 1400, в Чехії - 405, у США - трохи більше ніж 200, Швеції - до 200, Італії - понад 500 поліцейських на 100 тисяч населення країни.

Якщо лише поверхово проаналізувати структуру спецпідрозділів в Україні, то стане зрозуміло, що чи не більшість із них призначені для захисту авторитарного режим від власного народу.

Внутрішні війська Україні нараховують понад 12 спецпідрозділів - «Барс» -14-а окрема спеціальна бригада в Ірпені, Київської області; «Ягуар» - окремий полк спеціального призначення - Калинівка, Вінницької області; «Гепард» - окремий полк спеціального призначення у Запоріжжі, «Тигр» - спеціальний полк у Криму.

Ще є спецзагони - «Омега», «Вега», «Скорпіон», «Скат» й до 5 різних спеціальних загонів цього відомства у різних регіонах України. Всі підрозділи підпорядковані президенту Януковичу і повинні виконати будь-який його наказ.

Але чи не найбільші силові структури зосереджені у Міністерства внутрішніх справ України. Найбільша з них - «Беркут», спецпідрозділ міліції України (аналог російського ОМОНу). Структурно складається з полків, батальйонів, рот.

«Беркут» дислокується у всіх областях України, а у Києві й Севастополі найбільші підрозділи. «Беркут» має за основне завдання від влади - «боротьбу з масовими безладами» і «охорону громадського порядку». Також у складі силових структур МВС є спецпідрозділи «Сокіл», які, окрім боротьби із організованої злочинністю, повинні силою підтримувати операції інших підрозділів МВС, того ж «Беркуту» чи «Титану» (державна служба охорони), чи ж «Грифону» - спеціальні батальйони судової міліції.

Можна ще назвати спецпідрозділ СБУ - «Альфа», який повинен в основному боротися з тероризмом і його частини є у всіх областях України. Є ще низка спецпідрозділів у збройних силах. Але ті ледве виживають і нинішній авторитарній владі на них розраховувати не доводиться.

На страх влади перед народом вказує новий підрозділ - «тітушки»

Правда, є ще низка приватних охоронних структур, рейдерських груп, від яких влада Партії регіонів запозичила досвід у формуванні власних незаконних штурмових груп для боротьби зі своїми супротивниками під час масових заходів. Із легкої мовної практики народ охрестив їх «тітушками». Від імені одного із найманців-провокаторів із спортсменів-невдах, напівкримінальних елементів, Вадима Тітушка з Білої Церкви.

Цей Тітушка напав, разом із такими як він, 18 травня 2013 року на групу журналістів у Києві під час масових політичних заходів опозиції і провладних сил.

Такі «тітшуки», як не виключають, причетні до низки провокацій під час євромайданів 24 листопада й 11 грудня цього року. Лише в районі Маріїнського палацу в окремі дні Єврореволюції влада накопичувала до 4-6 тисяч таких найманців-штурмовиків. У самій Партії регіонів хваляться, що у таких бойових загонах, переважно на Сході та в Центрі України, нараховується понад 200 тисяч бойовиків.

Події Євромайданів показали, що силові підрозділи України не готові придушувати мирні протести свого ж народу. Особливо тоді, коли протестувальників проти авторитарного режиму нараховується від сотень тисяч до мільйонів та чи не вся країна їх підтримує.


Радіо Свобода

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...