App Store Google Play

Не будь послідовним

19.09.2013 09:29
Не будь послідовним
Все, що ви скажете, буде використано проти вас. Таким є основоположне правило соцмереж. І я зараз не про викриття Сноудена. Тобто не про російську систему СОРМ чи її молодшого брата-переростка, американську PRISM. Із цими якраз питань нема. Нормальні тобі замінники соціологічних досліджень, ну й трішки дозволяють ловити терористів та просто незгодних із режимом - але, як ми бачимо, коефіцієнт корисної дії не надто високий, терористи й незгодні теж не дурні.

От «срач» - це вже інша річ. Русосрач, хохлосрач, ліво-право-срач, коротше, вся ця жабомишодраківка. Тут тебе зловлять на кожній літері кожного слова, будь певний. Тут ти попав.

Я не збираюсь на це жалітися. Я хочу дати пораду. Порада проста: не бійтесь «суперечити собі».

Нещодавно пили пиво з другом, талановитим публіцистом, знаним і в соцмережах у тому числі (хоча й не під тим прізвищем, під яким він зазвичай друкується в «канонічних» онлайн-ЗМІ). У своїх текстах та статусах він часто пише такі всілякі лібертаріанські штуки: мовляв, ліваки задовбали, який в біса well-fair state, пахати треба, а не роздавати бомжам зароблене іншими! Я з ним зазвичай у цьому погоджуюсь.

А тут (під пиво) він став розповідати, який звірячий режим вчинили «донецькі» на заводі в Запоріжжі, де він починав свій трудовий шлях. І не вкрадеш, і не вип'єш, і не сачконеш, а майстри - то взагалі тепер «окрема каста»! Визискують робітників, аж гай шумить. Суцільний 1905 рік.

Потім, щоправда, пояснив, що вважає це правильним. Що з нашим народом інакше не можна. І тут я знову погоджуюсь. Але все-таки внутрішньо думаю, що сам він не згоден із цим власним же твердженням. Думаю я, що нові порядки на старому доброму заводі йому таки не сподобались.

Бо розповідали йому про це, очевидно, люди, з котрими він там працював ще замолоду. І мав про це спогади якнайсвітліші. Адже всі ми схильні мати якнайсвітліші спогади про ранню молодість. І ось так виходить когнітивний дисонанс: ідейно він за суворий капіталізм, але на практиці - «проти». В окремих випадках.

І от усі ми - такі. Автор цих рядків, скажімо, палко підтримує визнання державою позитивної ролі УПА та максимальне обмеження сфери вжитку російської мови - але виступає проти обмеження прав гомосексуалістів. Причому ж автор не має відношення ні до УПА, ні до «голубих»; ні сам, ні через близьких і рідних... Просто мені «голубі» не здаються загрозою (можливо, тому, що практично ніколи не стикався) - а русофіли здаються.

Відтак у культурному плані я - ультраправий. А в гендерному, чи як би це назвати - ультралівий. Нормально, да?

Або, навпаки, комуністи. Вони у нас за «равноправіє» мов, але суворо проти секс-меншин, і - в будь-якому випадку - за приєднання до Росії. До Росії, котрою насправді керують мультимільярдери, серед яких таки доста ЛГБТ. Когнітивний дисонанс?

Усе змішалося в домі Облонських. Мільярдери ходять на вибори під гаслами «соціальної держави», ліваки - під лозунгами «захисту права власності», відверті фашисти вимагають заборонити одне одного під приводом «порушення демократичних норм», затяті сталіністи жаліються в Європейський суд із прав людини на кривавого тирана Януковича... Що вже брати з нас, посполитих?

В усій цій катавасії критерій є, по-моєму, один. Ви будете реготати, але це - гуманізм. Я маю на увазі, що хто завгодно можде виступати проти ЛГБТ чи російської мови - але навряд чи можна вважати пристойною людину, котра вимагатиме тюрми за прояви того чи іншої.

Звісно, тут є така проблема, як маніпуляції. ХХ століття усіх навчило, що під найкращими «демократичними» гаслами в дію проводилися найжахливіші речі. Коли українські селяни 1918 року повставали проти продажу 50 % врожаю німцям за фіксованою ціною, вони й гадки не мали, що насправді воюють за продрозверстку та Голодомор.

Але ми ж - не селяни все-таки, тим паче, не селяни 95-річної давності. Тому давайте трохи думати. І не боятися «суперечити собі». Я б навіть сказав, що більше варто боятись «бути послідовним».

Отой мій друг, наприклад, я думаю, таки розстрілював би ворогів держави/нації. Якби його хто вповноважив. Бо послідовний. І це - чи не єдиний ммент, у якому я з ним принципово не згоден.

Але ми - сподіваюсь - усе одно залишаємось друзями. Непослідовно? Авжеж.

Арт-блог

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...