App Store Google Play

«Швидка допомога» на Дніпропетровщині: «до основанья» вже є, а що далі?

28.10.2013 13:05
«Швидка допомога» на Дніпропетровщині: «до основанья» вже є, а що далі?
Як відомо, Дніпропетровська область є пілотним регіоном у реалізації так званої медичної реформи, одним з палких прихильників якої є колишній голова Дніпропетровської  облдержадміністрації, а нині віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул.

Оцінки наслідків реформи, як при будь-яких новаціях, неоднозначні. Найбільше зміни подобаються чиновникам, особливо від медицини, яким вдалося суттєво зменшити фінансування охорони здоров'я як статті витрат бюджетів усіх рівнів. Найменше - лікарям, на плечі яких лягли іноді не підйомні задачі. Втім, останніх чомусь вперто не чують, називаючи штрейкбрехерами, які вставляють палиці в колеса локомотиву позитивних і давно наболілих реформ.

Звісно, істина десь посередині, і її сутність в тому, що оголосивши з трибуни реформу, чиновники провели її на папері. Живі люди і техніка виявилися «незначними деталями», у яких мали б розібратися на місцях. Пропоную поглянути на ці «деталі» зблизька на прикладі Дніпропетровської станції швидкої медичної допомоги.

Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 07.12.2012 № 1018  «Примірні штатні нормативи центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» визначає наступну норму: одна бригада «швидкої» на 10 тис. населення. У Дніпропетровську, де станція обслуговує 996 тисяч осіб, усього 67 бригад. Тобто кожна бригада обслуговує майже 15 тис. населення, а це - підвищене майже у півтора рази навантаження на кожного працівника. Але б все було нічого, аби були працівники!

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29.08.2008 №500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні» «Примірне положення про станцію швидкої медичної допомоги» пункт 4.3 и в «Примірне положення про бригаду швидкої медичної допомоги» пункт 1.6, до складу бригади швидкої медичної допомоги має входити мінімум 4 особи: водій, лікар, фельдшер і медсестра або молодший медперсонал. Водії при цьому мають бути навчені хоча б елементарним діям з допомоги лікарям. На сьогодні укомплектованість лікарями становить 60%, фельдшерами - на 80%, серед них педіатрами - менше 60%. Як наслідок, всі дніпропетровські бригади швидкої медичної допомоги працюють не укомплектованими. З них близько 60-70% бригад працюють в режимі, де водія - працівника автобази супроводжує єдиний медпрацівник. Не винятковим є випадок, що цим медпрацівником є 20-літній випускник медичного коледжу - фельдшер без досвіду.

Критичність ситуації коментує голова Дніпропетровської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України (ДМПО ВПМПУ) Лілія Шевченко. Вона не схильна бачити у медичній реформі лише негатив.

«На сьогодні всі бригади швидкої допомоги оснащені необхідним набором медикаментів, частково оновився спеціалізований санітарний транспорт, всі автомобілі швидкої допомоги оснащені системою GPS, відкрито пункти тимчасового базування бригад. Все це, безумовно, позитивні наслідки реформ», - відзначає лікар, хоча й визнає, що лише останні 22 автомобілі, отримані протягом 2011-2012 років відповідають рівням В і С забезпеченості обладнанням і медикаментами.

«Зрозумійте, більшість машин у нас - просто старі металеві коробки на колесах, призначені для перевезення хворих до лікарень. Дійсно екстрену медичну допомогу на місці та під час руху в Дніпропетровську можуть надавати лише вісім машин, дві з яких - дитячі бригади інтенсивної терапії, ще дві - кардіологічні», - бідкається голова профспілки.

Причина - відсутність фінансування, яке мало б бути гарантовано разом з реформою. Для прикладу, лише по заробітній платі замість необхідних 42 млн. 28 тис. 927 гривень КЗ «ДСШМД» на 2013 рік бюджетом передбачено 24 млн. 643 тис. 100 гривень, що унеможливлює повне забезпечення фонду заробітної плати, а звідси відповідно і виплату всіх належних доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників , за суміщення професій, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт згідно із законодавством. Люди недоотримають до 50% посадового окладу. Середня ставка лікаря на місяць - 3209,38 грн, без урахування надбавок та доплат врахованих у штатному розкладі - 1851,42грн. Середня ставка фельдшера в місяць - 2527,77грн, без урахування надбавок та доплат врахованих у штатному розкладі - 1493,44 грн.

