App Store Google Play

Чоловіки не плачуть

12.08.2013 17:20
Чоловіки не плачуть
Ще задовго до того, як стати кандидатом у мери Москви та кандидатом у мери підмосковних Хімок, а потім Жуковського, пан Паук (Троїцький) колесив із концертами пострадянськими просторами.

На барабанах у їхньому гурті грав якийсь рівненчанин, тому чи не всі учасники "Коррозии Металла" билися в груди, називаючи себе хохлами. "У вас НА Украине жизнь более за...бись, например", - казав Паук, засвідчуючи в собі майбутнього політика.

А ще він казав: "Ти не можеш займатися музикою, якщо ти став, напрімєр, вегетаріанцем". Узагалі він дуже полюбляє вживати в мові оте "напрімєр": "Коли я в неділю, напрімєр, зі своєю дитиною йду в ларьок по цигарки..." Ну й тому подібне.

Після останньої фрази мого знайомого черкаського журналіста починало ковбасити. Можливо тому, що тоді у нього ще не було власних дітей. Вічно нетверезий і кудлатий Паук, що веде своїх павучат до ларька, та ще й за цигарками, викликав у нього в уяві гнівний супротив - більший навіть, ніж супротив до всього російського. І музики зокрема.

Ділити свої захоплення і звички, хай навіть небезпечні та шкідливі, з дітьми - ось до чого несвідомо приходиш, коли стаєш батьком. От чому в Америці так багато дітей- стрільців. І в той же час так багато дітей, застрелених з необережності. Керуючись благими намірами, батьки намагаються передати їм у спадок те єдине, що люблять: користування набоями.

Й от чому в Україні так нестримно квітне дитячий алкоголізм. Пиво ж не горілка, тому для апетиту його можна. А те, що мозок від пива стає повільним, наче в ігуани, і різко зменшується в розмірах, нікого особливо не переймає.

Які ще помічаємо національні особливості у стосунках батьків та дітей?

Західняки зодягають своїх щойно народжених у вишиванки і навчають звертатися до незнайомих жінок чарівним словом "пані". Східняки передають своїй малечі нелюбов до всього українського, продовжуючи нарікати і вперто жити в Україні.

Тридцятирічні діти заробітчан як ніхто інший безпомилково орієнтуються в розташуванні пунктів переказу коштів. Вони ж найкраще розуміються на моді й модних ґаджетах. Для того, щоб ніколи й ніде не працювати, їм обов'язково потрібен найновіший айпад чи айфон.

Діти політиків теж обов'язково політики, а якщо не політики, то судді або прокурори. Або, скажімо, податківці. Право на владу, як і на землю, та, зрештою, й на всю країну з її безправним народонаселенням - це ніби право на царство. Воно у нас в Україні спадкове.

Проте найзворушливіші діти емігрантів. Ті, що вже ніколи сюди не повернуться, але до хрипоти будуть доводити вам, що українська музика, традиція, культура найкращі.

Вони, ці діти, прекрасні, наче Квітка Цісик, яка на всі сто відсотків була впевнена, що платівка з українськими піснями принесе їй Ґреммі. Або як британські нащадки галицьких дивізійників, що вдягають синьо-жовті шаровари на кожен матч української команди, хоч з усього багатства рідної мови пам'ятають уже тільки "варенекє" і "кубаса".

Усе це не просто зворушує, але й залишає надію, що ми таки не зовсім розчинимося.

Тому, коли десь на летовищах і в літаках зустрічаєш наших українських жінок з їхніми італо- й іспаномовними дітками, то починаєш жалкувати, що не вистачило й їм якихось українських батьків. Адже ці батьки, яких вони мають, забороняють їм знати українську, ревнуючи до батьківщини їхніх мам.

А мами у свою чергу не бажають пручатися, не знаходять для себе інших аргументів, крім власної потреби мати солодше життя, відвідувати всі тамтешні розпродажі та сміховинно дешеві китайські супермаркети, ганяючи раз у раз в Україну вже тільки для того, щоб нахвалитися своїм статусом перед невиїзними подругами.

Наші чоловіки, хоч переважно й питущі, і традиційно не надто багато уваги приділяють дітям, усе ж не такі й погані. Жоден турок, араб чи китаєць не дозволив би чинити з собою так, як чинять із моїм знайомим, тепер уже успішним черкаським бізнесменом. Знайшовши через Мережу нового приятеля у Швеції, його дружина переїжджає туди разом із трьома їхніми дітьми.

Власне кажучи, все це й робиться тільки заради них, і український тато погоджується їх відпустити. При цьому він зобов'язується переказувати їм гроші на прожиття: швед-бо, хоч і збирається одружуватися з нею, все ж не бажає брати на утримання чужих дітей.

Така в них угода на трьох. Швед отримує дружину, а діти казкове євросоюзівське майбутнє. І цей спосіб - єдиний. Тобто тільки таким чином їх можна вивезти назавжди у шведський рай.

Головне, щоб цей дурень з України справно переказував кошти. Тоді, навіть із чужим дядьком, у них завжди буде можливість прогулятися в неділю до ларька.

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Зеленський зробив спробу зупинити дефолт, але став заручником п’ятої колони Коломойського і непотребу власної фракції, який понабирали за оголошенням і для якого $60 тис. за саботаж значать біль...
Тимур Желдак

Хроніки карантину

те, про що ніхто не говорить1) ця фігня надовго. Біл Гейтс говорить про 10 тижнів. Це у них в цивілізованих країнах МОЖЛИВО говорити про 10 тижнів. у нас це триватиме мінімум до вересня, а у вересні п...
Пандемія коронавірусу COVID-19 змусила задуматися ідеологам глобалізму. Неочікувано для них світ почав закриватися вже не просто на рівні країн, а в деяких випадках і на рівні великих міст. Територіал...
Ярема ГАЛАЙДА

Про армію Конвенту

Тож, про армію Конвенту, про яку я все торочу, бо люди вже цікавляться.Як на мене Армія Конвенту - це те, що ми з вами, панове, не змогли реалізувати і те, що олігархічна контрреволюція, очолювана поп...