App Store Google Play

РОВД

04.07.2013 13:25
РОВД
Іноді здається, що ми знаходимося в підручнику історії. І що історія цього підручника рухається по колу. Те, що сьогодні відбувається, нагадує сюжети класиків соцреалізму про революційні події 1905-1917 р.р.

Ті самі локальні й спонтанні виступи на селі, те саме щире й зрозуміле бажання пустити кров жандармам. Щире, тому що утиски й пресинг "псів злочинного режиму" стосуються безпосередньо тебе, твого щоденного існування.

Зрозуміле, тому що діяльність "правоохоронних органів" бачиш щодня на власні очі, якісь додаткові докази гріхів та злочинів людей у погонах тобі просто не потрібні.

Є ще одна показова подібність із подіями, описаними в радянських художніх романах - нав'язування "керівної ролі партії". На книжкових сторінках поруч зі спаленим поліційним відділком обов'язково топчеться який-небудь член підпільного цк, в сьогоднішніх реаліях його роль виконує Катеринчук. В житті, зазвичай, все складніше, аніж у романах, хоча й правдивіше.

Правдивою, скажімо, є ненависть населення до правоохоронців. Правдивою й справедливою. Так само як справедливою є недовіра до них. Хто взагалі наважиться назвати несправедливими погроми ментовських управлінь? Хто сьогодні стане на захист доброго імені правоохоронців?

Скажімо, в ситуації на Миколаївщині - хто буде співчувати ментам, якщо їх справді посадять? Хіба що їхні дружини, та й то - не факт. Дії населення проти міліції, проти суддів, проти працівників прокуратури викликають навіть не радісний подив, скоріше - одностайну підтримку й вимогу продовження.

Можна скільки завгодно говорити про "злочинний режим" і необхідність "системних змін", проте свою щоденну партизанську війну на виживання ми так чи інакше ведемо проти конкретних сержантів і лейтенантів, котрі відкрито ставляться до нас, мов до ворога, котрий переважає чисельно, проте суттєво програє в плані недоторканності.

Тому й не дивно, що першу кров і цього разу пустили "жандармам". Навіть якщо брати до уваги, що останні події були спричинені конкретним злочином, все одно - закидання камінням саме райвідділку, а не, скажімо, приміщення адміністрації чи селищної ради в будь-якому разі виглядає виправданим і логічним.

Нікого не потрібно переконувати, що це зло, нікого не потрібно переконувати, що з цим злом потрібно щось робити.

Коли в країні почнуться масові виступи, поза сумнівом, першими будуть вішати міліціонерів. По-перше, вони будуть захищати тих, хто нікому не подобається. По-друге, вони самі нікому не подобаються. По-третє, необхідність і виправданість терору проти правоохоронних органів у нашій країні, здається, давно не викликає сумніву.

Якщо ж у когось подібний сумнів виникає - достатньо просто продивитись кримінальну хроніку, до якої причетні "люди в погонах" за останні кілька років. Чи просто згадати свій досвід спілкування з міліцією.

Мені здається, в тривалих і безрезультатних пошуках речей, що об'єднують, наші співгромадяни прийшли до неочікуваних висновків - нас усіх здатна об'єднати хіба що ненависть.

Ненависть до державних механізмів, робота яких спрямована проти кожного з нас, ненависть до монстра, яким є така держава, з усім її політичним, партійним, адміністративним та спортивно-розважальним наповненням. Людині притаманно знищувати те, що становить небезпеку.

Ніщо так не об'єднує, як спільне підпалення управління внутрішніх справ. До того ж, як свідчить історія літератури, все в будь-якому випадку починається саме з цих підпалень. Інакше, здається, не буває. Та й хто захоче інакше?

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Починати треба з себе

Що ми хочемо:- коли люди з українськими прізвищами переконують що їм усе українське - чуждо. (((- коли журналіст просить по буквам продиктувати ім'я Андрея Шептицького. (((- коли шанувальники СРСР про...
Так вишукано піарити свого опонента, як це робить Порошенко, ще не вдавалося нікому)Не знаю, чи стане він Президентом, а от номінантом на яку-небудь премію з цього приводу Петро Олексійович вже удосто...
Світ повинен обертатись навколо кожного населеного пункта окремо. Тоді він почне обертатись навколо України. Для мене завжди був прикладом Олександрівський районний краєзнавчий музей на...
Я зізнаюся відверто: я не був автором ідеї щодо перейменування області, навіть співавтором. Так, я безумовно підтримую заміну комуністичної і чужої назви на рідну, українську і патріотичну. І справа т...