Виходить, що реформу «швидкої» влаштували, не передбачивши фінансування. Чи не стандартна ситуація для теперішніх «реформаторів»?

Не все так гладко і з організацією самої роботи. Як виявляється, станція швидкої допомоги у Дніпропетровську - річ майже віртуальна. При поділі в 2012 році лікарні і станції швидкої допомоги, станція отримала лише стару аварійну будівлю, якій понад 100 років, і у якій, до того ж перший поверх займає лабораторію з опосвідчення станів сп'яніння. Половина будівлі офіційно визнано непридатним для експлуатації.

От і виходить, що у майже мільйонному промисловому місті, в обласному центрі, швидка практично залишилася жебраком, який побирається. Оскільки у станції відсутні адміністративна будівля та диспетчерська, КЗ «ДСШМД»ДОР» змушений орендувати приміщення у лікарні швидкої медичної допомоги для розміщення адміністративного персоналу та  центральної підстанції. В лікарів та диспетчерів «швидкої» відсутні елементарні санітарні і нормальні людські умови праці. У такому ж жалюгідному стані знаходяться і багато пунктів базування бригад швидкої допомоги: без ремонту, з обдертими стінами і зірваними підлогами.

Ба більше, через те, що територія, на якій знаходиться станція, виявилася цілком у розпорядженні лікарні, двір забитий сторонніми приватними машинами, що перешкоджають в'їзду і виїзду на виклик бригадам швидкої допомоги, під'їзду до приймального відділення. Доходить до того, що бригадам доводиться з середини двору перевозити на каталках важких хворих до лікувального закладу.

Здавалося б, після медичної реформи такий стан екстреної медичної допомоги по всій Україні. Та де там, виявляється, потрібно лише бажання місцевої влади! Голова Незалежної профспілки робітників швидкої медичної допомоги Запоріжжя Анатолій Сидоренко заявляє, що у сусідньому обласному подібного довелося уникнути, щоправда, зібравши докупи зусилля лікарів і громадськості.

«В Запоріжжі ситуація не ідеальна, але значно краща. У нас теж намагалися «зареформувати» службу швидкої допомоги. Але після спроби скорочення ми провели математичне моделювання і показали міським і обласним чиновникам, що лише за місяць після скорочення місто отримає понад 120 випадків запізнень прибуття швидкої на понад годину. Фактично, це 120 летальних випадків - наслідків невчасно наданої допомоги. До нас прислухалися», - поділився досвідом лікар.

На його думку, статистика по Дніпропетровську ще гірша, її просто ніхто не оприлюднює.

У зв'язку з критичною ситуацією, що склалася в роботі швидкої допомоги, Дніпропетровська міська профспілкова організація Вільної профспілки медпрацівників України звернулася до голови обласної ради Євгена Удода та голови Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитра Колєснікова з відкритими листами, де наполягає на негайному розгляді та вирішенні питань комплектації, фінансування та розміщення бригад швидкої допомоги поки що майже мільйонного міста.

 

На думку Лілії Шевченко, вимоги, викладені в листах, - це не якісь спроби отримати додаткові преференції. Чиновники мають лише привести діяльність Дніпропетровської станції швидкої медичної допомоги до вимог діючого законодавства, зокрема, Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1114 «Типове положення  про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги».

«Ми готові працювати, дайте нам умови! Всі сварять швидку, а сьогодні це - група ризику. Очікування виклику в аварійній будівлі, вкритій грибком, після чого фельдшер чи лікар сама має застрибнути в промерзлу надворі (у Дніпропетровську жодна швидка не має у боксів!) машину, затягти туди кілька ящиків з медикаментами і їхати на виклик, намагаючись на місці самотужки забезпечити і спускання з поверху, і вирішення можливих побутових конфліктів, і надання допомоги, яка у більшості випадків дійсно є терміновою і невідкладною», - бідкається досвідчений лікар.

 

Поки що жодної реакції на листи профспілки до керівників області не помітно. Але залишається сподіватися, що здорового глузду вистачить і дніпропетровська «швидка» не перетвориться остаточно на «службу з констатації летальних випадків».

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...