App Store Google Play

Украли – замнемо, продали – відкрутимо!

18.10.2013 16:06
Украли – замнемо, продали – відкрутимо!

Ця історія розпочалася у далекому 2004 році, ще за Президента Леоніда Кучми, але вже за міського голови Івана Куліченка.

В рахунок погашення податкового боргу КВЖРЕП Ленінського району м. Дніпропетровська були продані об'єкти - нежитлові приміщення за різними адресами в Ленінському районі м. Дніпропетровська. Все було зроблено законно і відповідно до процедури - з оголошеннями, аукціонами й зарахуваннями живих грошей приватних інвесторів до міської скарбнички. Кошти ці, до слова, допомогли тоді врятувати вищезгадане комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство.

При продажу був присутній представник міськради з довіреністю від Куліченко та заступником начальника податкової інспекції Ленінського району м. Дніпропетровська Віктор Проценко.

Не пройшло й року, як за фактом аукціону стосовно пана Проценка було порушено кримінальну справу за ст. 367 КК України - службова недбалість.

Слідство, як заведено у вітчизняній практиці, тривало більше 5 років, так нічим і не завершившись. Точніше, завершенням всього стала постанова Ленінського райсуду м. Дніпропетровська від 15.07.2010 , якою було припинено кримінальну справу стосовно Проценко В.М. - за спливом терміну притягнення до кримінальної відповідальності.

І були б ці справи закінчені й забуті, адже з моменту торгів давно минуло три роки - термін позовної давності, встановлений державою для подібних  справ. Втім, не всі бачать ситуацію однаково.

День-у-день, 15 липня 2013 року, рівно за три роки після постанови про закриття справи (і через 8,5 років після продажу нерухомого майна!) Дніпропетровська прокуратура подала до Ленінський суду «в інтересах держави в особі Дніпропетровської міськради» позови про визнання недійсними результатів цільового аукціону та застосування наслідків недійсною угоди, якими прокуратура намагається витребувати майно у покупців (всього подано 35 позовів).

Дані позови є абсурдними з кількох причин, найпершою - і головною - з яких є спливання терміну позовною давності. Втім, звернення прокуратури до суду саме зараз не позбавлене логіки, адже вже давно не існує Слов'янської біржі, на якій були проведені торги, немає жодних документів в податковій інспекції, яка по закінченні трьох років знищує всі папери... Але в деталях позови, а надто процедура їх подання і супроводу, виглядають майже безглуздо.

Насамперед, у позовах йдеться, що постановою про закриття кримінальної справи від 15.07.2010 встановлено факти незаконного продажу майна. Представники прокуратури ніби забувають, що, згідно законодавства, лише вироком суду можуть бути встановлені факти, обов'язкові для суду, що розглядає цивільну справу.

Але й це ще не все! Майно - продане на законному аукціоні з державної власності на балансі КВЖРЕП у присутності уповноваженого міськради - намагаються «повернути» територіальній громаді міста, яка ніколи не була власником цього майна!

При цьому, як це не дивно, питання повернення сплачених грошових коштів взагалі не піднімаються (не кажучи вже про інфляцію і невід'ємні поліпшення нерухомості, виконані за цей час). Натомість зазначається що з огляду на те, що оскільки громадянка така-то незаконно користувалася майном як своїм протягом 8 років, то і права на будь-яку компенсацію вона не має.

І хоча представники прокуратури та міськвиконкому стверджують, що їм стало відомо про порушення закону саме 15.07.2010 року (хоча яким краєм міськвиконком до постанови про закриття кримінальної справи - незрозуміло), позови до власників майна подані 15.07.2013 та розіслані ... 05.07.2013 року!

Не дивуйтеся - дійсно, листи з позовами на адреси (про них - окрема мова) юридичних осіб, що брали участь в аукціонах 2004 року були дійсно розіслані за десять днів до того, як правники прокуратури їх склали. Зроблено це було, аби не проґавити термін позовної давності у три роки, а от як саме - за допомогою машини часу чи Поля Чудес в Країні Дурнів - залишається загадкою.

Підписав всі ці позови заступник прокурора міста Микола Горностаєв. І за дивним збігом обставин, люди, наближені до прокуратури виявилися єдиними серед власників нерухомого майна, купленого з того самого аукціону, на адресу яких позов так і не надійшли... чому - також залишається загадкою.

Ну і нарешті останній штрих. При прийнятті позовів Ленінським судом грубо порушені деякі статті чинного законодавства, адже саме суд зобов'язаний при поданні позову до фізичної особи витребувати дані про особу з центрального адресного столу (ЦАС) і направляти повістки за місцем реєстрації відповідача на сьогодні. Але у всіх 35 позовах повістки були спрямовані за місцем реєстрації на 2004 рік, тобто на момент реєстрації учасників аукціону. Як наслідок - левова частка відповідачів дивом дізналися про те, що стосовно них ведеться судовий процес, коли він уже зайшов досить далеко.

Сторонній спостерігач може зацікавитись: навіщо Дніпропетровська міська прокуратура, свідомо підміняючи поняття (наприклад, «вирок суду» та «постанову суду»), подала безпідставний позов в інтересах нібито держави (міськрада ніяк не відноситься до поняття держави, а є самостійною юридичною особою), у якому навіть не заплативши судовий збір прокуратура просить передати міськраді те, що останній ніколи не належало, і обґрунтовує це постановою суду, на яку взагалі не можна посилатися як на доказ...

Невже це робиться в авральному порядку, аби сприяти інформаційній хвилі «затьмарення», яка миттєво виникла навколо справи про незаконне відчуження у міста 96 об'єктів нерухомості? Цієї думки дотримується юрист Олександр Каракаш. Він зазначає, що саме міськрада є ініціатором позову, а прокуратуру підставлено, аби уникнути сплати судового збору.

«Всі розуміють, що Дніпропетровська міськрада не є державою, а є самостійною юридичною особою з усіма повноваженнями, своїм штатом юристів і так далі. Але коли прокуратура звертається з якимось позовом позовом, вона звільняється на відміну від міськради від сплати судового збору», - пояснив Дніпрограду правник.

Також легко пояснюється і «недолугість» працівників прокуратури у визначенні юридичних адрес суб'єктів позовів у справі.

«Ніхто не мав на меті, аби відповідачі з'являлися в суді й доводили абсурдність даного позову. Прокуратурі було вигідно, аби відповідачі не отримали викликів, двічі не з'явилися на судові засідання, і суд виносив ухвали заочно. Подібні рішення ох як не просто оскаржити!» - пояснив Олександр Каракаш.

Але люди говорять, а суд іде... попри явну фальсифікацію поштових відправлень, судді Мовчан і Приходченко з Ленінського райсуду під копірку проводять слухання за слуханням. Вищезгаданий Віктор Проценко, який також фігурує у одному з позовів у якості відповідача, з'явившись на чергове засідання, з подивом дізнався, що попереднє слухання у його справі вже давно відбулося.

31 жовтня зранку у судді Приходченко в Ленінському суді будуть слухатися понад 15 справ, решта розглядаються суддею Мовчан. І залишається лише гадати, чи настане у даній справі свято законності й здорового глузду, чи ж ми незабаром почуємо від представників міської влади і прокуратури переможні реляції з фронту «боротьби за народну нерухомість». От тільки ніхто не зізнається, що вкрадене в громади і видране у законних власників - зовсім не одні й ті самі об'єкти...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...